Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Банківське право_Качан.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
1.58 Mб
Скачать

Глава 6. Правове регулювання розрахункових відносин § 1. Поняття розрахункових відносин

Законодавством визначено, що обов’язок платника (покупця, замовника або іншого споживача) розрахуватися зі своїм контрагентом за поставлену йому продукцію (виконану роботу, надані послуги) виникає в результаті укладання відповідного договору (поставки, купівлі-продажу, підряду тощо). Отримувач коштів (поставщик, виконавець, підрядник тощо), в свою чергу, також зобов’язаний виконувати свій обов’язок щодо цього договору, який є зустрічним по відношенню до обов’язку платника. Тому права й обов’язки сторін по здійсненню розрахунків за поставлену продукцію, виконані роботи, надані послуги повинні розглядатися в якості самостійних правовідносин, незалежно від договору, з якого вони виникли.

В Україні, як і в інших державах світу, багато уваги приділяється організації грошових розрахунків, створюються особливі розрахунково-платіжні системи, у центрі яких знаходяться банки як спеціалізовані грошово-кредитні установи.

В залежності від форми використання грошових коштів розрізняють дві сфери розрахунків:

  1. сфера готівкових розрахунків, яка обслуговується законними грошовими знаками держави;

  2. сфера безготівкових розрахунків, яка обслуговується платіжними засобами в депозитній формі та в формі комерційних боргових зобов’язань (вексель, чек тощо). Серед зазначених виділяють міжбанківські розрахунки, які обслуговують відносини між банками, та міжгосподарські розрахунки між клієнтами банків.

Правові засади організації безготівкових розрахунків в Україні визначені в законах України «Про банки і банківську діяльність», «Про підприємництво», «Про підприємства в Україні» та ін. В найбільш повному виді організація безготівкових розрахунків визначена в Інструкції НБУ «Про безготівкові розрахунки в господарському обороті України», затвердженій постановою Правління НБУ від 9 березня 2001 р. № 135. Вимоги цієї Інструкції розповсюджуються на підприємства різних форм власності, фізичних осіб, усі банки, розрахункові палати та розрахунково-касові центри.

Організація безготівкових розрахунків базується на ряді принципів, зміст і склад яких можуть змінюватися залежно від економічної ситуації в країні.

При здійсненні безготівкових розрахунків в Україні враховуються такі принципи:

  1. підприємства всіх форм власності повинні зберігати свої грошові кошти в банках на рахунках і використовувати їх для міжгосподарських розрахунків у безготівковому порядку шляхом перерахування з рахунку платника на рахунок отримувача;

  2. момент здійснення платежу повинен бути максимально наближений до відгрузки товарів або надання послуг;

  3. платежі з рахунку підприємства здійснюються банком за згодою власника рахунку і з дотриманням черговості, встановленої керівником підприємства, установи. Без згоди платника списання коштів з його рахунку допускається лише у випадках, встановлених чинним законодавством;

  4. господарюючі суб’єкти мають право вибору форми розрахунків та способу платежу з числа передбачених чинним законодавством;

  5. господарюючі суб’єкти мають право вибору банків для відкриття своїх рахунків.

Взаємовідносини між банком і клієнтом щодо розрахунково-касового обслуговування здійснюються на підставі договору (див. додаток 5).