- •1.Предмет трудового права: індивідуальні й колективні трудові відносини.
- •2.Поняття трудового права як галузі права. Відмежування трудового права від суміжних галузей права: цивільного, адміністративного права, права соціального забезпечення, цивільного процесу.
- •3.Поняття та особливості методу трудового права в умовах переходу до ринкових відносин.
- •4.Система трудового права як галузі права.
- •5.Джерела трудового права: поняття, види, особливості.
- •6.Понятие принципов трудового права
- •7.Основоположні принципи і права у сфері праці(декларація мпо про осн принципи 1998)
- •8.Поняття і класифікація суб'єктів трудового права.
- •9.Трудове законодавство: поняття, структура, сфера дії.
- •10.Міжнародна організація праці, її структура, основні напрями діяльності.
- •11.12. Поняття, форми та державні гарантії (загальні й додаткові) зайнятості населення.
- •13.Поняття, види, правова організація працевлаштування.
- •14.Правовий статус безробітного.
- •15. Поняття та особливості індивідуальних трудових правовідносин, їх структура
- •16. Колективні трудові відносини: структури та зміст
- •17.Трудова правосуб'єктність працівників: виникнення, зміст, випадки обмеження.
- •18.Ознаки трудової правосуб'єктності роботодавця.
- •19.Поняття та сторони трудового договору, його відмінність від суміжних цивільно-правових договорів, пов'язаних із працею (підряду, доручення, авторського договору та ін.).
- •20.Зміст і форма трудового договору.
- •21.Загальний порядок укладення трудового договору, його оформлення.
- •22.Контракт як особливий вид трудового договору, сфера його застосування.
- •22.Суміщення професій (посад) та його значення.
- •24. Трудовой договор про работу по совместительству.
- •25. Трудовой договор с молодым специалистом
- •26.Поняття та види переведень на іншу роботу.
- •27.Переміщення на інше робоче місце, зміна істотних умов праці та їх правові наслідки.
- •27. Зміна істотних умов праці: порядок проведення, правові наслідки
- •29.Атестація працівників та її значення.
- •30.Поняття і випадки відсторонення від роботи.
- •31.Класифікація підстав припинення трудового договору.
- •32.Порядок розірвання трудового договору з ініціативи працівника.
- •33.Загальні підстави розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця.
- •1. Угода сторін
- •2. Закінчення строку
- •3. Призов або вступ працівника на військову службу
- •5. Переведення працівника на інше підприємство або перехід на виборну посаду
- •6. Відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, а також відмова від продовження роботи у зв’язку із зміною істотних умов праці
- •7. Набрання законної сили вироком суду, що виключає можливість продовження даної роботи
- •8. Підстави, передбачені контрактом
- •34.Додаткові підстави розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця.
- •2. Винні дії працівника, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір’я до нього з боку власника або уповноваженого ним органу
- •3. Вчинення працівником, який виконує виховні функції, аморального проступку, не сумісного з продовженням даної роботи
- •35.Порядок розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця.
- •36.Поняття і види робочого часу.
- •37.Режим та облік робочого часу.
- •38.Поняття і види часу відпочинку.
- •39. Поняття та види відпусток за трудовим законодавством
- •40.Порядок надання щорічних відпусток (основні й додаткові).
- •41.Правове визначення поняття заробітної плати та її структура.
- •42.Сфери регулювання заробітної плати, їх співвідношення.
- •43. Мінімальна заробітна плата та умови визначення її розміру.
- •45.Системи заробітної плати.
- •46.Порядок обчислення середньої заробітної плати.
- •47.Поняття і види гарантійних виплат і доплат.
- •48.Поняття і види компенсаційних виплат.
- •49.Поняття і засоби забезпечення дисципліни праці.
- •50.Заохочення за успіхи в роботі: поняття, підстави, види, порядок застосування.
- •51.Поняття та види дисциплінарної відповідальності працівників.
