- •Тема 1.1 будова та принцип дії трансформатора
- •Зміст лекції
- •1 Призначення й будова трансформаторів
- •2 Режими роботи однофазного трансформатора
- •3 Характеристики трансформатора
- •4 Втрати енергії і ккд трансформаторів
- •Узагальнення вивченого матеріалу
- •Домашнє завдання
- •Тема 1.2 трифазні трансформатори
- •Зміст лекції
- •1 Будова трифазних трансформаторів
- •2 Схеми та групи з’єднання обмоток трифазного генератора
- •4 Паралельна робота трифазних трансформаторів
- •Узагальнення вивченого матеріалу:
- •Домашнє завдання:
- •Тема 1.3 трансформатори спеціального призначення
- •Зміст лекції
- •1 Автотрансформатори
- •2 Триобмоткові трифазні трансформатори
- •3 Зварювальні трансформатори
- •4 Вимірювальні трансформатори напруги й струму
- •Узагальнення вивченого матеріалу
- •Домашнє завдання
- •Тема 1.4 електричні машини постійного струму
- •Зміст лекції
- •1 Призначення й будова машин постійного струму
- •2 Загальні властивості машин постійного струму
- •3 Явище комутації та іскріння в мпс
- •4 Режими роботи мпс
- •5 Класифікація машин за способом збудження
- •Узагальнення вивченого матеріалу:
- •Домашнє завдання:
- •Тема 1.5 робота машин постійного струму в режимі генератора
- •Зміст лекції
- •1 Робота машини постійного струму в режимі генератора
- •2 Генератор незалежного збудження
- •3 Генератор пс паралельного збудження
- •4 Генератор пс послідовного збудження
- •5 Генератор пс змішаного збудження
- •Узагальнення вивченого матеріалу
- •Домашнє завдання
- •Тема 1.6 робота машин постійного струму в режимі двигуна
- •Зміст лекції
- •1 Робота машини постійного струму в режимі двигуна
- •2 Дпс паралельного збудження
- •3 Дпс послідовного збудження
- •4 Регулювання частоти обертання
- •5 Дпс змішаного збудження
- •Домашнє завдання:
- •Тема 1.7 машини постійного струму спеціального призначення
- •Зміст лекції
- •1 Виконавчі двигуни постійного струму
- •2 Тахогенератори постійного струму
- •3 Універсальні колекторні двигуни
- •4 Лінійні двигуни постійного струму
- •Узагальнення вивченого матеріалу:
- •Домашнє завдання:
- •Тема 1.10 будова, конструкція, принцип дії трифазного асинхронного двигуна. Режими роботи ад і керування ним
- •Зміст лекції
- •1 Призначення й будова трифазного асинхронного двигуна
- •2 Робота трифазної асинхронної машини в режимі двигуна
- •3 Вмикання тад з фазним ротором
- •4 Керування тад
- •Узагальнення вивченого матеріалу:
- •Домашнє завдання:
- •Тема 1.11 потужності та втрати потужності в тад. Механічні та роботі характеристики тад
- •Зміст лекції
- •1 Енергетична діаграма тад
- •2 Втрати потужності в тад
- •4 Керування тад
- •4 Робочі характеристики тад
- •50 Гц, при синхронній частоті обертання, об/хв.:
- •Узагальнення вивченого матеріалу:
- •Домашнє завдання:
- •Тема 1.12 пуск і регулювання частоти обертання асинхронного двигуна
- •Зміст лекції
- •Пуск асинхронних двигунів з фазним ротором
- •Пуск ад з короткозамкненим ротором
- •3 Регулювання кутової швидкості ротора
- •4 Гальмівні режими трифазниж асинхронних двигунів
- •Узагальнення вивченого матеріала
- •Домашнє завдання
- •Тема 1.13 асинхронні машини спеціального призначення
- •1 Однофазні асинхронні двигуни
- •2 Двофазні асинхронні двигуни
- •3 Асинхронні виконавчі двигуни
- •4 Асинхронні тахогенератори
- •5 Автономні асинхронні генератори й перетворювачі частоти
- •Узагальнення вивченого матеріалу
- •Домашнє завдання
- •Тема 1.12 конструкція та принципи дії синхронних машин
- •Зміст лекції
- •1 Призначення та будова синхронних машин
- •2 Робота трифазної синхронної машини в режимі генератора
- •3 Робота трифазної синхронної машини в режимі двигуна
- •4 Характеристики трифазного синхронного двигуна
- •5 Крокові синхронні двигуни
- •Узагальнення вивченого матеріалу
- •Домашнє завдання
- •1 Електропривод та його елементи
- •2 Статичні та динамічні сили і моменти, що діють у системі електропривод — робоча машина
- •3 Зведення моментів статичного опору і моментів інерції до вала електродвигуна
- •Зміст лекції
- •1 Аналіз роботи системи електропривод — робоча машина
- •2 Аналіз рівняння руху електроприводу
- •Зміст лекції
- •1 Механічні характеристики робочих машин
- •2 Механічні характеристики електродвигунів
- •3 Механічні характеристики дпс
- •4 Механічні характеристики ад
- •Лекція №23(2год.)
