Міністерство освіти і науки України

Університет митної справи та фінансів

Факультет управління

Кафедра адміністративного і митного права

Реферат

На тему:

«Митна політика України: сучасність і перспективи розвитку»

Виконав:

Студент групи М16-1с

Гутченко У.О.

Перевірив:

Доцент кафедри

Корольов Ю.О.

Дніпропетровськ

2016

Зміст

Зміст 2

Вступ 4

Актуальність теми роботи полягає в тому, що митна політика сучасної держави нерозривно пов’язана з двома основними феноменами: зовнішньоекономічною політикою держави, яка охоплює широке коло суспільних відносин, та митною функцією держави, яка є організаційно формалізованою основою для митної політики. Реалізація митної функції сучасної держави вимагає виваженого та глибоко продуманого підходу до створення пріоритетів та механізмів зовнішньоекономічної діяльності, що для сучасної України першочергово пов’язане з її вступом в СОТ та Угодою про асоціацію з Європейським Союзом. 4

Аналіз публікацій із досліджуваної проблематики свідчить про недостатню кількість загальнотеоретичних досліджень митної політики держави як самостійного напряму державної економічної політики. Найчастіше митна політика досліджується в контексті фіскально-адміністративного права (П. Пашко, О. Гребельник, А. Дубініна, І. Бережнюк, С. Ківалов, Б. Кормич, Н. Осадча, В. Ляшенко, Б. Приймаченко, В. Ченцов та ін.) та податково-бюджетного права (І. Лютий, В. Тропіна, Ю. Петруня, С. Юрій та ін.). В той же час на сучасному етапі інтеграції України в світовий економічний простір розгляд митної політики держави як динамічного аспекту митної функції держави має базуватися передусім на усвідомленні економічного змісту митної політики сучасної держави як самостійної частини загальної зовнішньо-економічної політики, побудованої як на паритеті економічних інтересів, так і на паритеті протекціоністських інструментів захисту економічної безпеки держави. 4

1.Ефективность митної політики України в умовах її членства в СОТ 6

2. Організаційне забезпечення реалізації митної політики 9

3. Основні проблеми реалізації митної політики України на сучасному етапі та шляхи їх вирішення 13

4. Шляхи вдосконалення національної митної політики в умовах її членства в СОТ та асоціації з ЄвроСоюзом 23

Висновки 32

Список використаних джерел 35

Вступ

Актуальність теми роботи полягає в тому, що митна політика сучасної держави нерозривно пов’язана з двома основними феноменами: зовнішньоекономічною політикою держави, яка охоплює широке коло суспільних відносин, та митною функцією держави, яка є організаційно формалізованою основою для митної політики. Реалізація митної функції сучасної держави вимагає виваженого та глибоко продуманого підходу до створення пріоритетів та механізмів зовнішньоекономічної діяльності, що для сучасної України першочергово пов’язане з її вступом в СОТ та Угодою про асоціацію з Європейським Союзом.

Аналіз публікацій із досліджуваної проблематики свідчить про недостатню кількість загальнотеоретичних досліджень митної політики держави як самостійного напряму державної економічної політики. Найчастіше митна політика досліджується в контексті фіскально-адміністративного права (П. Пашко, О. Гребельник, А. Дубініна, І. Бережнюк, С. Ківалов, Б. Кормич, Н. Осадча, В. Ляшенко, Б. Приймаченко, В. Ченцов та ін.) та податково-бюджетного права (І. Лютий, В. Тропіна, Ю. Петруня, С. Юрій та ін.). В той же час на сучасному етапі інтеграції України в світовий економічний простір розгляд митної політики держави як динамічного аспекту митної функції держави має базуватися передусім на усвідомленні економічного змісту митної політики сучасної держави як самостійної частини загальної зовнішньо-економічної політики, побудованої як на паритеті економічних інтересів, так і на паритеті протекціоністських інструментів захисту економічної безпеки держави.

Метою роботи є аналіз сутності і основних показників ефективності митної політики України на сучасному етапі та пошук шляхів її удосконалення в умовах нових міжнародних вимог, що продиктовані членством України в СОТ і створенням зони вільної торгівлі при асоціації України з Європейським Союзом.

1.Ефективность митної політики України в умовах її членства в СОТ

Зобов’язання України, взяті у процесі вступу до СОТ, що впливають на ефективність митної справи:

1. Зобов‘язання щодо зниження та зв‘язування тарифних ставок.

Україна приєдналась до низки секторальних "нульових" домовленостей про зниження ставок на такі групи товарів: сталь, іграшки, деревина, кольорові метали, фармацевтичні препарати, папір, сільськогосподарська техніка, меблі, інформаційні технології, наукове, медичне обладнання, будівельна техніка, дистильовані спирти (останнє через 3 роки після вступу), цивільна авіації (до 2010 року).

