3.2. Теоретичні підходи до визначення рівня економічної безпеки

Визначення рівня безпеки є найважливішою функцією держав. Часто можна почути інформацію, що економіка держави, чи її окремі складові (зокрема фінансова сфера) знаходяться в кризовому, передкризовому, після кризовому стані. Однак, така інформація не підтверджена відповідними аналітичним розрахунками може вважатися популізмом.

Тому важливим етапом в забезпеченні прийнятного рівня економічної безпеки держави (регіону, підприємства) є оцінка рівня безпечності економічного розвитку.

Теоретично, розроблено багато підходів до оцінки рівня національної безпеки та окремих її складових. Зокрема, висловлюється думка, що державні рішення з питань національної безпеки будуть ефективними, якщо вони розроблятимуться на базі багатомірного кількісного аналізу процесів у системі “національні економічні інтереси – загрози”. Це дозволить своєчасно та з меншими зусиллями вживати заходи на різних стадіях загострення загроз й унеможливлювати виникнення кризового стану в будь-якій сфері життєдіяльності країни.

Для оцінки рівня економічної безпеки розроблені наступні методи:

• спостереження основних макроекономічних показників (індикаторів) і порівняння їх з пороговими значеннями (індикативний аналіз);

• оцінка темпів економічного зростання країни по основних макроекономічних показниках і динаміці їх зміни;

• на основі експертних оцінок;

• методи теорії нечітких множин.

Переваги чи недоліки застосування певного методу визначаються з огляду на низку чинників, що впливають на достовірність отримання результатів.

Щодо фінансової безпеки, то в Україні точно визначити її рівень складно з огляду на низьку якість статистичної інформації, що зумовлене як недосконалістю збору та обробки такої інформації, так і низьким рівнем довіри населення та підприємств до органів статистики. Для прикладу в розвинених країнах доступними, а головне об’єктивним є дані про аналіз зайнятості та бюджетів домогосподарств, рівень грошових доходів населення, фінансові результати діяльності підприємств, структура їх доходів та витрат, розміри кредиторської та дебіторської заборгованості, рівень тіньової економіки та злочинності у фінансово-кредитній сфері.

Оцінка рівня фінансової безпеки дозволяє завчасно з’ясовувати характер, джерела, спрямованість, масштаби та можливі терміни настання небезпек. При цьому слід враховувати, що кожен вид фінансової загрози має свої специфічні, переважно індивідуальні ознаки, які динамічно змінюються залежно від стадії розвитку тієї чи іншої загрози.

Для визначення критеріїв та параметрів, які відповідають вимогам фіскальної безпеки України, необхідно враховувати:

• прийнятний рівень життя населення та можливість його збереження чи підвищення;

• неприпустимість виходу показників рівня бідності, майнової диференціації населення за межі, максимально припустимі з огляду на соціально-політичну стабільність в Україні;

• стійкість національної фінансової системи, що визначається рівнем дефіциту Державного і Зведеного бюджетів України, стабільністю цін, нормалізацією фінансових потоків і розрахункових відносин, зниженням зовнішнього та внутрішнього боргу і дефіциту платіжного балансу, забезпеченням фінансових умов для активізації інвестиційної діяльності, ефективною податковою та митною політикою.