- •Тема 1.1 будова та принцип дії трансформатора
- •Зміст лекції
- •1 Призначення й будова трансформаторів
- •2 Режими роботи однофазного трансформатора
- •3 Характеристики трансформатора
- •4 Втрати енергії і ккд трансформаторів
- •Узагальнення вивченого матеріалу
- •Домашнє завдання
- •Тема 1.2 трифазні трансформатори
- •Зміст лекції
- •1 Будова трифазних трансформаторів
- •2 Схеми та групи з’єднання обмоток трифазного генератора
- •4 Паралельна робота трифазних трансформаторів
- •Узагальнення вивченого матеріалу:
- •Домашнє завдання:
- •Тема 1.3 трансформатори спеціального призначення
- •Зміст лекції
- •1 Автотрансформатори
- •2 Триобмоткові трифазні трансформатори
- •3 Зварювальні трансформатори
- •4 Вимірювальні трансформатори напруги й струму
- •Узагальнення вивченого матеріалу
- •Домашнє завдання
- •Тема 1.4 електричні машини постійного струму
- •Зміст лекції
- •1 Призначення й будова машин постійного струму
- •2 Загальні властивості машин постійного струму
- •3 Явище комутації та іскріння в мпс
- •4 Режими роботи мпс
- •5 Класифікація машин за способом збудження
- •Узагальнення вивченого матеріалу:
- •Домашнє завдання:
- •Тема 1.5 робота машин постійного струму в режимі генератора
- •Зміст лекції
- •1 Робота машини постійного струму в режимі генератора
- •2 Генератор незалежного збудження
- •3 Генератор пс паралельного збудження
- •4 Генератор пс послідовного збудження
- •5 Генератор пс змішаного збудження
- •Узагальнення вивченого матеріалу
- •Домашнє завдання
- •Тема 1.6 робота машин постійного струму в режимі двигуна
- •Зміст лекції
- •1 Робота машини постійного струму в режимі двигуна
- •2 Дпс паралельного збудження
- •3 Дпс послідовного збудження
- •4 Регулювання частоти обертання
- •5 Дпс змішаного збудження
- •Домашнє завдання:
- •Тема 1.7 машини постійного струму спеціального призначення
- •Зміст лекції
- •1 Виконавчі двигуни постійного струму
- •2 Тахогенератори постійного струму
- •3 Універсальні колекторні двигуни
- •4 Лінійні двигуни постійного струму
- •Узагальнення вивченого матеріалу:
- •Домашнє завдання:
- •Тема 1.10 будова, конструкція, принцип дії трифазного асинхронного двигуна. Режими роботи ад і керування ним
- •Зміст лекції
- •1 Призначення й будова трифазного асинхронного двигуна
- •2 Робота трифазної асинхронної машини в режимі двигуна
- •3 Вмикання тад з фазним ротором
- •4 Керування тад
- •Узагальнення вивченого матеріалу:
- •Домашнє завдання:
- •Тема 1.11 потужності та втрати потужності в тад. Механічні та роботі характеристики тад
- •Зміст лекції
- •1 Енергетична діаграма тад
- •2 Втрати потужності в тад
- •4 Керування тад
- •4 Робочі характеристики тад
- •50 Гц, при синхронній частоті обертання, об/хв.:
- •Узагальнення вивченого матеріалу:
- •Домашнє завдання:
- •Тема 1.12 пуск і регулювання частоти обертання асинхронного двигуна
- •Зміст лекції
- •Пуск асинхронних двигунів з фазним ротором
- •Пуск ад з короткозамкненим ротором
- •3 Регулювання кутової швидкості ротора
- •4 Гальмівні режими трифазниж асинхронних двигунів
- •Узагальнення вивченого матеріала
- •Домашнє завдання
- •Тема 1.13 асинхронні машини спеціального призначення
- •1 Однофазні асинхронні двигуни
- •2 Двофазні асинхронні двигуни
- •3 Асинхронні виконавчі двигуни
- •4 Асинхронні тахогенератори
- •5 Автономні асинхронні генератори й перетворювачі частоти
- •Узагальнення вивченого матеріалу
- •Домашнє завдання
- •Тема 1.12 конструкція та принципи дії синхронних машин
- •Зміст лекції
- •1 Призначення та будова синхронних машин
- •2 Робота трифазної синхронної машини в режимі генератора
- •3 Робота трифазної синхронної машини в режимі двигуна
- •4 Характеристики трифазного синхронного двигуна
- •5 Крокові синхронні двигуни
- •Узагальнення вивченого матеріалу
- •Домашнє завдання
- •1 Електропривод та його елементи
- •2 Статичні та динамічні сили і моменти, що діють у системі електропривод — робоча машина
- •3 Зведення моментів статичного опору і моментів інерції до вала електродвигуна
- •Зміст лекції
- •1 Аналіз роботи системи електропривод — робоча машина
- •2 Аналіз рівняння руху електроприводу
- •Зміст лекції
- •1 Механічні характеристики робочих машин
- •2 Механічні характеристики електродвигунів
- •3 Механічні характеристики дпс
- •4 Механічні характеристики ад
- •Лекція №23(2год.)
