§ 2. Види операцій, послуг та угод, які укладаються комерційними банками

Комерційні банки мають здійснювати такі групи угод:

• банківські операції, які складають безпосередній предмет діяльності;

• угоди, які мають допоміжне значення та служать для забезпечення організаційних та матеріальних передумов роботи банку (закупка паперу, канцелярського приладдя, оренда приміщення тощо);

• інші небанківські угоди, не заборонені законом, але не включені до попередніх груп (наприклад, заснування інших підприємств та організацій).

Відповідно до ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність» на підставі банківської ліцензії банки можуть виконувати такі операції:

• приймання вкладів (депозитів) від юридичних і фізичних осіб;

• відкриття та ведення поточних рахунків клієнтів і банків-кореспондентів, у тому числі переказ грошових коштів з цих рахунків за допомогою платіжних інструментів та зарахування коштів на них;

• розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик;

• операції з валютними цінностями;

• емісію власних цінних паперів;

• організацію купівлі та продажу цінних паперів за дорученням клієнтів;

• здійснення операцій на ринку цінних паперів від свого імені;

• надання гарантій і поручительств та інших зобов’язань від третіх осіб, які передбачають їх виконання у грошовій формі;

• придбання права вимоги на виконання зобов’язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, приймаючи на себе ризик виконання таких вимог та прийом платежів (факторинг);

• лізинг;

• послуги з відповідального зберігання та надання в оренду сейфів для зберігання цінностей та документів;

• випуск, купівлю, продаж і обслуговування чеків, векселів та інших оборотних платіжних інструментів;

• випуск банківських платіжних карток і здійснення операцій з використанням цих карток;

— надання консультаційних та інформаційних послуг щодо банківських операцій.

За умови отримання письмового дозволу Національного банку України банки також мають право на такі операції:

• здійснення інвестицій у статутні фонди та акції інших юридичних осіб;

• здійснення випуску, обігу, погашення (розповсюдження) державної та іншої грошової лотереї;

• перевезення валютних цінностей та інкасацію коштів;

• операції за дорученням клієнтів або від свого імені: з інструментами грошового ринку; з інструментами, що базуються на обмінних курсах га відсотках; з фінансовими ф’ючерсами та опціонами;

• довірче управління коштами та цінними паперами за договорами з юридичними та фізичними особами;

• депозитарну діяльність і діяльність з ведення реєстрів власників іменних цінних паперів.

Слід зазначити, що Положення НБУ від 17 липня 2001 р. № 275 «Про порядок видачі банкам ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій» також містить перелік банківських операцій та інших видів діяльності, які банк має право здійснювати.

Будь-яка банківська операція являє собою одну або декілька цивільно-правових угод. Як правило, в поняття банківської операції включаються не тільки юридично значущі, а й фактичні дії, пов’язані з бухгалтерським оформленням таких угод.

До характерних ознак, притаманних усім банківським операціям, можна віднести:

• тривалий характер ділових зв’язків;

• довірчий характер банківських операцій (він виявляється, наприклад, у праві банкіра відмовити клієнту в кредитуванні, якщо у банка є сумніви щодо його платоспроможності);

• фактичну нерівність банківського підприємства та його клієнта;

• стандартні форми банківських операцій, що здебільшого пояснюється масовим та однотипним характером останніх;

• однотипність правового регулювання банківських операцій в різних країнах, що є результатом різноманітних методів уніфікації права, які регламентують кредитні та розрахункові відносини.

Свого часу відомим вченим-юристом М. М. Агарковим була запропонована класифікація банківських угод відповідно до функцій банку, за якою банку притаманні три основні функції:

1. утворення коштів (пасивні операції);

2. надання кредиту (активні операції);

3. сприяння платіжному обороту.

Цю класифікацію було враховано при визначенні класифікації банківських операцій банківським законодавством України.

Так, операції банків, які підлягають ліцензуванню, поділяються на:

1) активні операції:

• надання кредитів банкам;

• надання кредитів юридичним особам;

• надання кредитів фізичним особам;

• придбання права вимоги з поставки товарів і надання послуг, прийняття ризику виконання таких вимог та інкасація цих вимог (факторинг);

• вкладення коштів у статутні фонди інших юридичних осіб;

2) Пасивні операції:

• залучення депозитів, юридичних осіб;

• залучення депозитів фізичних осіб;

• отримання кредитів від банків;

• випуск цінних паперів (облігацій, ощадних сертифікатів тощо);

3) операції з готівкою:

• касове обслуговування клієнтів;

• перевезення грошово-валютних цінностей;

4) розрахункові операції:

• ведення рахунків клієнтів (резидентів) та здійснення розрахунків за їх дорученням (у національній валюті України);

• ведення розрахунків банків-кореспондентів (резидентів) та здійснення розрахунків за їх дорученням (у національній валюті);

• проведення операцій по касовому виконанню державного бюджету, в тому числі ведення бюджетних рахунків клієнтів та рахунків державних позабюджетних фондів за дорученням Національного банку України і Головного управління Державного казначейства Міністерства фінансів України;

5) операції з валютними цінностями:

• ведення валютних рахунків клієнтів;

• неторгові операції;

• встановлення прямих кореспондентських відносин з іноземними банками;

• встановлення кореспондентських відносин з іноземними банками (робота через кореспондентські рахунки Центру міждержавних розрахунків Національного банку України або через кореспондентські рахунки уповноваженого банку);

• операції з міжнародними торговими розрахунками;

• операції з торгівлі іноземною валютою на внутрішньому валютному ринку;

• операції з залучення та розміщення валютних коштів на внутрішньому ринку (здійснюються з резидентами України);

• операції з залучення та розміщення валютних коштів на міжнародних ринках (здійснюються з нерезидентами України);

• валютні операції на міжнародних грошових ринках;

• операції з монетарними металами на внутрішньому ринку;

• операції з монетарними металами на міжнародних ринках;

6) інші операції та види діяльності:

• відповідальне збереження цінностей клієнтів банку;

• фінансування капітальних вкладень за дорученням власників або розпорядників інвестованих коштів;

• видача поручительств; гарантій та інших зобов’язань за третіх осіб, що передбачають їх виконання у грошовій формі;

• придбання за власні кошти засобів виробництва для передачі їх в оренду (лізинг);

• довірчі операції (залучення та розміщення коштів, управління цінними паперами тощо) за дорученням клієнтів;

• купівля, продаж і зберігання платіжних документів, цінних паперів, а також операції з ними;

• купівля, продаж і зберігання державних цінних паперів, а також операції з ними;

• надання консультаційних послуг;

• відкриття філій банку на території України;

• відкриття філій, представництв банку за межами України.

Основними з перерахованих банківських операцій є активні та пасивні.

Стосовно спеціальної правоздатності банків законодавством багатьох країн, в тому числі й України, встановлено такі правила:

1. виключне право банків на здійснення банківських операцій, включаючи ощадні, яке виявляється в забороні всім іншим підприємствам здійснювати зазначені операції. Інші фінансово-кредитні установи мають право здійснювати банківські операції, за винятком ощадних, на підставі ліцензії Національного банку;

2. примусова спеціалізація банків, тобто заборона займатися діяльністю в сфері матеріального виробництва та торгівлі матеріальними цінностями, а також по всіх видах страхування, за винятком страхування валютного, кредитного та процентного ризику.