- •52.Порядок застосування, оскарження та зняття дисциплінарних стягнень.
- •53.Поняття, підстава та умови матеріальної відповідальності сторін трудового договору.
- •54.Види матеріальної відповідальності працівників.
- •55.Визначення розміру шкоди, заподіяної працівником, та порядок її відшкодування.
- •56.Матеріальна відповідальність роботодавця в трудових правовідносинах: підстава, умови, розміри.
- •57. Поняття охорони праці на виробництві та її забезпечення
- •58.Організація охорони здоров'я працівників на підприємстві.
- •59.Правила особливої охорони праці та непрацездатності жінок і молоді на виробництві
- •60.Поняття і види трудових спорів.
- •61.Порядок вирішення індивідуальних трудових спорів.
- •62.Колективні трудові правовідносини: поняття,особливості,види.
- •76 Порядок, строки та особливості розгляду індивідуальних трудових спорів у судах
- •63. Поняття та форми соціального діалогу в сфері праці
- •64. Рівні та сторони соціального діалогу у сфері праці
- •64. Стаття 4. Рівні та сторони соціального діалогу
- •65.Права та обов'язки профспілок за Законом України «Про професійні спілки,їх права та гарантії її діяльності».
- •66.Повноваження організації роботодавців та їх об'єднань за Законом України «Про організації роботодавців».
- •67.Поняття і сторони колективного договору, сфера його укладення.
- •68.69. Поняття і сторони колективних угод, сфера їхньої дії.
- •70.Порядок вирішення колективних трудових спорів.
- •71. Право на соціальний захист у системі прав людини: поняття та зміст
- •72. Конституційні засади права на соціальний захист в Україні
- •73. Форми та види соціального захисту в Україні.
- •74. Основні напрямки пенсійної реформи в Україні.
- •75.Поняття та предмет права соціального захисту в Україні.
- •76.Соціальні ризики: поняття та класифікація
- •77.Право соц. Забезпечення в системі права у
- •78. Метод права соціального забезпечення в Україні
- •79.Система права соціального забезпечення
- •80. Поняття та види принципів права соціального забезпечення
- •81. Загальні (галузеві) принципи права соціального забезпечення
- •82. Поняття, особливості та класифікація джерел права соціального забезпечення.
- •83. Закони України як джерела права соціального забезпечення
- •84.Міжнародні акти як джерела права соціального забезпечення
- •85. Поняття та види державних соціальних стандартів і державних соціальних гарантій у сфері соціального забезпечення
- •86. Поняття та види загальнообов’язкового державного соціального страхування.
- •87. Субєкти загальнообовязкого державного соціального страхування, їх права та обов’язки та відповідальність.
- •88. Єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування
- •89. Обєкти соціального страхування. Страховий ризик та страховий випадок.
- •90. Характеристика основних страхових соціальних випадків.
- •92. Види соціальних послуг та матеріального забезпечення за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням.
- •91. Принципи загальнообов'язкового державного соціального страхування
- •93.Види матеріального забезпечення за загал держ соц. Страх
- •94. Загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття. Допомога по безробіттю
- •95. Загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві
- •97. Структура системи пенсійного забезпечення в Україні за Законом України «Про державне пенсійне страхування».
- •98. Види пенсійних виплат і соціальних послуг за Законом України «Про Загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.»
- •99. Страховий стаж у солідарній системі
- •100.Пенсійне забезпечення держ службовців,суддів та прокур0слідч працівниуів
- •101. Система та принципи недержавного пенсійного забезпечення.
- •102. Державна соціальна допомога: поняття та загальна характеристика.
- •103. Соціальні послуги, їх форма ,види, принципи та суб’єкти надання.
- •104. Соціальні пільги як правовий засіб соціального захисту
- •105. Медична допомога її види та правове регулювання
4.Система трудового права як галузі права.