- •Зміст лекції
- •1 Схема вмикання дпс нз, його основні характеристики.
- •2 Енергетичні режими роботи дпс нз
- •3 Гальмівні режими роботи
- •Тема 2.6 еп з двигунами постійного струму послідовного і мішаного збудження
- •Зміст лекції
- •1 Схема вмикання та характеристики дпс послідовного збудження
- •2 Гальмівні режими роботи дпс пз
- •3 Електродиміначне гальмування
- •4 Схема вмикання та характеристика намагнічування дпс змішаного збудження
- •5 Електромеханічна та механічна характеристики в різних режимах роботи дпс зз
- •Узагальнення вивченого матеріалу
- •Домашнє завдання
- •Зміст лекції
- •1 Номінальні режими роботи двигунів
- •2 Вибір потужності двигуна для різних режимів роботи
- •3 Метод середніх втрат
- •4 Метод еквівалентного моменту та потужності
- •5 Вибір типу двигуна для еп
- •1 Основні принципи автоматичного керування двигунами
- •2 Релейно-контакторне керування двигунами
- •3 Релейно-контакторне керування групою тад
- •Лекція № 32-33 (2 год.)
- •Зміст лекції
- •1 Безконтактне керування двигунами
- •2 Реверсування ад за допомогою дроселів насичення та тиристорних перетворювачів
- •3 Керування пуском трьох ад
- •4 Безконтактне регулювання швидкості обертання
- •5 Електропривід постійного струму
- •1 Усталені та неусталені режими роботи еп
- •2 Визначення часу пуску і гальмування системи електродвигун-робоча машина.
- •3 Механічні перехідні процеси в еп з лінійною механічною характеристикою двигуна
- •4 Перехідні процеси в еп з триразними асинхронними двигунами
- •1 Розрахунок пускових опорівграфічним методом
- •2 Розрахунок опорів пускових і гальмівних резисторів
- •3 Аналітичний метод визначення опорів пускових резисторів
- •4 Аналітичний метод визначення опорів гальмівних резисторів
5 Вибір типу двигуна для еп
У регульованих приводах із плавною зміною кутової швидкості в невеликому діапазоні використовують трифазні асинхронні двигуни з фазним ротором, а при широкому діапазоні регулювання — двигуни постійного струму з відповідною системою збудження, що визначає жорсткість механічної характеристики відповідно до вимог виробничого агрегату.
Таким чином, рід струму двигуна цілком залежить від умов технологічного процесу, а напругу вибирають відповідно до стандартних напруг мереж живлення з обліком технічних даних двигунів.
Позначення типа трифазних асинхронних двигунів серії 4А включає всі двигуни загального призначення потужністю до 400 кВт напругою до 1000В. За ступенем захисту передбачені виконання ІР44 і ІР23.