- •Зміст лекції
- •1 Схема вмикання дпс нз, його основні характеристики.
- •2 Енергетичні режими роботи дпс нз
- •3 Гальмівні режими роботи
- •Тема 2.6 еп з двигунами постійного струму послідовного і мішаного збудження
- •Зміст лекції
- •1 Схема вмикання та характеристики дпс послідовного збудження
- •2 Гальмівні режими роботи дпс пз
- •3 Електродиміначне гальмування
- •4 Схема вмикання та характеристика намагнічування дпс змішаного збудження
- •5 Електромеханічна та механічна характеристики в різних режимах роботи дпс зз
- •Узагальнення вивченого матеріалу
- •Домашнє завдання
- •Зміст лекції
- •1 Номінальні режими роботи двигунів
- •2 Вибір потужності двигуна для різних режимів роботи
- •3 Метод середніх втрат
- •4 Метод еквівалентного моменту та потужності
- •5 Вибір типу двигуна для еп
- •1 Основні принципи автоматичного керування двигунами
- •2 Релейно-контакторне керування двигунами
- •3 Релейно-контакторне керування групою тад
- •Лекція № 32-33 (2 год.)
- •Зміст лекції
- •1 Безконтактне керування двигунами
- •2 Реверсування ад за допомогою дроселів насичення та тиристорних перетворювачів
- •3 Керування пуском трьох ад
- •4 Безконтактне регулювання швидкості обертання
- •5 Електропривід постійного струму
- •1 Усталені та неусталені режими роботи еп
- •2 Визначення часу пуску і гальмування системи електродвигун-робоча машина.
- •3 Механічні перехідні процеси в еп з лінійною механічною характеристикою двигуна
- •4 Перехідні процеси в еп з триразними асинхронними двигунами
- •1 Розрахунок пускових опорівграфічним методом
- •2 Розрахунок опорів пускових і гальмівних резисторів
- •3 Аналітичний метод визначення опорів пускових резисторів
- •4 Аналітичний метод визначення опорів гальмівних резисторів
3 Релейно-контакторне керування групою тад
Увімкнення усієї установки до трифазної мережі здійснює автоматичний вимикач QF1, кнопкою SB2 — схеми релейно-контакторного керування, а її функціонування забезпечується силовими і магнітними пускачами КМ1, КМ2, КМ3, реле часу КТ1, КТ2, а також перемикачами SA1…SA6 (рис. 5). Для захисту від струмів короткого замикання в силовому колі кожного магнітного пускача передбачені плавкі запобіжники FU1, FU2, FU3, а для захисту від перевантаження двигунів — нагрівні елементи триполюсних теплових реле FP1, FP2, FP3 з відповідними блокувальними контактами в колах керування.
Обмотки статорів двигунів М1, М2, М3 одержують живлення від трифазного кола А, В, С через головні замикаючі контакти КМ1:1, КМ2:1, КМ3:1 відповідних магнітних пускачів.
Допоміжні замикаючі контакти КМ1:3, КМ2:3 забезпечують почергове вмикання магнітних пускачів КМ2, КМ4, а контакт КМ3:3 шунтує пускову кнопку SB2.
Електромагнітні реле часу КТ1, КТ2 забезпечують встановлену витримку часу при вмиканні відповідних двигунів. Для цього їхні замикаючі контакти КТ1:1 і КТ2:1 із сповільнювачами з’єднані послідовно з допоміжними замикаючими контактами КМ1:3 і КМ2:3 відповідних магнітних пускачів.
Допоміжні розмикаючі контакти КМ1:2, КМ2:2, КМ3:2 вмикають зелені сигнальні лампи HL2, HL4, HL6 при вимкнених двигунах М1, М2, М3. Червоні сигнальні лампи HL1, HL3, HL5, які приєднані паралельно котушкам магнітних пускачів КМ1, КМ2, КМ3, загоряються при вмиканні відповідних двигунів. Усі зелені HL2, HL4, HL6 і червоні HL1, HL3, HL5 лампи підсвічують сигналізаційний щит із мнемонічної схеми установки.
Деблокуючі пристрої — однополюсні двохпозиційні перемикачі SA1, SA2, SA3 при автоматичному пуску всієї установки знаходяться в правому положенні. Якщо ж усі перемикачі, крім одного, встановити у ліве положення, то при натисканні пускової кнопки SB2 у рух прийде тільки один двигун, а інші залишаться нерухомими. Аварійні вимикачі SA4, SA5, SA6, що знаходяться безпосередньо у виробничих агрегатів, можуть заборонити пуск даного двигуна і разом з цим роботу всіх інших двигунів.
Електричний секундомір РТ0 вмикається пусковою кнопкою SB2 і зупиняється в момент пуску двигуна М3 головними замикаючими контактами КМ3:1 і при розмиканні допоміжного розмикаючого
Рисунок 8 — Схема дистанційного
релейно-контактного керування групою
трифазних асинхронних двигунів
контакту КМ3:4, що дозволяє визначити час пуску всієї установки.
