Текст лекції

1. Право на судовий захист. Поняття і сутність позовного провадження. Поняття позову та його елементи. Види позовів

Позов у матеріальному змісті — це вимога до суду, яка стосується тих претензій, які пред'являються до особи, яка порушує або оспорює права позивача.

Підстава позову — це частина позову, яка відображає об­ставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги (п. 5 ч. 2 ст. 119 ЦПК), і докази, що підтверджують позов (п. 6 ч. 2 ст. 119 ЦПК).

Предмет позову — це його частина, яка містить матеріаль­но-правову вимогу позивача до відповідача.

Зміст позову — це частина позову, яка відображає зверне­ну до суду вимогу про здійснення певних дій, пов'язаних із застосуванням конкретних способів захисту порушеного, оспо­реного чи невизнаного права.

Позови про присудження — позови спрямовані на поновлення пору­шеного права, усунення наслідків правопорушення; вимагаєть­ся поновлення становища, що існувало до порушення права, та припинення дій, які їх порушують.

Позови про визнання — позови спрямовані на усунення непорозумінь з приводу наявності та змісту правовідносин між сторонами. Суд своїм рішенням має внести ясність у питання про наяв­ність чи відсутність прав та обов'язків.

Позови перетворювальні — позови спрямовані на захист прав шляхом їх трансформування, тобто зміни чи припинення правовідно­син, які існують між сторонами.

2. Пред’явлення позову. Позовна заява та її реквізити. Об’єднання та роз’єднання кількох позовних вимог

Роз'єднання кількох поєднаних в одному провадженні вимог може мати місце лише за умови, що їх сумісний розгляд ускладнює вирішення справи (зокрема, у зв'язку з необхідністю призначення складної експертизи за окремими вимогами, тривалого відрядження або тяжкого захворювання одного чи кількох з позивачів або відповідачів). У разі роз'єднання позовів підставою для провадження щодо вимог, виділених у самостійне провадження, є ухвала суду про роз'єднання позовів і копія пред'явленого позову.

3. Право на судовий захист відповідача. Заперечення відповідача проти позову. Зустрічний позов

Заперечення проти позову — це письмові пояснення відпо­відача, які відхиляють або спростовують вимоги позивача, подані до суду після одержання ним копій ухвали про від­криття провадження у справі та позовної заяви.

Зустрічний позов — це матеріально-правова вимога пер­вісного відповідача до первісного позивача, пред'явлена до су­ду для спільного розгляду із первісним позовом.

4. Мирова угода. Зміна позову. Відмова від позову. Визнання позову

Мирова угода – це домовленість сторін про врегулювання спору на основі взаємних поступок, положеня якої стосуються лише прав та обов'язків сторін та предмета позову.

Якщо сторони виявили намір укласти мирову угоду, то при необхідності їм може бути надана можливість оформити умови мирової угоди, для чого суд оголошує перерву в судовому засіданні. У разі якщо умови мирової угоди не суперечать закону, не порушують права, свободи чи інтереси інших осіб (не сторін), суд визнає мирову угоду та закриває провадження у справі. До ухвалення судового рішення у зв'язку з укладенням сторонами мирової угоди суд роз'яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи не обмежений представник сторони, який висловив намір вчинити ці дії, у повноваженнях на їх вчинення.

Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну заяву. Якщо мирову угоду або повідомлення про неї викладено в адресованій суду письмовій заяві сторін, ця заява приєднується до справи.

Наслідком укладення мирової угоди є закриття провадження у справі. Закриваючи провадження у справі, суд за клопотанням сторін може постановити ухвалу про визнання мирової угоди. Якщо умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у визнанні мирової угоди і продовжує судовий розгляд.

Суд не визнає мирової угоди у справі, в якій одну із сторін представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Відмова від позову — це одностороннє усне або письмове волевиявлення позивача в суді, спрямоване на відмову від су­дового захисту своєї вимоги.

Визнання позову відповідачем — одностороннє усне або письмове волевиявлення відповідача, спрямоване на припинення спору з позивачем (ст. 174 ЦПК).