1.3 Якість як основний фактор конкурентоспроможності підприємства

Наслідком зростаючої конкуренції на ринку товарів та послуг є підвищення рівня вимог клієнтів. В таких умовах розвиток будь-якої компанії, яка орієнтується на обслуговування значної кількості споживачів, повинен бути динамічним. Її метою є надання послуг, якість і обсяг яких буде відповідати очікуванням клієнтів. Кожний виріб або послуга є носієм різних конкретних властивостей, що відображають його корисність і відповідають певним потребам людини. Власне, заради цього певна продукція і виготовляється. А головною її характеристикою є якість продукції, тобто сукупність властивостей продукції, що зумовлюють міру її придатності задовольняти потреби людини відповідно до свого призначення[1]. Один із визначних фахівців з проблем якості А. Фейгенбаум (США) підкреслює, що в умовах конкуренції фірми повинні розвиватися, впроваджуючи у практику такі основні принципи: · якість є не одним з напрямків діяльності фірми, а безперервним процесом, який стосується всіх функцій апарату управління; · якість залежить від ступеня участі в її формуванні кожного працівника фірми; · якість не перешкоджає, а сприяє зниженню собівартості продукції; · якість вимагає використання нової техніки і технології; · якістю необхідно управляти так само безпосередньо та ефективно, як управляють виробництвом, устаткуванням, фінансами. Аналіз роботи японських підприємств показує, що випуск високоякісної продукції дозволяє отримати потрійну вигоду у вигляді більш низьких виробничих витрат, більш високих чистих доходів, більшої частки ринку. Високоякісна продукція приносить приблизно на 40% більше прибутку на інвестований капітал, ніж продукція низької якості[2]. Таким чином, ми бачимо, що якість має першочергове значення для споживача, а для виробника - це ключ до конкурентоздатності його продукції на ринку. Виділяють такі правила оцінки конкурентоспроможності продукції:

· вибір та аналіз ринку для реалізації товару;

· вивчення конкурентів по виробництву і реалізації аналогічних товарів;

· вибір та обґрунтування найбільш конкурентоспроможного товара - аналога в якості бази для порівняння;

· визначення необхідних груп параметрів, які підлягають оцінюванню;

· установка набору одиничних показників за відповідними групами параметрів;

· вибір методик розрахунків, визначення та аналіз зведених показників по товарним групам;

· розрахунок інтегрального показника конкурентоспроможності товару підприємства;

· розробка товарної політики підприємства відносно виробництва товару для певного ринку, розширення його виробництва, експорту, розробка міроприємств по підвищенню конкурентоспроможності товару, зняття його з виробництва та ін[4].

Соціально-економічна ефективність підвищення рівня якості і конкурентоспроможності продукції, що виготовляється підприємством, виявляється в наступному:

· високоякісна і конкурентоздатна продукція завжди повніше і краще задовольняє суспільно-соціальні потреби;

· підвищення якості продукції є специфічною формою прояву закону економії робочого часу;

· конкурентоздатна продукція забезпечує постійну фінансову стабільність фірми, а також отримання максимально можливого прибутку;

· багатоаспектний вплив підвищення якості (і, як наслідок, конкурентоспроможності продукції) не тільки на виробництво і ефективність господарювання, але і на імідж підприємства в цілому[1].

Дотримуючись належного рівня якості, керівники підприємства мають на меті досягти відповідної конкурентоспроможності, що означає здатність підприємства до ефективної господарської діяльності та забезпечення прибутковості через якомога повніше задоволення потреб споживачів його продукції. Розглядаючи питання забезпечення якості, слід врахувати і те, що покращення якості продукції на підприємстві вимагає додаткових виробничих витрат, отже, зростає собівартість продукції і, відповідно, її ціна. Проте додаткові витрати повністю відшкодовуються у вищій ціні більш якісного товару, що забезпечує зростання рівня рентабельності та обсягу прибутку. Покращення якості товару є ефективним засобом розширення масштабів виробництва і збуту, росту прибутків, розширення сегменту ринку. Доцільно вкладати кошти не стільки в поліпшення якості існуючих зразків продукції, скільки на оновлення продукції[2]. Отже, високоякісна продукція повніше і дешевше задовольняє різноманітний попит населення на споживчі товари. Лише постійний і зростаючий випуск конкурентоспроможної продукції (за технічним рівнем, дизайном, продажною ціною, експлуатаційними витратами) є необхідною умовою виходу того чи іншого підприємства на світовий ринок, формування сталого іміджу, розвиток зовнішньоекономічної діяльності, забезпечення стабільного прибутку і фінансового становища Висновки до розділу 1 Безперечно, конкурентна спроможність продукції є найсуттєвішим чинником, від якого залежить конкурентна спроможність підприємства в цілому. Тому перш за все, необхідно створити гідні умови для впровадження способів підвищення конкурентних переваг продукції вітчизняних підприємств перед вступом до СОТ. Узагальнивши, можна виділити наступні способи підвищення конкурентоспроможності продукції: зниження витрат на виробництво, собівартості та ціни; покращення технічних характеристик, параметрів надійності та дизайну; гнучка маркетингова та товарна політика; удосконалення маркетингових досліджень та реклами; проведення сертифікації продукції. Для більш точного визначення шляхів підвищення конкурентоспроможності продукції необхідно проводити дослідження на прикладі якого-небудь підприємства, а саме на прикладі продукції, яку воно виготовляє.