Опис власного педагогічного досвіду

Розвиток зв’язного мовлення є провідним принципом навчання рідної мови в початкових класах, який пронизує і об’єднує всі сторони мовленнєвої діяльності учнів. Так як мої учні живуть в російськомовному регіоні, то вони спілкуються з оточуючими їх людьми російською мовою. Тому саме тема розвитку правильного українського мовлення учнів як провідний принцип вивчення рідної мови для мене, як для вчителя, стала основною навчальною проблемою.

Неперервна мовна освіта, починаючи з материнської (родини) школи і закінчуючи професійною, спеціальною освітою, має бути орієнтована на виховання мовної особистості, на природне бажання повернутися в щоденному побутовому спілкуванні до призабутих родинних традиції, на створення українського середовища в усіх сферах суспільного життя, на прагнення удосконалити високо культурне інтелігентне спілкування літературною мовою.

Мова має виховувати духовно-емоційну сферу україномовних громадян через організаційний звязок з національними традиціями. Адже наша мова є скарбницею не тільки української ментальності, а й загальнолюдських морально-естетичних цінностей і це благородний матеріал для виховання людини. На своїх уроках я часто використовую елементи народознавства, етнографії .

Серед завдань сучасної школи, які мають велике значення, надзвичайно важливим у викладанні рідної мови є підвищення мовленнєвої культури учнів, формування в них навичок комунікативної діяльності в будь-якій сфері життя. Цим зумовлено виділення в шкільних програмах з рідної мови спеціального розділу «Зв`язне мовлення», і саме в цьому є актуальність обраної теми.

Ще Марк Туллій Цицерон говорив, що «вміти правильно говорити - ще не заслуга, а не вміти - вже ганьба, тому що правильне мовлення… не стільки достоїнство вправного оратора, скільки властивість кожного громадянина» .

Отже, сьогодні всі уроки української мови треба будувати так, щоб вони створювали умови для спілкування - для складання учнями монологів, діалогів, полілогів на різні теми, з різною метою.

Проблеми мовленнєвого розвитку школярів слід вирішувати, як зазначають автори системи розвиваючого навчання Д.Б. Ельконін і В.В. Давидов, виходячи з того, що мовлення функціонує й розвивається в нерозривній єдності з предметно-продуктивними видами діяльності (трудової, дослідницької, художньої, ігрової і інші), які визначають мотиви й зміст спілкування. У школі найважливіші зміни в мовленні повязані з навчальною діяльністю дітей .

Розвивати мовлення школярів - означає розвивати чотири його складові частини: вміння слухати і говорити, читати і писати. А тому все, що вивчається у початковій школі, насамперед має бути підпорядковане цій меті. Бо на уроках учні вчаться сприймати слова, розуміти їх, отримувати необхідну інформацію не лише шляхом читання текстів підручника, але й через додаткові засоби (журнали, газети, довідники, словники, каталоги, діафільми, кінофільми, малюнки, художні полотна, діаграми, схеми тощо), які повинні бути в класі. А маючи знання та чуючи і читаючи досконалі зразки результатів мовленнєвої діяльності (усної і писемної), учень і сам прагне щось розповісти, описати, висловити припущення, заперечити чи підтвердити.

Актуальність проблеми зумовлюється концептуальними положеннями Державного стандарту початкової освіти, що передбачають поряд з лінгвістичною підготовкою набуття дітьми достатнього особистісного досвіду, культури спілкування і співпраці в різних видах діяльності. У програмі з навчання грамоти зазначено, що курс української мови - важлива складова змісту початкової освіти, оскільки він виступає засобом опанування всіх інших шкільних дисциплін, а не тільки окремого навчального предмета, метою якого насамперед є розвиток умінь і навичок усного мовлення, поглиблення знань щодо усного і писемного, діалогічного й монологічного мовлення, особливостей висловлювань, обумовлених їх комунікативними завданнями й ситуацією спілкування.

Готуючись до уроків зв’язного мовлення я не зверталася до якихось радикальних новацій у практиці початкової школи. Скоріше мій підхід можна охарактеризувати як конструктивне і доцільне поєднання елементів відомих методик, модернізація існуючого педагогічного досвіду. Обираючи принципи, методи і прийоми навчання, я спиралася як на власні методичні надбання, так і на результати творчих пошуків видатних фахівців: М.С.Вашуленка, Л. С. Виготського, І. П. Ґудзик, Д.Б.Ельконіна, М. Р. Львова, К.І. Пономарьовоі та ін.