Кожна галузь права є відносно самостійною сукупністю правових норм з відповідною єдністю внутрішньої структури. Трудове право не є винятком.
Систему права визначають через систему всіх чинних норм певної держави. За своєю структурою система права поділяється на галузі права, а останні в свою чергу — на окремі інститути. І, нарешті, остання ланка у цій структурі — це норма права.
Трудове право за своїм предметом є досить неоднорідним. Крім трудових відносин, які є основою (ядром) його предмета, воно регулює також цілу низку суспільних відносин, що тісно пов'язані з трудовими. А якщо врахувати ще й те, що самі трудові відносини поділяються на кілька видів взаємопов'язаних між собою відносин — з приводу робочого часу і часу відпочинку, оплати праці, дисципліни праці, охорони праці, то легко переконатись, що система трудового права є явищем досить непростим.
Традиційно у системі трудового права виділяють Загальну та Особливу частини. Загальна частина охоплює норми, які містять найбільш принципові положення, що характерні для всіх видів відносин галузі права. До таких належать норми, які характеризують предмет і метод трудового права, принципи правового регулювання, форми участі трудових колективів в організації праці і управлінні виробництвом, норми, які встановлюють права і обов'язки суб'єктів трудового права. Особлива частина трудового права об'єднує такі інститути, як трудовий договір, робочий час і час відпочинку, заробітну плату, охорону праці, дисципліну праці, матеріальну відповідальність, трудові спори тощо.
Найбільш повний вияв система трудового законодавства отримує у кодифікованому акті, яким є Кодекс законів про працю України (КЗпП). Однак наявність у Кодексі глави "Загальні положення" не можна сприймати як відповідну загальну частину трудового законодавства, а тим більше Загальну частину трудового права. При характеристиці системи трудового права слід виходити перш за все зі структури суспільних відносин, які становлять предмет трудового права. Норми, що забезпечують регламентацію конкретних видів трудових і тісно пов'язаних з ними суспільних відносин, утворюють самостійні інститути трудового права, які у своїй сукупності і формують систему галузі.
Такими інститутами є: трудовий договір, робочий час, час відпочинку, заробітна плата, трудова дисципліна, охорона праці, матеріальна відповідальність, трудові спори, колективне договірне регулювання праці, підготовка і перекваліфікація кадрів, зайнятість населення, нагляд і контроль за дотриманням законодавства про працю.
5.Джерела трудового права: поняття, види, особливості.
Під джерелом трудового права України слід розуміти форму вираження норм трудового права, які приймаються чи санкціонуються компетентними органами.
Конституція України (ст. 3,24,32,36,43 ч.1,3-6, 45)
Міждународні правові - акти: Декларації соціального прогресу і розвитку вiд 11.12.1969, Конвенція про примусову чи обов'язкову працю N 29 від 28.06.1930, МІЖНАРОДНИЙ ПАКТ про громадянські та політичні права вiд 16.12.1966, Конвенція про скасування примусової праці N 105 від 25.06.1957.
Багатосторонні та двосторонні угоди: Угоду про співробітництво в галузі трудової міграції та соціального захисту трудівників-мігрантів від вiд 15.04.1994 (між СНГ), Угода між Урядом України і Урядом Соціалістичної Республіки В'єтнам про взаємне працевлаштування громадян та їх соціальний захист від 08.04.1996, Угода між Урядом України та Урядом Чеської Республіки про взаємне працевлаштування громадян України та громадян Чеської Республіки від 21.03.1996, Угода між Урядом України і Урядом Російської Федерації про соціальний захист сімей з дітьми громадян України, які працюють і навчаються в Російській Федерації і сімей з дітьми громадян Російської Федерації, які працюють і навчаються в Україні від 14.01.1993, Угода між Урядом України і Урядом Російської Федерації про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн від 14.01.1993, Угода між Урядом України та Урядом Республіки Молдова про трудову діяльність і соціальний захист громадян України та Республіки Молдова, які працюють за межами кордонів своїх держав від 13.12.1993, Угода між Урядом України та Урядом Республіки Польща про взаємне працевлаштування працівників від 16.02.1994.
