Надниркові залози
Надниркові залози знаходяться над верхнім полюсом кожної нирки на рівні ΧΙ-ΧΙΙ грудних хребців. Маса 1-ї залози становить 12-13 г. Ззовні залоза вкрита фіброзною капсулою, до якої прилягає кіркова, а в центрі надниркової залози знаходиться мозкова речовина.
При видаленні надниркової залози тварина досить швидко гине. Її кора має клубочкову, пучкову та сітчасту зони, які продукують 3 групи гормонів: мінералокортикоїди, глюкокортикоїди, статеві гормони. За хімімічним складом вони є стероїдами і для їх синтезу необхідні холестерин та аскорбінова кислота.
До глюкокортикоїдів відносяться кортизон, кортикостерон, гідрокортизон.
Свою назву глюкокортикостероїди одержали внаслідок здатності підвищувати рівень глюкози в крові шляхом стимуляції утворення глюкози в печінці внаслідок дезамінування амінокислот при посиленні розпаду білків.
Гормони регулюють обмін білків, жирів, вуглеводів: сприяють розпаду білків, мобілізують жири із жирової тканини.
!!!Глюкокортикоїди використовують у клініці для лікування хворих з важким перебігом запальних процесів, оскільки вони мають здатність пригнічувати розвиток запального процесу. Вони мають імуносупресивну дію, яка полягає у пригніченні вироблення антитіл – цей ефект використовується для лікування алергічних захворювань (бронхіальна астма, ревматизм, анафілактичний шок). Вони є адаптивними гормонами, тому що підтримуючи м'язову активність і працездатність головного мозку, сприяють пристосуванню організму до дії несприятливих подразників (емоційне напруження, різкі коливання температури, кисневе голодування).
Мінералокортикоїди (альдостерон) регулюють водно-електролітний обмін організму: підсилюють зворотне всмоктування Nа, а значить і води в дистальних канальцях нефронів нирок і полегшують транспорт К+, Н+ у протилежному напрямку. Альдостерон регулює рівень АТ, опосередковуючи дію через збільшення тонусу судин чи збільшення об'єму рідини.
Статеві гормони (андрогени, естрогени, прогестерон) сприяють у дитячому віці розвитку статевих органів і появі вторинних статевих ознак. Для чоловіків – це ріст бороди і вусів, волосся на тілі, зміна голосу, поява волосся в певних ділянках тіла, зміна форми тіла, психіки і поведінки. Для жінок – розвиток молочних залоз, поява волосся в певних ділянках тіла, зміна форми тіла, психіки і поведінки.
Крім цього, естрогени мають сильний антисклеротичний ефект, а андрогени, стимулюючи синтез білка в організмі, сприяють збільшенню маси тіла й органів.
Мозкова речовина наднирників продукує катехоламіни – адреналін (80%) і норадреналін (20%). Дія адреналіну на організм подібна до дії симпатичної НС, а саме: під впливом адреналіну збільшується частота і сила серцевих скорочень, зростає хвилинний об’єм крові, підвищується провідність і збудливість серцевого м'яза, звужуються кровоносні судини, за винятком судин серця, мозку, судин працюючих скелетних м'язів, які під дією адреналіну розширюються. Звуження артеріол призводить до підвищення АТ. Адреналін гальмує секрецію, моторику і всмоктування в ШКТ, розслаблює бронхіальні м'язи, внаслідок чого бронхи розширюються, тому його застосовують при лікуванні бронхіальної астми. Він покращує працездатність скелетних м'язів, посилюючи їх трофіку. Втомлений м'яз відновлює свою працездатність за коротший час під впливом адреналіну. Адреналін викликає скорочення радіальних м'язів райдужки і таким чином розширює зіниці. Також він впливає на обмін білків, жирів, вуглеводів: сприяє перетворенню глікогену печінки у глюкозу. При емоційному збудженні може виникнути адреналінова гіперглікемія – збільшення вмісту глюкози у крові. Адреналін проявляє ліполітичну дію, внаслідок чого підвищується концентрація у крові жирних кислот, які використовуються як джерело додаткової енергії в процесі утворення тепла в організмі.
Адреналіну в крові у нормальних умовах дуже мало, але при стресових ситуаціях (емоційне збудження, переохолодження, крововтрата, гіпоксія), коли виникає небезпека і необхідна мобілізація всіх сил організму, водночас з активацією симпатичної НС надниркові залози виділяють у кров велику кількість адреналіну.
Хвороба Аддісона (хронічна недостатність кори надниркових залоз) – супроводжується недостатнім утворенням гормонів. Спостерігаються: гіперпігментація шкіри та слизових оболонок, атрофія міокарда, звуження аорти та магістральних судин, адинамія, стійка гіпотонія.