Крім того, Україна приєдналась до секторальної гармонізації з хімічних товарів (5,5 – 6,5 %), текстилю та одягу (0-17,5 %). Переважна більшість секторальних домовленостей охоплює комплектуючі та сировину для виробництва технологічної продукції, а не товари споживчого вжитку (кінцева продукція).

Продукція, яка належить до секторів наукового, медичного обладнання та інформаційних технологій здебільшого не виробляється вітчизняними підприємствами, або виробляється на рівні застарілих на декілька поколінь технологічних схем, що не відповідає сучасному попиту. Зниження тарифного захисту цієї продукції призведе до позитивних наслідків у зв’язку із збільшенням надходження на внутрішній ринок так званого "інвестиційного імпорту" у ці галузі та сприятиме розвитку внутрішнього ринку в цих сферах.

Відповідно до Угоди про торгівлю текстилем та одягом між Україною та ЄС тарифні ставки України на ці товари вже кілька років як проведені до рівня, що відповідає взятим зобов’язанням в СОТ.

На окремі види сільськогосподарської продукції було домовлено про перехідні періоди на лібералізацію доступу до ринку, терміни яких закінчуються до 2010 року: м’ясо, риба, готові харчові продукти.

Також для окремих видів транспортних засобів був встановлений пере-хідний період до 2013 року з поступовою зміною ставки ввізного мита з 10% на момент вступу до 5% на кінець перехідного періоду. Для транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, перехідний період тривав до 2010 року з відповідним зниженням ввізного мита з 10% до 8%.

Середньоарифметична ставка кінцевого зв’язаного рівня становить 11,16% для сільськогосподарських продуктів та 4,85% для промислових товарів.

2. Внутрішня підтримка та доступ на ринок сільського господарства

Країни, що приєднуються до СОТ, відповідно до Угоди СОТ про сільське господарство беруть на себе певні зобов’язання щодо державної підтримки сільського господарства; доступу на ринок сільськогосподарських і продоволь-чих товарів; санітарних і фітосанітарних заходів, експортної конкуренції в сільськогосподарській і продовольчій торгівлі.

Згідно з домовленостями, Україна не має зобов’язань перед СОТ по ско-роченню державної підтримки, є лише зобов’язання не перевищувати її річний рівень. Сукупний вимір державної підтримки (СВП) сільського господарства України не повинен перевищувати 3 млрБ. 43 млн. грн. Крім того, додатково Україна може кожен рік витрачати до 5% від річної вартості виробництва вало-вої продукції сільського господарства.

Україна може витрачати непродуктову підтримку у розмірі 3 млрБ. 51 млн грн, яка менша, ніж 5% від вартості валової продукції сільського госпо-дарства та 2 млрБ. 424 млн. грн. у вигляді "зелених програм" підтримки сільсь-когосподарських виробників.

Як і всі країни-члени СОТ, Україна не матиме обмежень на "зелені" прог-рами внутрішньої підтримки сільського господарства, вплив яких на торгівлю відсутній або мінімальний, за умови, що ці програми відповідають умовам, визначеним в Угоді СОТ про сільське господарство. Бюджетне фінансування програм "зеленої скриньки" може бути збільшено Україною, тому що воно не обмежується з боку СОТ, – на видатки на створення інфраструктури, консал-тинг, маркетингові послуги, охорону навколишнього середовища, навчання, ін-спектування продукції, розбудову сучасної системи технічних стандартів, прис-корення роботи по їх гармонізації з міжнародними та європейськими.

Україна застосовує тарифну квоту на тростинний цукор-сирець (260 000 тон на рік згідно із Законом України № 404-V від 30.11.2006р.).

3. Доступ до ринку послуг

Відповідно до правил Генеральної угоди про торгівлю послугами (ГАТС) Україна взяла на себе зобов’язання щодо забезпечення національного режиму та доступу на ринок в 11-ти основних секторах послуг, в тому числі, секторах професійних, комунікаційних послуг, будівництва та супутнього технічного обслуговування, дистрибуції, освіти та послуг, пов’язаних із довкіллям, фінан-сових послуг (страхування та банківської справи), охорони здоров’я та соціаль-них послуг, туризму та подорожей, відпочинку і розваг, послуг у галузях куль-тури і занять спортом та транспортних послуг, а також в інших галузях, в тому числі послуг індустрії краси, перукарських, spa- та масажних послуг.

У зазначених секторах повинен забезпечуватися вільний доступ на ринок для послуг та їх постачальників, за винятком, коли у зобов‘язаннях Україною зазначені певні умови, обмеження чи вимоги щодо доступу в конкретному секторі послуг.

Надання національного режиму означає, що у зазначених секторах, і за дотримання умов та кваліфікаційних вимог, визначених у зобов‘язаннях України, послугам і постачальникам країн СОТ щодо всіх заходів, які торкаються поставки послуг, надається режим, не менш сприятливий, ніж вітчизняним послугам чи постачальникам послуг.