- •1. Загальна характеристика культури і освіти епохи Середньовіччя. Система шкіл у Західній Європі цього періоду.
- •1.Предмет завдання курсу "Історія педагогіки": основоположні принципи розгляду історико-педагогічного процесу.
- •4.Виховання як категорія суспільного існування. Виховання у первісному суспільстві.
- •5.Середньовічні університети. (хіі – хv ст.). Започаткування демократичних освітніх ідеалів.
- •7Виникнення шкіл
- •22.Система освіти і виховання у Спарті.
- •8.Братські школи в Україні (XVI-XVII ст.).
- •10. Афінська школа: освітні та виховні ідеали.
- •11.Гуманізм середньовіччя (Вінцент із Бове, Франсуа Рабле, Мішель Монтень, Вітторіно де Фельтре).
- •13.Освіта та педагогічна думка у Давньому Римі.
- •14.Освіта і педагогічна думка в Західній Європі (XVII-XVIII ст.)
- •23.Основні тези провідної педагогічної концепції Константина Ушинського: «Людина як предмет виховання».
- •31.Педагогічні погляди філософів Стародавньої Греції (Сократа, Платона, Арістотеля, Демокріта).
- •32.Діяльність козацьких шкіл
- •35.Громадсько-педагогічна діяльність в Україні (друга половина XIX ст.)
- •37.Зв'язок історії педагогіки з іншими науками, джерела та методи вивчення науки.
- •39.Розвиток української педагогічної думки XX ст., у працях та педагогічній спадщині Софії Русової, Григорія Ващенка, Антона Макаренка і Василя Сухомлинського.
- •42.Концепція реальної освіти (кін. XIX – поч. XX ст.) (Георг Кершенштейнер, Генріх Шаррельман).
- •51. Основний зміст Державної національної програми "Освіта" ("Україна XXI ст.").
- •- Багатоукладність і варіативність освіти. Державна національна програма “Освіта” (“Україна XXI століття”)
- •52. Виховання як категорія суспільного існування (теорії походження виховання як суспільного явища):
- •77.Острозький колегіум та Замойська академія як перші навчальні заклади вищого типу на етнічних теренах розселення українців.
- •78. В.Сухомлинський про поєднання виховних завдань школи і сім'ї. Книги "Батьківська педагогіка". "Серце віддаю дітям"
- •68. Особистісно орієнтована модель виховання за Жан-Жаком Руссо, Левом Толстим, Марією Монтессорі.
- •48.Розвиток педагогічної думки в Україні: від «учения книжного» (IX-XIII ст.) до розробки державних стандартів, структури й основних параметрів змісту освіти. (xxIст.)
- •59.Культурно-освітній рух 30-40-х років XIX ст. На західноукраїнських землях ( Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич, Яків Головацький).
- •1. Життя та педагогічна діяльність я. А. Коменського.
- •13. Я.А. Коменський про школу і вчителя ("Велика дидактика").
- •14. Класно-урочна система я.А. Коменського ("Велика дидактика").
- •15. Підручники я.А. Коменського.
- •16. Дидактичні погляди я.А. Коменського.
- •11. М.Грушевський про українську школу.
- •31. Ушинський про значення праці у вихованні людини ("Праця в її психологічному і виховному значенні").
- •32. Ушинський про підготовку вчителя.
- •42. Теорія та практика колективного виховання а.С. Макаренка.
- •37. Українська школа в перші роки Радянської влади (1918 - 1930 рр.).
- •43. Макаренко про поєднання навчання з продуктивною працею ("Педагогічна поема").
- •45. Макаренко про формування вчителя-вихователя та його педагогічну майстерність.
- •44. Макаренко про сімейне виховання дітей ("Книга для батьків").
- •11. Життя і педагогічна діяльність а.С. Макаренка.
1. Загальна характеристика культури і освіти епохи Середньовіччя. Система шкіл у Західній Європі цього періоду.
Середньовіччя займає період всесвітньої історії,що слідує за історією стародавнього світу і передує новій історії. Єпоха середньовіччя поділяється на три періоди: перший період( кінець v–перша половина 11ст) є перехідним від античності і варварства до феодальної епохи якому характерний економічний занепад. Другий період – ( друга половина 11- 12ст) час розквіту середньовічного феодального суспільства,поширення освіти та культурного розвитку. Третій період – ( 14- 5ст) час зміцнення феодальної манархії і послаблення впливу церкви появи наукових дослідних і початок епохи Відродження. Період Середніх віків займає 5- 15 ст,у сучасній історичній науці його назвали епохою феодалізму, у рамках якої почав закладатися фундамент європейської цивілізації.У Середніх віків вже не рабовласник і раб ,а феодал і залежний селянин представляли основні класи тогочасного суспільства.Велику роль у житті народів середньовічної Європи відігравали церква та релігія,які жорстко контролювали діяльність людини протягом життя ,постійно впливаючи на її свідомість та поведінку. Середньовічна церква була зіткнена з протиріч.Вона мала великий позетивний вплив на духовне життя суспільства, сприяла зміцненю єдності європейських народів,залучення їх до морально- етичних цінностей. Разам з тим християнська церква частково пригнічувала народну культуру,корені якої сягали у язичницькі часи,переслідувала іновірців та інакодумців,гальмувала розвиток науки. Освіта в ті часи була практично монополією духовенства.монастирі охороняли й переписували не тільки християнські книги,а й твори античних філософів,письмеників.
1.Предмет завдання курсу "Історія педагогіки": основоположні принципи розгляду історико-педагогічного процесу.
Предметом історії педагогіки є процес виникнення, становлення і розвитку основних педагогічних категорій (навчання, освіта, виховання), педагогічних систем та концепцій, а також унікального досвіду освітньої й виховної практики. Завдання: Формування цілісної системи знань про історико-педагогічний процес. Оволодіння кращими здобутками світової педагогіки, розвиток творчого потенціалу та пошукової діяльності. Формування критичного, професійного педагогічного мислення, педагогічного світогляду. Формування здатності аналізувати, співставляти, порівнювати явища у ретроспективі. Принципи: Історизму. Ставить за мету виявити точно час і місце виникнення того чи іншого педагогічного явища, концепції чи системи; передбачає окреслення труднощів утвердження тих чи інших освітньо-виховних явищ. Реалізація принципу історизму призводить до виявлення новацій у педагогічному досвіді минулого і, разом з тим, дозволяє оцінити його з позицій сьогодення. Логічного взаємозв’язку. Полягає у тому, що освіта й виховання виникають не ізольовано, а в складній системі суспільного розвитку. Об’єктивності (науковості). Передбачає розгляд історико-педагогічних явищ з відображенням їх істинності. Йдеться про об'єктивне оцінювання виникнення та ретроспективу становлення того чи іншого педагогічного поняття. Компаративістики (порівняння).