Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лабораторні зварювання 2013.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
6.25 Mб
Скачать

5.6 Контрольні питання

5.1) Дайте оцінку окислювальної здатності вуглекислого газу.

5.2) Струм якої полярності використовують при зварюванні в СО2? Чому?

5.3) Чому для зварки в СО2 застосовуються джерела постій­ного струму з жорстокою вольт-амперною характеристикою?

5.4) Вкажіть причини утворення пор в зварних швах.

5.5) Чому для зварки з СО2 використовують дріт типу Св-08Г2СА?

5.6) В яких випадках доцільно використовувати захисні гази аргон і вуглекислий газ?

5.7) Від чого, залежать витрати захисного газу?

Лабораторна робота № 6 автоматичне зварювання під флюсом. Вплив режиму зварювання на формування шва і продуктивність процесу

6.1 Мета роботи

Метою лабораторної роботи є закріплення студентами теоретичних знань і здобуття практичних навиків по проведенню зварювання під флюсом. При цьому необхідно:

1) Вивчити будову і роботу зварювального обладнання для дугового зварювання під флюсом.

2) Ознайомитися з методикою вибору параметрів режиму зва­рювання і регулювання обладнання на заданий режим роботи.

3) Дослідити і проаналізувати вплив режиму зварювання під флюсом на форму шва і продуктивність процесу.

В результаті проведення лабораторної роботи студенти повин­ні знати та вміти:

- будову і призначення, роботу зварювального обладнання;

- марки зварювального дроту, його призначення;

- марки, призначення і хімічного склад флюсу;

- технологію автоматичного зварювання під флюсом;

- основні параметри режиму зварювання під флюсом;

- вплив параметрів режиму зварювання на форму шва і продуктивність процесу;

- техніко-економічні показники автоматичного зварювання під флюсом.

- зібрати зовнішню електричну схему зварювального стенду і провірити його роботу;

- вибрати числові значення параметрів режиму зварювання;

- відрегулювати обладнання на заданий режим роботи;

- підключити прилади для вимірювання електричних параметрів режиму зварювання;

- зварити, контрольний шов на заданому режимі;

- оцінити якість формування шва при зварюванні на різних режимах;

- за результатами лабораторних досліджень визначити оптимальні значення параметрів режиму зварювання під флюсом.

6.2 Основні теоретичні положення

Механізація і автоматизація процесу дугового електрозварювання може бути визнана одним з найважливіших завдань сучасної зварювальної техніки. В автоматизації дугового електрозварювання за останні роки досягнуті такі успіхи що сьогодні цей процес по рівню автоматизації основних операцій може рахуватися одним з найбільш передових і прогресивних технологічних процесів металообробки.

Одним з найбільш прогресивних методів зварювання є автоматич­не зварювання під флюсом, яке знайшло широке приміщення в вироб­ничих умовах, в тому числі при будівництві трубопроводів і виго­товленні різноманітних зварних металоконструкцій. Схема приведена на рис. 6.1.

1 - деталі, що зварюються; 2 - електрична дуга; 3 - рідкий метал;

4 - наплавленний метал; 5 - шлакова кірка; 6 - рідкий шлак; 7 - не розплавлений флюс; 8 - ролики подачі електроду; 9 - підвід струму; 10 - зварювальний дріт; 11 - касета з електродним дротом

Рисунок 6.1 - Схема зварювання під флюсом

Автоматичне зварювання під флюсом проводиться за допомогою автоматичної установки - зварювальної головки або зварювального автомату. Такі установки забезпечують подачу голого електродного дроту і гранульованого флюсу в зону зварювання, переміщують дугу вздовж зварюваного шва і автоматично підтримують стабільне її горіння.

Підготовку зварюваних деталей /основного металу/ і складен­ня стиків виконують практично так само, як і при ручному дуговому зварюванні. Зварювання під флюсом листових конструкцій може проводитися односторонньо, двохсторонньо, з підкладками що формують корінь шва, на флюсовій подушці і ін (рисунок 6.2).

Рисунок 6.2 - Схема зварювання кромок

Марку зварювального дроту і флюсу вибирають з залежності від марки зварюваного металу. Кількість шарів автоматичного зварювання залежить від товщини основного металу.

Режим автоматичного зварювання вибирають з залежності від діаметру електродного дроту і товщині основного металу з врахуванням забезпечення високої якості і продуктивності процесу зварювання.

Значення параметрів режиму зварювання зазначаються в техно­логічній карті або орієнтовно вибирають за денними таблиць реко­мендованих режимів. Підсилення шва повинно бути висотою 1...3 мм і шириною, більшою за ширину розділки кромок на 4...6 мм, і від­повідати інструкції на зварювання.

Відхилення параметрів режиму зварювання за межі рекомендованого режиму приводить до небажаних наслідків, тому що кожний з параметрів вплигає на розміри шва, його форму, зовнішній вид, якість і властивості зварного з’єднання.

Одним з найбільш поширених автоматів в промисловості є зва­рювальний автомат ТС-І7М. Він досить універсальний, має різноманітні застосування які розширюються можливістю застосування спеціальних вузлів.

Трактор розрахований, на зварювальний струм до 1200 А, може працювати на постійному і змінному струмі при діаметрі дроту 1,6...5 мм на зварюванні стикових і кутових швів, нахилених електродом і в положенні в човник при швидкості зварювання 16...126 м/год.

Для живлення автомата зварювальним струмом може бути вико­ристаний зварювальний трансформатор, який забезпечує напругу холостого ходу не нижче 60 В, зварювальний генератор постійного струму або зварювальний випрямляч. Електрична схема установки представлена на рис. 6.3.

ДЖ – джерело живлення; ФБ – бункер для флюсу; Vзв – напрям та швидкість зварювання; ППЕД – пристрій подачі електродного дроту; Зв. авт. – зварювальний автомат;

Рисунок 6.3 - Електрична схема установки живлення

Автомат ТС-І7М складається з зварювального трактора і апа­ратного ящика (шафи управління).