Кодифікований нормативний акт про працю — це єдиний юридично та логічно цільний внутрішньо узгоджений законодавчий акт, який визначає юридичні особливості трудового права та його основні інститути. (Кодекс Законів про Працю вiд 10.12.1971 № 322-VIII).
Поточні закони - регулюють різні аспекти трудових відносин чи інші групи вілносин, що входять до предмету трудового права: "Про колективні договори і угоди", від 24 березня 1995 р. "Про оплату праці", від 15 листопада 1996 р. "Про відпустки", від 14 жовтня 1992 р. "Про охорону праці" в редакції Закону від 21 листопада 2002 р. тощо. Проте є й закони, які мають комплексний характер, регулюють різні за характером відносини, але містять норми трудового права. Такими є, наприклад, Закон України "Про вищу освіту", Закон України від 13 грудня 1991 р. "Про наукову і науково-технічну діяльність", Закон України від 4 липня 1996 р. "Про залізничний транспорт" тощо.
Нормативно-правові акти органів державної виконавчої влади різних рівнів: указами Президента України нормативного характеру (наприклад, Указ Президента України від 26 квітня 1995 p. № 334/95 "Про запровадження на території України регіональних графіків початку робочого дня"); постановами Кабінету Міністрів України нормативного характеру (наприклад, Порядок обчислення середньої заробітної плати, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 p. № 100); нормативними актами міністерств і відомств (наприклад, Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затв. наказом Міністерства транспорту та звязку України від 07.06.2010 р. № 340).
Локальні нормативні акти (колективний договір, правила внутрішнього трудового розпорядку тощо) приймаються на підприємствах, установах, організаціях для вирішення питань правового регулювання трудових та тісно пов'язаних з ними відносин.
Судова практика (офіційне тлумачення норм трудового права)
Источники права понимаются в двух смыслах — материальном и формально-юридическом. Источники трудового права в юридическом смысле в литературе определяются как результаты правотворческой деятельности органов государства, а также совместного нормотворчества работников и собственников или уполномоченных ими органов (их представителей) в сфере применения труда работников.
Источники трудового права можно классифицировать по различным основаниям. По характеру принятия источники трудового права можно разделить на принимаемые органами государства (законы, указы, постановления и др.), принимаемые по соглашению между работниками и собственниками или уполномоченными ими органами (соглашения, коллективные договоры и др.), а также принимаемые органами международно-правового регулирования труда (пакты о правах человека, конвенции и рекомендации МОТ).
По юридической силе источники трудового права делятся на Конституцию Украины, акты международного регулирования труда (ратифицированные Украиной), законы, подзаконные нормативно-правовые акты, акты социального партнерства, акты органов местного самоуправления, локальные нормативно-правовые акты.
По степени обобщенности различают кодифицированные, комплексные и текущие нормативно-правовые акты как источники трудового права.
В литературе различают традиционные и нетрадиционные источники трудового права. К традиционным относятся, например, Кодекс законов о труде Украины, Закон Украины «Об оплате труда» и др. Принадлежность таких актов к источникам трудового права видна уже по их названию. Вместе с тем отдельные нормативные положения, являющиеся источниками трудового права, содержатся в нормативно-правовых актах, которые относятся к источникам другой отрасли права. Например, в Законе Украины «О собственности», Законе «О приватизации государственного имущества» содержатся нормы, относящиеся к трудовому праву.
Особенности источников (форм) трудового права определяются прежде всего спецификой предмета и метода правового регулирования социально-трудовых отношений, сферы действия нормативно-правовых актов о труде и наличием специальных функциональных органов, регулирующих социально-трудовые отношения, способствуют реализации принципа социального партнерства.