Зазначу, що розвиток зв`язного мовлення не може бути належного рівня, якщо в учня бідний словниковий запас, погана дикція, відсутні інтонаційні вміння та навички, якщо він допускає орфоепічні помилки чи неправильно будує речення або словосполучення.

З перших днів навчання в школі я працюю над розвитком активного словника учнів, бо це дуже знадобиться у майбутньому житті, допоможе їм правильно та впевнено викладатисвої думки, вільно спілкуватися з однолітками та дорослими. Коли дитина не шукає слів для висловлювання своєї думки, вона позбавлена багатьох комплексів, а тому завжди активна в розмові, оперуючи потрібними словами і мовними зворотами. А такий результат досягається тоді, коли дитина не тільки чує і бачить слово,а відчуває і розуміє його значення, знає, коли і як це слово треба вжити.

З першого класу звертаю особливу увагу на покращення мовлення дітей. Для розвитку фонематичного слуху використовую такі дидактичні вправи:

1) “Ланцюжок складів та слів”. Пропоную дитині повторити за мною ряди складів, а потім слів, різних за значенням, але схожих за звуковим складом:

- ка-ка-га - ді-ди - іт-ит

- ва-ва-фа - кі-ки - ек-єк

- мак, лак, так, бак;

- тачка, качка, дачка;

- сік, вік, тік, бік;

2) Гра «Опиши як я»

Вчитель описує картинку: «На прогулянку пішли Оля, Ромчик, Саша.

В саду вони побачили їжачка. (Дитина повинна повторити).

3) “Що ти почув?”. Дитина тихо сидить на ігровому майданчику чи в кімнаті. Запропонуйте заплющити очі й послухати вулицю. Через деякий час дозвольте розплющити очі, та розпитайте дитину про її враження. Можливо вона почула гудок машини або сміх дітей, можливо – голос пташки чи ваше дихання і т.д. Можна використовувати це як хвилинку відпочинку.

4) “Запам’ятай слова”. На столі під серветкою лежать предметні картинки або іграшки. Ви пропонуєте дитині послухати два-три слова-назви, запам’ятати їх, а потім знайти на столі відповідні картинки (іграшки).

5) Скоромовки та чистомовки. Останні діти потім і самі придумують.

Ко-ко-ко – вип’єм  молоко. Ок-ок-ок – маленький жучок. Ки-ки-ки – смішні малюки. Ик-ик-ик – засміявся Петрик.

Вправи на формування уміння розширювати й уточнювати і пояснювати висловлювання

1) Склади і відгадай загадку.

Кружляє ніжний білий _________________.

Міняє ________________ свій кожух.

Вдягає ________________ рукавички.

Співають весело ___________

_______________ в барлозі вже дріма.

Яка пора, вкажіть? ___________.

Слова для довідки: ведмідь, зайчик, мишка, пух, синички.

2) Доповни речення.

Вчитель вимовляє речення і пропонує дітям поширювати його, додаючи по одному (два) слова. Завдяки цій вправі дитина вчиться швидко висловлювати зміст прочитаного, читати наздогад, запам’ятовувати, будувати висловлювання, використовуючи всі мовні можливості, а також стежити за висловлюванням співрозмовника.

Ми працюємо.

Ми працюємо на городі.

Ми працюємо на своєму городі.

3) Поясни прислів’я або фразеологізм. (Можна використовувати як каліграфічну хвилинку)

Для розвитку у дітей комунікативної компетенції використовую мовленнєво-ситуативні завдання, які повністю відповідають меті і змісту сучасної мовної освіти та комунікативно-діяльнісному підходу до навчання. В основі ситуативних завдань лежить створена вчителем навчально-мовленнєва ситуація (природна або штучна), яка допомагає надати мовному завданню або вправі комунікативної спрямованості, об'єднати мовну, мовленнєву та соціокультурну змістові лінії, зробити процес навчання української мови цілеспрямованим, умотивованим і максимально наближеним до життя.

Наприклад, під час перевірки засвоєння теми «Голосні звуки. Букви, що позначають голосні звуки» використала таке завдання.

Ситуація спілкування. Уяви собі, що твоя молодша сестричка чула, як ти виконував завдання з української мови. Вона запитала тебе, що таке голосні звуки, скільки їх, як їх упізнати на письмі? Спробуй пояснити.