Приклад позначення типа двигуна: 4АН200М4УЗ, де 4 — номер серії, А — асинхронний, Н — ступінь захисту ІР23, для закритих двигунів не дається, далі може бути літера А, що означає алюмінієві станину і щити, 200 — висота осі обертання, мм, M, S або L — умовна довжина станини, 4 — число полюсів, У — для помірного клімату, 3 — категорія розміщення.
Розрізняють наступні спеціалізовані виконання двигунів за умовами навколишнього середовища:
Наприклад: 4А132SA2T2.
Таблиця 1. Позначення двигунів за умовами навколишнього середовища
Позначення |
Умови навколишнього середовища |
Категорії розміщення |
Т |
Тропічного виконання |
2 і 5 |
ХЛ |
Для районів з холодним кліматом |
2 і 5 |
Х |
Хімічно стійкого виконання |
3 і 5 |
СХ |
Сільськогосподарського виконання |
1 — 5 |
Модифікації двигунів: двигуни з підвищеним пусковим моментом; з підвищеним ковзанням; багатошвидкісні, з фазовим ротором, двигуни з вбудованим електромагнітним гальмом.
Трифазні асинхронні двигуни серії АИ випускають різних модифікацій в залежності від умов середовища і призначення.
Двигуни виконуються в основному зі ступенями захисту ІР54 або ІР44, а при висотах осей обертання 200 мм і більше — зі ступенем захисту ІР23.
Конструктивне виконання машин позначається літерами ІМ з чотирма цифрами. Перша цифра позначає групу конструктивних виконавців: 1 — на лапах, з підшипниковими щитами; 2 — на лапах, із фланцем на щиті або щитах; 3 — без лап, з підшипниковими щитами і фланцем на одному щиті. Друга і третя цифри позначають спосіб монтажу, четверта — виконання кінця вала.
Двигуни серії мають ряд потужностей діапазоном від 0,0025 до 400 кВт, ряд висот осей обертання від 45 до 355 мм.
Приклад базового позначення: АИР100М4,
де АИ — серія, Р — варіант ув’язування потужності з установочними розмірами (може бути позначення С), 100 — висота осі обертання, М — довжина корпусу за установочними розмірами, 4 — число полюсів.
Приклад основного позначення: АИРБС100М4НПТ2,
де АИР100М4 — базове позначення, Б — закрите виконання з природним охолодженням без обдування, С — з підвищеним ковзанням, Н — малошумний, П — з підвищеною точністю установочних розмірів, Т — для тропічного клімату, 2 — категорія розміщення.
Зокрема,
трифазні асинхронні двигуни серії 4А в
залежності від їхньої номінальної
потужності бувають на напруги 220, 380 чи
660 В, а також на напруги 220/380 чи 380/660 В
частоти 50 Гц. Аналогічні двигуни серії
4 АМ виготовляють на напруги 220/380, 380,660
В тієї ж частоти. Трифазні асинхронні
двигуни інших серій номінальною
потужністю вище 200 кВт призначають на
напругу 6 чи 10 кВт частоти 50 Гц. Для
двигунів постійного струму серії 2П
прийняті напруги 110, 220, 340 і 440 В, а для
широко регульованих двигунів постійного
струму серії 4ПФ — 220 і 440 В при напрузі
незалежного збудження 110, 220 В. Більш
потужні машини постійного струму інших
серій виготовляють на підвищені напруги,
що звичайно не перевищують 1500 В.
При виборі номінальної частоти обертання двигуна варто виходити з того, що при всіх інших рівних умовах двигуни підвищеної швидкохідності мають менші розміри, масу, вартість і відрізняються більш високими енергетичними показниками, ніж аналогічні їх тихохідні (рис. 15.10). Однак занадто висока швидкохідність змушує застосовувати складний передатний пристрій між валом двигуна і валом робочої машини, у результаті чого переваги швидкохідного двигуна можуть звестися нанівець. Остаточний варіант привода робочої машини за швидкохідним двигуном і досить складним передатним пристроєм або з тихохідним двигуном, з’єднаним з робочою машинною муфтою, вибирають у результаті техніко-економічного розрахунку і зіставлень обох варіантів з урахуванням зручності монтажу, догляду й експлуатації виробничого агрегату.
