- •Тема 1.Новгородська феодальна (боярська) республіка
- •1. Утворення Новгородської феодальної (боярської) республіки.
- •2.Особливості суспільно-політичного устрою.
- •3.Господарський розвиток Новгородської феодальної (боярської) республіки, її торгово-економічні зв»язки з країнами Західної Європи
- •4. Новгородські берестяні грамоти, як історичне джерело
- •Тема 2. Росія в період правління Петра і.
- •Реформи центрального та місцевого апарату влади й управління
- •2. Адміністративні реформи.
- •Військові реформи
- •4.Економічна політика уряду.
- •5.Соціальна політика
- •3. Враження від Москви
- •4. Військова служба
- •5. Захворювання
- •6. Фізичні страждання
- •7. Нова травма
- •8. Розслідування
- •9. Ненаписана історія
- •Історична спадщина Київської Русі. Дискусія щодо її приналежності.
- •2. Джерела вивчення історії східних слов»ян
- •3. Мінсько-Полоцька земля. Її економічна та політична відособленість від Києва.
- •4.Юрій Долгорукий, Андрій Боголюбський: історичні портрети та державно-політична діяльність.
- •5.Володимиро-Суздальське князівство у хіі – першій половині
- •6. Формування державно-політичної структури Північно-Східної Русі в хі- середині хіі ст.
- •Новгородська і Псковська феодальні республіки. Специфіка економічного та політичного розвитку.
- •Економічні та політичні передумови процесу переходу до феодальної роздрібненості на Русі.
- •Економічні та економічні передумови процесу переходу до феодальної роздрібненості на Русі.
- •Основні руські князівства кінця хіі – першої половини хііі століття.
- •Прибалтика і Русь в боротьбі з німецько-датсько-шведською агресією у хіі-хііі ст.
- •Боротьба руських земель проти монголо-татарських завойовників.
- •Золота Орда та її вплив на суспільно-політичний та економічний розвиток Північно-Східної Русі у хііі-хv ст.
- •Початок об»єднання північно-східних руських земель навколо Москви. Іван Калита.
- •Діяльність Дмитра Донського. Куликовська битва.
- •15. Особливості об»днавчого процесу у Північно-Східній Русі у хіv-хv ст.
- •16. Феодальна війна другої чверті хv століття.
- •17. Ліквідація монголо-татарського ярма. Його наслідки та впливи.
- •18. Роль і місце церкви в об»днавчому процесі. Відносини з Князівською владою.
- •19. Умови для утворення Московської централізованої держави. Основні етапи процесу централізації Північно-Східної Русі (хіv –хVcт.).
- •20. Завершальний етап об»єднання північно-східних руських земель.
- •21. Зміцнення самодержавства за Івана іv.
- •22. Основні напрямки зовнішньої політики Московської держави в др. Половині хvі ст.
- •23. Опричнина. Її соціальна суть.
- •24. Перша селянська війна в російській історії.
- •25. Лжедмитро і та народний рух.
- •26. Відкрита польсько-шведська інтервенція на початку хvіі ст.
- •27. Визвольна війна проти польсько-литовських та шведських загарбників. Організація ополчень (початок хvіі ст.)
- •28. Соціально-економічний розвиток Московської держави у хvіі ст.
- •29. Селянська війна під проводом Степана Разіна.
- •30. Російсько-польські, російсько-шведські та російсько-терецькі відносини у хvіі ст.
Тема 2. Росія в період правління Петра і.
План
Реформи центрального та місцевого апарату влади й управління.
Адміністративні реформи.
Військові реформи.
Економічна політика уряду.
Соціальна політика уряду Петра І.
Молодший син царя Олексія Михайловича від другого шлюбу з Наталією Наришкіною, народився 30 травня 1672 року. У дитинстві Петро отримав домашню освіту, з юних років знав німецьку мову, потім навчався нідерландської, англійської тафранцузької мов. За допомогою палацових майстрів опанував багато ремесел (теслярне, токарне, збройове, ковальське тощо). Майбутній імператор був фізично міцний, рухливий, допитливий і здатний, мав добру пам'ять.
У квітні 1682 Петра звели на престол після смерті бездітного царя Федора Олексійовича в обхід його зведеного старшого брата Івана. Однак сестра Петра та Івана, царівна Софія, і родичі першої дружини Олексія Михайловича, Милославські, використали стрілецьке повстання в Москві для палацового перевороту. У травні 1682 прихильники і родичі Наришкіних були вбиті або заслані, «старшим» царем був оголошений Іван, а Петро — «молодшим» царем при правительці-регентші Софії.
При правительці Софії Петро жив у селі Преображенському під Москвою. Тут зі своїх ровесників Петро сформував «потішні полки» — майбутню імператорську гвардію. У ті ж роки царевич познайомився з сином придворного конюха Олександром Меншиковим, який надалі став «правою рукою» імператора Олексій Корзухін. Заколот стрільців 1682 року. Петро заспокоює матір, доки стрільці тягнуть Івана Наришкіна, її полюбовника. 1882
У другій половині 1680-х років почалися зіткнення між Петром і Софією Олексіївною, яка прагнула до єдиновладдя. У серпні 1689, отримавши звістки про підготовку Софією палацового перевороту, Петро поспішно виїхав з Преображенського в Троїце-Сергієву Лавру, куди прибули вірні йому війська і його прихильники. Озброєні загони дворян, зібрані гінцями Петра Олексійовича, оточили Москву, Софія була відлучена від влади і поміщена в Новодівочий монастир, її наближені заслані або страчені.
Після смерті Івана Олексійовича (1696) став єдинодержавним царем.
Реформи центрального та місцевого апарату влади й управління
Реформи державного апарату при Петрі I стали важливим кроком на шляху перетворення московського самодержавства XVII століття в чиновницько-дворянську монархію XVIII століття з її бюрократією та служилими станами. Місце Боярської думи зайняв Сенат (1711), замість наказів були засновані колегії (1718), контрольний апарат представляли спочатку «фіскали» (1711), а потім прокурори на чолі з генерал-прокурором. Замість патріаршества була заснована Духовна колегія, або Синод, який перебував під контролем уряду. Велике значення мала адміністративна реформа. У 1708—1709 замість повітів, воєводств і намісництв було засновано 8 (потім 10) губерній на чолі з губернаторами. У 1719 році губернії були розділені на 47 провінцій.
У 1703 році заклав Санкт-Петербург, який став у 1712 році столицею держави.
У 1721 році Росія була проголошена імперією.