У непрацюючій установці при замкнених контактах теплових реле FP1, FP2, FP3 горять зелені лампи HL2, HL4, HL6. При натисканні пускової кнопки SB2 спрацьовує контактор КМ1, що супроводжується пуском двигуна М1, відключенням зеленої лампи HL2, включенням червоної лампи HL1 і спрацьовуванням допоміжних замикаючих контактів КМ1:3 у колі котушки лінійного контактора КМ2, що включається після спрацьовування замикаючих контактів КТ1:1 реле часу КТ1. Включення лінійного контактора КМ2 викликає розгін ротора двигуна М2, відключення зеленої лампи HL4, відключення зеленої лампи HL4, включення червоної лампи HL3 і спрацьовування допоміжних замикаючих контактів КМ2:3 у колі котушки лінійного контактора КМ3. Після спрацьовування замикаючих контактів реле часу КТ2 включається лінійний контактор КМ3 і подає напругу двигуну М3. Включення останнього лінійного контактора КМ3 супроводжується відключенням зеленої лампи HL6, включенням червоної лампи HL5 і шунтуванням пускової кнопки SB2 допоміжними замикаючими контактами КМ3:3. Натискання зупинної кнопки SB1 перериває живлення котушки контактора КМ1, що відключається і, завдяки електричному блокуванню, викликає відключення інших лінійних контакторів КМ2 і КМ3 контактами КМ1:3, КТ1:3 і КМ2:3, КТ2:1, внаслідок чого усі виробничі агрегати зупиняться, а зображення на мнемонічній схемі підсвітяться зеленими лампами.
Аварійні вимикачі з розмикаючи ми контактами SA3, SA2, SA1 розташовують безпосередньо біля виробничих агрегатів, що дозволяє розмиканням кожного з них зупинити всю поточно-транспортну систему з відповідного робочого місця. Наступний пуск системи можливий тільки при відновленні колишнього комутаційного стану відключеного аварійного вимикача.
У більш складних схемах керування передбачають деблокуючі пристрої з перемикаючими контактами, що дає можливість поряд з централізованим пуском всієї установки здійснювати індивідуальне керування виробничими агрегатами, використовуване при проведенні випробувань, налагоджені і виконанні ремонту поточно-транспортної системи з трифазними асинхронними двигунами.
У нереверсивних схемах керування трифазними синхронними двигунами з постійно підключеним збудником передбачені релейно-контакторні апарати, що забезпечують асинхронний пуск у функції струму статора. Тут при включених триполюсному автоматичному вмикачі QF1 і двох однополюсних автоматичних вимикачах SF1 і SF2 натискання пускової кнопки SB2 приводить до включення котушки КМ1 лінійного контактора, приєднання головними замикаючими контактами КМ1:1 обмотки статора двигуна MS до живильної мережі й асинхронного пуску при наявності в колі ротора розрядного резистора R1. Одночасно одні допоміжні замикаючі контакти КМ1:2 шунтують пускову кнопку SB2, а інші аналогічні контакти КМ1:3 приєднують частину кола керування до мережі перемінної напруги. Початковий пусковий струм двигуна викликає спрацьовування струмового реле КА1, при якому його замикаючі контакти КА1:1 включають обмотку КТ1 реле часу, що одержує живлення через напівпровідниковий діод VD1, При цьому замикаються замикаючі контакти КТ1:1 зі сповільнювачем, що діє при поверненні, що включають обмотку КТ2 реле часу, і розмикаються розмикаючі контакти КТ1:2 зі сповільнювачем, що діє при поверненні.
Включення обмотки КТ2 реле часу супроводжується замиканням його замикаючих контактів КТ2:1 зі сповільнювачем, що діє при поверненні. Цим досягається підготовка кола керування до наступного включення котушки КМ3 контактора кола ротора розмикаючими контактами КТ1:2 реле часу зі сповільнювачем, що діє при поверненні. Включення цієї котушки КМ3 має місце при кутовій швидкості ротора, близькій до під синхронної, коли струм обмотки статора зменшиться настільки, що замикаючі контакти КА1:1 струмового реле розімкнуться і відключають обмотку КТ1 реле часу, що виникає через певну витримку часу замикання розмикаючи контактів КТ1:2.
УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ:
1 Автоматичне керування двигунами зводиться до автоматизації процесів, зв’язаних з подачею напруги двигуну при пуску, переключення резисторі при розгоні виробничого агрегату, зміни опорів при регулюванні кутової швидкості.
2 Керування ТАД з короткозамкненим ротором при тривалому і ненавантаженому повторно-короткочасному режимах роботи здійснюють за допомогою нереверсивних і реверсивних магнітних пускачів.
3 Керування потужними двигунами здійснюють за допомогою стандартних станцій керування.
4 У схемі нереверсивного керування ТАД при пуску забезпечено включення фаз обмотки статора зіркою, а при роботі — трикутником, при гальмуванні проти включенням схема містить реле контролю кутової швидкості.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ:
ВИКЛАДАЧ — Крапива В. І.