А під час закріплення теми «Ненаголошені голосні звуки е, и» запропонувала учням таке завдання.

Ситуація спілкування. Уяви, що ти чарівник і дотиком своєї палички можеш змінювати слово з ненаголошеним голосним е, и на перевірене, а однокласники не вірять. Зміни такі слова, як листочок, зима, весна, грибник, рибак та поясни, навіщо ти це робиш.

Запроваджуючи практику роботи з розвитку мовлення, виробила такі рекомендації:

1. На уроках розвитку зв'язного мовлення доцільно використовувати фонематичні вправи, опорні групи лексики, що ефективно впливають на розвиток не лише активного словника учнів та їхню мовленнєву діяльність, а й на поглиблене розуміння виучуваного теоретичного матеріалу.

2. Потрібно зумовлювати мотивацію до створення навчально-мовленнєвої ситуації як передумови успішного виконання завдання.

3. Необхідно дбати про культуру мовлення, правильність, точність, виразність, відповідність висловлювання мовленнєвій ситуації.

4. Під час вибору усної форми спілкування варто зосереджувати увагу на привітності до співрозмовника, чіткості та виразності мовлення.

5. У процесі вибору писемної форми спілкування важливо наголошувати на охайності, каліграфічності, грамотності записів як вияву поваги до співрозмовника.

6. Варто застосовувати більше таких вправ, що спонукають учнів до творчої роботи, учать висловлювати власний погляд.

7. Треба вчити дітей користуватися довідковою літературою, словниками.

8. Важливо створювати сприятливий мікроклімат на уроці для співпраці, ситуації успіху

9. Доцільно реалізовувати особистісний підхід у навчально-виховному процесі.

Зі своєі практики можу зазначити, що на початковому етапі вивчення рідної мови дітям дуже важко спілкуватися українською мовою, особливо тим, які не відвідували дитячий садок. У всіх дітей малий словниковий запас, а у деяких існують проблеми з чіткістю мовлення. Тому саме фонетичні вправи та поповнення словникового запасу покращують результат на цьому етапі. Для покращення спілкування сприяють складання речень, розповідей та діалоги. А ситуативні вправи, якими я користуюся майже на кожному уроці розвивають не тільки мовлення, а фантазію і творче мислення. А дітям це подобається. В 3-4 класах є істотні результати: діти впевненіше спілкуються, виконують творчі завдання, беруть участь в різних конкурсах. Д. Пилипенко в 4 класі 2016р. став переможцем мовознавчого конкурсу ім. П. Яцика на шкільному рівні. У 2014 та 2016 роках учні мого класу отримували грамоти за активну участь і гарні результати в українознавчій грі «Соняшник».

Планую продовжити роботу над своєю навчальною проблемою. Пошукову діяльність направлю на виявлення цікавих і доречних методів та прийомів , що покращують українське мовлення учнів.

Майстер- клас

Міні-тренінг

Тема. Творчі вправи з формування уміння слухати і говорити; розширювати , уточнювати і пояснювати висловлювання.

Мета. Сприяти розвитку фонематичного слуху. Формувати уміння розширювати , уточнювати і пояснювати висловлювання. Тренувати здатність узагальнювати інформацію, висловлювати її декількома словами. Вчити логічно, грамотно і послідовно висловлювати свої думки, добирати найбільш влучні слова. Збагачувати словниковий запас. Викликати інтерес до слова, мови, культурної спадщини.

Література: І.Дівакова. Інтерактивні технології навчання у початкових класах. Тернопіль. ТОВ «Мандрівець», 2012. http://hair2014.ru/refleksiya-v-kintsi-uroku; https://www.kazedu.kz/referat/98370

Хід тренінгу

Притча "Про рай і пекло" Одного разу мудрець попросив Господа показати йому рай і пекло. Господь відвів мудреця до приміщення, де нестерпно страждали голодні люди. Посеред кімнати стояв великий казан зі смачною кашею. Люди мали ложки, але вони були довші за руки, і жоден не міг втрапити ложкою до рота. "Так, це справжнє пекло!" — подумав мудрець. Потім вони зайшли до іншого приміщення, де всі були ситі й веселі, хоча там стояв такий самий ка¬зан, а люди мали такі самі довгі ложки. Що ж робило життя цих людей райським? Придивившись, му¬дрець побачив — вони годували одне одного! Ці люди вміли взаємодіяти. Перевіримо, чи вмієте взаємодіяти ви.

Форма роботи: у групах