Література

1. Зубков М.Г. Сучасна українська ділова мова за професійним спрямуванням: Навч. посібник. – Х.: Факт, 2006. – 496 с.

2. Вороніна М.С. Культура спілкування ділових людей. – К.: Либідь, 1998. – 319 с.

3. Козачук Г.О.Українська мова для абітурієнтів. – К.: Вища шк., 1997. – 272 с.

4. Козачук Г.О., Шкуратян Н.Р. Практичний курс української мови. – К.: Вища шк., 1995. – 214 с.

5. Корніяка О. Мистецтво ґречності. – К.: Либідь, 1995. – 211 с.

6. Мацько Л.І., Кацавець Л.В. Культура української фахової мови: Навч. посібник – К.: Академія, 2007. – 360 с.

7. Мацюк З., Станкевич Н. Українська мова професійного спілкування: Навч. посіб. – К.: Каравела, 2009. – 352 с.

8. Сербенська О. Культура усного мовлення: Практикум: Навч. посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 216 с.

9. Симоненко Т.В. та ін. Українська мова за професійним спрямуванням: Практикум: Навч. посібник. – К.: ВЦ «Академія», 2009. – 272 с.

10. Чорненький Я.Я. Українська мова (за професійним спрямуванням). Ділова українська мова. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 304 с.

11. Шевчук С.В. Українське ділове мовлення: Навч. посібник. - К.: Літера ЛТД, 2002. – 480 с.

Тема 5. Українська термінологія у професійному спілкуванні

Мета: навчити студентів використовувати терміни та професіоналізми в усному та писемному діловому мовленні; з’ясувати особливості становлення та розвитку українського термінознавства, його сучасний стан; спрямувати увагу на принципи стандартизації термінологічних одиниць, а також сферу використання та правопис номенклатурних назв.

Студенти повинні знати: історію становлення термінологічної науки, її розвиток та сучасний стан; причини та мету укладання термінологічних словників, їхні типи; структурно-граматичні особливості творення податкової термінології; лексико-семантичні відношення українських податкових термінів; правопис номенклатурних назв; зміст основних термінологічних понять.

Студенти повинні вміти: розрізняти терміни та професіоналізми в спеціалізованих текстах; відбирати з багатого професійного лексичного фонду такі мовні одиниці, які точно вказують на предмети, влучно називають явища, процеси, дії та забезпечують недвозначне формулювання думок; вживати в мову переважно власнеукраїнські терміни; добирати відповідні синонімічні, антонімічні варіанти для більш конкретного пояснення мовних ситуацій.

Визначення основних понять і термінів:

термінологія – фахова лексика в складі всіх слів певної мови; спеціальна лексика, яка обслуговує певну галузь науки чи техніки; наука про терміни;

термінознавство – мовознавчий розділ науки про терміни, їхні структурні та семантичні особливості;

термін – слово чи словесний комплекс, який співвідноситься з поняттям певної організованої галузі пізнання (науки, техніки), вступає в системні відносини з іншими словами та словесними комплексами й утворює разом з ними в кожному окремому випадку та в певний час замкнену систему, що характеризується високою інформативністю, однозначністю, точністю та експресивною нейтральністю;

термінологічне планування – наукова діяльність, спрямована на формування й розвиток термінологій, які ще відсутні у певній мові;

професіоналізм – слова чи словосполучення, властиві мовленню певної професійної групи людей; часто пов’язані з архаїчною лексикою;

номенклатурна назва – слова чи словосполучення, які передають систему назв об’єктів певної науки й сукупність назв одиничних об’єктів, видові назви.