- •Тема 1.Новгородська феодальна (боярська) республіка
- •1. Утворення Новгородської феодальної (боярської) республіки.
- •2.Особливості суспільно-політичного устрою.
- •3.Господарський розвиток Новгородської феодальної (боярської) республіки, її торгово-економічні зв»язки з країнами Західної Європи
- •4. Новгородські берестяні грамоти, як історичне джерело
- •Тема 2. Росія в період правління Петра і.
- •Реформи центрального та місцевого апарату влади й управління
- •2. Адміністративні реформи.
- •Військові реформи
- •4.Економічна політика уряду.
- •5.Соціальна політика
- •3. Враження від Москви
- •4. Військова служба
- •5. Захворювання
- •6. Фізичні страждання
- •7. Нова травма
- •8. Розслідування
- •9. Ненаписана історія
- •Історична спадщина Київської Русі. Дискусія щодо її приналежності.
- •2. Джерела вивчення історії східних слов»ян
- •3. Мінсько-Полоцька земля. Її економічна та політична відособленість від Києва.
- •4.Юрій Долгорукий, Андрій Боголюбський: історичні портрети та державно-політична діяльність.
- •5.Володимиро-Суздальське князівство у хіі – першій половині
- •6. Формування державно-політичної структури Північно-Східної Русі в хі- середині хіі ст.
- •Новгородська і Псковська феодальні республіки. Специфіка економічного та політичного розвитку.
- •Економічні та політичні передумови процесу переходу до феодальної роздрібненості на Русі.
- •Економічні та економічні передумови процесу переходу до феодальної роздрібненості на Русі.
- •Основні руські князівства кінця хіі – першої половини хііі століття.
- •Прибалтика і Русь в боротьбі з німецько-датсько-шведською агресією у хіі-хііі ст.
- •Боротьба руських земель проти монголо-татарських завойовників.
- •Золота Орда та її вплив на суспільно-політичний та економічний розвиток Північно-Східної Русі у хііі-хv ст.
- •Початок об»єднання північно-східних руських земель навколо Москви. Іван Калита.
- •Діяльність Дмитра Донського. Куликовська битва.
- •15. Особливості об»днавчого процесу у Північно-Східній Русі у хіv-хv ст.
- •16. Феодальна війна другої чверті хv століття.
- •17. Ліквідація монголо-татарського ярма. Його наслідки та впливи.
- •18. Роль і місце церкви в об»днавчому процесі. Відносини з Князівською владою.
- •19. Умови для утворення Московської централізованої держави. Основні етапи процесу централізації Північно-Східної Русі (хіv –хVcт.).
- •20. Завершальний етап об»єднання північно-східних руських земель.
- •21. Зміцнення самодержавства за Івана іv.
- •22. Основні напрямки зовнішньої політики Московської держави в др. Половині хvі ст.
- •23. Опричнина. Її соціальна суть.
- •24. Перша селянська війна в російській історії.
- •25. Лжедмитро і та народний рух.
- •26. Відкрита польсько-шведська інтервенція на початку хvіі ст.
- •27. Визвольна війна проти польсько-литовських та шведських загарбників. Організація ополчень (початок хvіі ст.)
- •28. Соціально-економічний розвиток Московської держави у хvіі ст.
- •29. Селянська війна під проводом Степана Разіна.
- •30. Російсько-польські, російсько-шведські та російсько-терецькі відносини у хvіі ст.
Тема 1.Новгородська феодальна (боярська) республіка
Утворення Новгородської феодальної (боярської) республіки.
Особливості суспільно-політичного устрою.
Господарський розвиток Новгородської феодальної (боярської) республіки, її торгово-економічні зв»язки з країнами Західної Європи.
Новгородські берестяні грамоти, як історичне джерело.
1. Утворення Новгородської феодальної (боярської) республіки.
Тенденції до відокремлення від Києва у Новгороді Великому — столиці Новгородської республіки виявилися вже на початку XI століття. Їхнім виразником було новгородське боярство, підтримане міським населенням, зобов'язаним платитиданину та поставляти війська для походів київського князя. На початку XII століття Новгород уже починає запрошувати князів без узгодження з київським великим князем. У 1136 році боярство й купецька верхівка Новгородської феодальної республіки, використавши широкий рух народних мас, домоглися політичної самостійності. Значні торгово-ремісничіпосади існували в стародавніх новгородських містах — Старій Руссі, Ладозі, Торжці, Корелі, Орешці, що мали політичне самоврядування та вважалися пригородами (васалами) Великого Новгорода.
У XII–XIII століттях до складу Новгородської республіки входив Псков, що став відокремлюватися від Новгорода з середини XIII століття. Юридично його незалежність від Новгорода було визнано Болотовським договором 1348 року. В XII–XIII століттях відбувалося розширення території Новгородської феодальної республіки у східному та північно-східному напрямку. Освоювалися Обоніжжя, Подвиння, береги Білого моря. Югорські ж племена, що жили на Північному Уралі, сплачували данину Великому Новгороду. Північні володіння, багаті на хутро, морського звіра, рибу, сіль та інше, мали велике економічне значення для Новгородської феодальної республіки.
2.Особливості суспільно-політичного устрою.
Вищим органом влади Новгородської республіки було віче, на яке могло збиратися як міське, так і вільне сільське населення. Воно обирало з середовища боярства посадника, тисяцького і навіть архієпископа (з 1156 року). Віче часто перетворювалося на арену гострої політичної боротьби, фактична влада перебувала в руках боярства. На чолі виконавчої влади стояв архієпископ, найбільший новгородський феодал, до якого перейшла значна частина земель та доходів київського князя. У його веденні перебували скарбниця, зовнішні відносини Новгородської феодальної республіки, право суду та деяких інші питання. У політичних справах брало участь також торгово-ремісниче населення Великого Новгорода, що мало свої об'єднання — «кончан» (мешканців «кінців» міста), «уличан» (мешканців вулиць), «сотень», у тому числі купецьких.
З середини XII століття кончанські та уличанські старости стали скріплювати своїми печатками найважливіші державні грамоти Новгородської феодальної республіки. Новгородський князь запрошувався з інших князівств вічем, яке з ним укладало договір — «ряд». Договір захищав станові інтереси новгородських бояр. Функції князя в Новгородській феодальній республіці були обмеженими. Він був насамперед воєначальником. Його обмежили в праві на суд, перевели його резиденцію із центра міста («Дитинця») за місто (на Городище). З середини XIII століття, за князювання Олександра Невського, новгородськими князями ставали звичайно великі князі володимирські.