1. Історія розвитку концепції сталого розвитку в Україні

• 1998 р. на основі доповіді академіків НАН України П.Г. Костюка і В.П. Кухаря «Про наукові основи сталого розвитку України», Президія НАН України відзначила необхідність подальшої розбудови наукових досліджень, спрямованих на практичну реалізацію в Україні положень документів Конфе-ренції СОН в Ріо-де-Жанейро (червень, 1992 рік) та XIX спеціальної сесії Гене-ральної Асамблеї ООН червень, 1997 рік)².

Актуальність була зумовлена тим, що в Україні вкрай деградовані приро-дні ресурси, а ефективні та дійові механізми регулювання природних основ життя практично не функціонують. Як наслідок – підриваються природні осно-

² Постанова № 110 від 15.04.98 Президії Національної Академії Наук України «Про наукові основи сталого роз-витку України»

30

ви соціально-економічного розвитку, погіршуються екологічні умови життєді-яльності людини та збереження біологічного різноманіття.

Все це потребувало цілеспрямованого та глибокого вивчення механізмів функціонування природних основ життя на національному, регіональному і ло-кальному рівнях, а також і в окремих екосистемах. Закони, що визначають принципи дії зазначених механізмів, повинні наповнити своїм змістом практи-чні заходи суспільства щодо планування та управління процесом його соціаль-но-економічного розвитку.

Узагальнені результати мали забезпечити науково обґрунтоване визна-чення критеріїв та темпів перспективного соціально-економічного розвитку. При цьому пріоритети такого розвитку та якості навколишнього середовища повинні взаємно підсилювати та доповнювати одне одного на основі адекватно-сті за своїм вирішальним значенням, інтеграції Інтересів економіки та навко-лишнього середовища за домінування критеріїв, вимог і показників останнього.

Економічний розвиток повинен обов'язково враховувати вимоги екологі-чних циклів та ефективно відновлювати їх. Належна якість навколишнього се-редовища покликана стати не лише необхідною передумовою соціально-економічного розвитку, але і його кінцевим результатом.

Враховуючи зазначене, Президія НАН України уточнила напрями діяль-ності Наукової ради НАН України з проблем навколишнього середовища і роз-витку, а також Національного комітету України з програми ЮНЕСКО «Людина та біосфера».

Вихідні наукові основи щодо вирішення проблеми сталого розвитку регі-онів, розробки стратегії раціонального використання природних ресурсів і ста-лого еколого-економічного розвитку промислових регіонів, проблем лісу в кон-тексті сталого розвитку України розглянуті на засіданнях Президії НАН Украї-ни. Відповідні установи НАН України є головними у розробці та реалізації Державних програм соціально-економічного розвитку регіонів України: Украї-нських Карпат, Українського Причорномор'я, Придніпров'я, Поділля.

31

За участю фахівців НАН України розроблено Концепцію сталого розвит-ку України, що була передана на розгляд Верховної Ради України.

Розроблено та затверджено пріоритетні напрями наукових досліджень та впровадження їх результатів щодо розробки наукових основ охорони навколи-шнього середовища і сталого розвитку України

Пріоритетні напрями досліджень щодо розробки наукових основ охорони на-

вколишнього середовища і сталого розвитку України

• Розробка наукових основ сумісності та гармонізації: цілеспрямованого го-сподарського користування природно-ресурсним потенціалом із забезпе-ченням оптимальних умов щодо функціонування механізму природної са-мовідтворюваності;

• Наукове обґрунтування моделі гармонізації взаємодії людини з вимогами законів навколишнього середовища в процесі управління економічними системами регіону та його поступового переходу на принципи сталого роз-витку;

• Науковий аналіз екологічних, економічних та культурних ситуацій у на-вколишньому середовищі як непорушеному антропогенною діяльністю, так і антропогенно порушених територій, зокрема прибережних і морсь-ких;

• Обґрунтування оптимальної просторової та функціональної структури біо-геноценотичного покриву на національному та регіональному рівнях, а та-кож в окремих екосистемах; подолання наслідків надмірного розорювання і обезлісення, техногенної девастації і забруднення території України від-ходами виробництва і споживання;

• Розробка теоретичних і прикладних аспектів агробіотехноекології;

• Вивчення особливостей структурно-функціональної організації природних та штучних наземних і водних екосистем; опрацювання наукових основ ві-дновлення їх стійкості, продуктивності та забезпечення їх подальшого роз-витку в умовах проведення економічної, аграрної та земельної реформ;

32

• Дослідження особливостей речовинно-енергетичного обміну урбанізова-них і промислових геосоціосистем, їх впливу на навколишнє середовище та способів забезпечення нормальних умов життєдіяльності людини в ур-банізованому середовищі України;

• Розробка наукових основ керованого сталого використання природно-ресурсного потенціалу, перш за все на локальному та регіональному рів-нях, з метою оптимізації різноманіття біологічних видів та ландшафтних екологічних систем; створення біосферних резерватів у прибережних зо-нах, транскордонних регіонах та на приміських територіях.