Література

1. Власенко Л.А., Дубічинський В.В., Кримець О.М. Фахова українська мова: Навч. посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2008. – 272 с.

2. Гринчишин Д.Г., Сербенська О.А. Словник паронімів української мови. – К.: Рад. шк., 1986. – 198 с.

3. Демська О.М., Кульчицький І.М. Словник омонімів української мови. – Львів, 1996. – 168 с.

4. Панько Т.І., Кочан І.М., Мацюк Г.П. Українське термінознавство: Підр. – Львів: Світ, 1994. – 216 с.

5. Полюга Л.М. Словник антонімів (За ред. Л.С. Ппаламарчука). – К.: Рад. шк., 1987. – 173 с.

6. Пономарів О. Культура слова: Мовностилістичні поради: Навч. посібник. 2-ге вид., стереотип. – К.: Либідь, 2001. – 240 с.

7. Симоненко Л.О. Актуальні проблеми сучасного українського термінознавства // Українська термінологія і сучасність: Зб. наук. праць / Редкол. Л.О. Симоненко (відп. ред.) та ін. – К.: КНЕУ, 2009. – Вип. VIII. – С. 9 – 15.

8. Чорна О.В. Полісемія в українській податковій термінології // Система і структура східнослов’янських мов: До 175-річчя Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова: Зб. наук. праць / Редкол. В.І. Гончаров (відп. ред.) та ін. – К.: Освіта України, 2010. – С. 93 – 101.

9. Чона О.В. Синонімічні відношення в українській податковій терміносистемі // Проблеми української термінології: Вісник НУ «Львівська політехніка» / Редкол. Л. Полюга (відп. ред.) та ін. – Львів: «Львівська політехніка», 2010. – № 625. – С. 187 – 194.

10. Чорна О.В. Тематична класифікація українських податкових термінів // Наукові записки. Серія «Філологічні науки» (Ніжинський державний університет імені М. Гоголя / Редкол. Г.В. Самойленко (відп. ред.) та ін. – Вид-во НДУ ім. М.Гоголя, 2010. – Кника 2. – С. 78 – 82.

11. Чорна О. Особливості вияву антонімії в українській податковій термінології // Українська мова (Науково-теоретичний журнал Інституту української мови НАН України / В. Німчук (гол. Ред.) та ін. – Вид-во Інституту української мови НАН України, 2009. – № 4. – С. 58 – 64.

Тема 6. Застосування та роль морфологічних і синтаксичних засобів у ділових паперах

Мета: закріпити у студентів навички дотримування морфологічних та синтаксичних норм усного професійного мовлення та під час написання офіційно-ділових текстів.

Студенти повинні знати: особливості (лексичні, граматичні, стилістичні та ін.) вживання іменника в професійному (усному та писемному) мовленні, його граматичні, морфологічні ознаки та основну синтаксичну роль; правила творення ступенів порівняння прикметників; вимоги до запису цифрової інформації та принципи вживання займенників у діловому мовленні; поняття про синтаксичні особливості професійного мовлення.

Студенти повинні вміти: вживати правильну форму іменників в усному офіційному мовленні та в професійних текстах; вживати мовні конструкції на позначення якості та кількості відповідно до норм професійного мовлення; застосовувати на практиці унормовані синтаксичні засоби написання офіційно-ділових паперів.

Визначення основних понять і термінів:

морфологія – розділ граматики, який вивчає форму та будову слова, а також система форм змінювання слів певної мови;

синтаксис – розділ граматики, який вивчає способи поєднання й розміщення слів у мові; будова речення й словосполучення та способи поєднання слів у реченні й словосполученні. Властиві тій чи іншій мові, певному авторові, твору;

прономіналізація – перехід в займенники інших частин мови;

словосполучення – смислово-граматичне об’єднання двох або більше повнозначних слів на основі підрядного (узгодження, керування, прилягання) чи сурядного синтаксичного зв’язку.