Найбільш швидкохідні трифазні асинхронні двигуни номінальною потужністю до 400 кВт серій
4А, 4АМ, АІ виготовляють на синхронну частоту обертання 3000 об/хв.., найбільш тихохідні — на 500 об/хв.., двигуни постійного струму номінальною потужністю до 200 кВт серії 2П відповідно на 3000 об/хв. і 600 об/хв., що при регулювання згідно з паспортними даними може бути збільшена в 1,2…4 рази. Широкорегульовані двигуни постійного струму номінальною потужністю до 45 кВт серії 4ПФ випускають на номінальну частоту обертання від 425 до 3070 об/хв., підвищення якої відповідно до паспортних даних допускаються до 3800…5000 об/хв.
У тихохідних виробничих агрегатах є перспективним використовувати практично безшумні горизонтальні і вертикальні мотор-редуктори типів МПО1, МПО2, МЦ2С, МПЗ2, МРВ, МВЗ — блоки, що складаються з трифазного асинхронного двигуна з короткозамкненим ротором і одно- чи двоступінчастого планетарно-зубцюватого редуктора або хвильової зубчастої передачі з кулачковим генератором, у яких частота обертання вихідного вала від 0,6 до 355 об/хв. при діапазоні номінальної потужності від 0,13 до 100 кВт.
Конструкцію двигуна вибирають, виходячи з особливостей навколишнього середовища, способу з’єднання двигуна з робочою машиною і вимог техніки безпеки. Основну увагу при цьому приділяють захисту обмоток і струмопровідних частин двигуна від шкідливих впливів навколишнього середовища в зв’язку з наявністю пилюки, вологи, їдких парів, високої температури, а також вибухонебезпечних сумішей, коли необхідно передбачати відповідні міри захисту самого середовища від вибуху, що обумовлюється можливим іскроутворенням у машині.
УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ:
1 Основними режимами двигунів електроприводу є:
Тривалий;
Короткотривалий;
Повторно-короткотривалий;
2 Кожен режим характеризується навантажувальною діаграмою
3 Вибір потужності двигуна здійснюється за величиною розрахункової потужності, яку розраховують за методом середніх втрат чи методом еквівалентної потужності.
4 Вибір типу двигуна залежить від умов його експлуатації, від призначення ЕП, від умов роботи ЕП.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ:
ВИКЛАДАЧ — Крапива В. І.
Лекція № 31 (2 год)
ТЕМА: 2.13 ЕЛЕКТРОМЕХАНІЧНЕ ТА РЕЛЕЙНО-КОНТАКТОРНЕ КЕРУВАННЯ ЕЛЕКТРОПРИВОДОМ
МЕТА:
навчальна: ознайомити з основними принципами автоматичного керування
двигунами, навчити зображати та пояснювати схеми релейно-контакторного керування двигунами;
розвиваюча:
розвивати пізнавальні можливості, увагу, пам'ять, логічне мислення, просторову уяву;
розвивати навички логічного виведення формул, вміння узагальнювати й систематизувати матеріал, аналізувати інформацію, робити висновки, вміння правильно застосовувати фізичні терміни та символіку;
виховна:
виховувати прагнення отримати нові знання, зацікавленість дисципліною;
виховувати культуру мовного спілкування в ході бесіди;
виховувати активність, зосередженість, старанність, вміння мислити, працелюбність, дисциплінованість;
формувати осмислене ставлення до виконуваної роботи, вміння працювати ефективно, якісно, економічно;
виховувати охайність, слухову культуру, графічну культуру та культуру писемного мовлення.
ОБЛАДНАННЯ: ілюстративний матеріал
ПЛАН
1 Основні принципи автоматичного керування двигунами
2 Релейно-контакторне керування двигунами
3 Релейно-контакторне керування групою ТАД
