Активний рахунок

Д^Т К^Т

С– до на початок місяця
Збільшення ГЗ (+)	Зменшення ГЗ (-)
Оборот по ДТ	Оборот по КТ
С– до на кінець місяця

Пасивний рахунок

Д^Т К^Т

	С– до на початок місяця
Зменшення ДГЗ (-)	Збільшення ДГЗ (+)
Оборот по ДТ	Оборот по КТ
	С– до на кінець місяця

У пасивному рахунку Сальдо початкове або кінцеве відображають за К^Т.

Збільшення джерел господарчих засобів відображають за К^Т, а їх зменшення Д^Т.

С_{– до(кінцеве пасивне)} = С_{– до(початкове)} + К^Т – оборот Д^Т.

На Активно – Пасивному рахунку кінцеве Сальдо по Д^Т і К^Т рахунку визначають по даним аналітичного обліку.

Є формула для перевірки правильності визначення Сальдо:

С

_{(на початок міс.по Д}^т)

_{(на початок міс.по К}^т)

_{(на кінець міс.по Д}^т)

_{(на кінець міс.по К}^т)

_{– до} – С_{– до} + Об. за Д^Т – Об. за К^Т – С_{– до} + С_{– до} = 0

Активно – пасивний рахунок

Д^Т К^Т

С– до на початок місяця (наявність ДТ заборгованості)	С– до на початок місяця (наявність КТ заборгованості)
Збільшення ГЗ (ДТ заборгованість) (+) Зменшення ДГЗ (КТ заборгованість) (-)	Зменшення ГЗ (ДТ заборгованість) (-) Збільшення ДГЗ (КТ заборгованість) (+)
Оборот по ДТ	Оборот по КТ
С– до на кінець місяця

4. Суть подвійного запису

Спосіб відображення господарчих операцій на рахунках бухгалтерського обліку називається подвійним записом.

Суть подвійного запису полягає в тому, що кожну господарчу операцію відображають не менше, як на двох рахунках. За Д^Т одного рахунка і К^Т другого, і обов’язково в однаковій сумі.

Рахунки, на яких відображають господарські операції, називають кореспондуючими, а зв’язок між цими рахунками – кореспонденцією.

Визначення кореспондентських рахунків і суми, яка на них відображена, називають бухгалтерською проводкою.

Бухгалтерські проводки бувають прості і складні.

Простою називається бухгалтерська проводка, де кореспондуються не більше 2-х рахунків.

Складні бухгалтерські проводки, де кореспондується більше 2-х рахунків, (один за Д^Т, інший за К^Т) або (кілька за Д^Т, і один за К^Т).

При цьому сума за Д^Т рахунку (рахунків) повинна дорівнювати сумі, відображеній за К^Т рахунків (рахунку), тобто не повинен бути порушений принцип подвійного запису.

При складанні бухгалтерських проводок необхідно використовувати наступну схему:

1) визначити характер операції (які об’єкти обліку змінюються);

2) визначити характер рахунків (активні, пасивні, активно-пасивні);

3) визначити характер зміни (збільшення , зменшення);

4) визначити кореспонденцію рахунків.