Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
метод-ЧОРНА.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
1.25 Mб
Скачать

Структура навчальної дисципліни «українська мова (за професійним спрямуванням)»

галузь знань 0304 “Право» напрям підготовки 6.030402 «Правознавство»

п/п

Змістові модулі

Кількість годин

Всього

Лекції

Практичні заняття

Індивід. заняття

СРС

Модуль 1 = (1,5 залікових кредита)

ЗМ 1 (Т. 1-3) Законодавчі та нормативно-стильові основи професійного спілкування

Т.1

Державна мова – мова професійного спілкування

6

2

2

-

-

Т.2

Стилі сучасної української літературної мови

4

2

2

-

-

Т.3

Основи культури української мови

6

2

4

-

-

ЗМ 2 (Т. 4-6) Лексико-граматичні норми професійного спілкування

Т.4

Лексичні особливості ділового мовлення

26

2

6

-

18

Т.5

Українська термінологія у професійному спілкуванні

6

2

6

-

-

Т.6

Застосування та роль морфологічних і синтаксичних засобів у ділових паперах

6

-

6

-

-

Форма поточно-модульного контролю – письмова контрольна робота

Всього з модулю 1

54

10

26

-

18

Модуль 2 = (1,5 залікових кредита)

ЗМ 3 (Т. 7-10) Професійна комунікація

Т.7

Спілкування як інструмент професійної діяльності

10

4

6

-

-

Т.8

Культура усного професійного спілкування

10

2

8

-

-

Т.9

Ділові папери як засіб писемної професійної комунікації

28

2

8

-

18

Т.10

Проблеми перекладу і редагування професійних текстів

6

6

Форма поточно-модульного контролю – письмова контрольна робота

Всього з модулю 2

54

8

28

-

18

Іспит 2 год

Усього з курсу

108

18

54

-

36

Тема 1. Державна мова – мова професійного спілкування

Мета: закріпити у студентів знання про особливості літературної, державної та національної мов; з’ясувати поняття престижу мови та засоби його забезпечення; ознайомити з основними функціями державної мови; сформувати поняття професійного спілкування як різновиду української літературної мови.

Студенти повинні знати: визначення основних понять «національна мова», «літературна мова», «державна мова», «мова професійного спілкування», «мовне законодавство», «мовна політика»; ознаки літературної мови, особливості національної та державної мови; зміст основних функцій мови; поняття престижу мови та засоби його забезпечення; поняття про функціональні різновиди української мови, зокрема й особливості професійного спілкування.

Студенти повинні вміти: добирати із багатого лексичного фонду мовні одиниці відповідно до обставин та вміло застосовувати їх в усному та писемному мовленні.

Визначення основних понять і термінів:

мова – сукупність довільно відтворюваних загальноприйнятих у межах даного суспільства звукових знаків для об’єктивно існуючих явищ і понять, а також загальноприйнятих правил їхнього комбінування у процесі вираження думок;

мовлення – спілкування людей між собою за допомогою мови; мовна діяльність;

національна мова – мова соціально-історичної спільноти людей, спільна мова нації, яка разом з іншими ознаками (спільність території, культури, економічного життя та ін.) характеризує конкретну націю. Національна мова виявляє постійну тенденцію до єдності й обов’язково має літературну форму існування;

літературна мова – вироблена форма загальнонародної мови, яка вирізняється високою унормованістю та відшліфованістю; обслуговує найрізноманітніші сфери суспільної діяльності людей: державні та громадські установи, пресу, художню літературу, науку, театр, освіту й побут людей;

державна мова – закріплена традицією або законодавством мова, вживання якої обов’язкове в органах державного управління та діловодства, громадських органах та організаціях, на підприємствах, у державних закладах освіти, науки, культури, в сферах зв’язку та інформатики;

мовна політика – сукупність ідеологічних постулатів й практичних дій, спрямованих на регулювання мовних відносин у країні або на розвиток мовної системи у певному напрямі;

функціональний різновид мови – система мовних одиниць, прийомів їхнього виокремлення та використання, обумовлених соціальними завданнями мовлення;

комунікативна компетенція – сукупність знань про спілкування в різних умовах і з різними комунікантами, а також уміння ефективного застосування таких у конкретному спілкуванні в ролі адресанта й адресата.