Опорний конспект лекцій

Курсу “Банківська система” належить важлива роль у підготовці висококваліфікованих спеціалістів освітньо-кваліфікаційного рівня “бакалавр” за напрямом “Економіка та підприємництво”, позаяк метою стратегічного розвитку банківської системи України є створення надійної, ефективної і прибуткової банківської системи, яка б максимально задовольняла вимоги та очікування клієнтів, інвесторів і була б стійкою до криз.

Мета вивчення курсу “Банківська система” полягає у формуванні в майбутніх спеціалістів теоретичних знань та практичних навичок у сфері функціонування банківських систем, особливостей їх регулювання на сучасному етапі розвитку економічних систем.

Головне завдання курсу полягає у необхідності надання майбутнім фахівцям з економіки сукупності знань про структуру банківської системи, роль, функції та основи операцій комерційних банків, статус, форми організації і функції центрального банку, вивчення банківської системи України та основ організації діяльності Національного банку України, а також формування у студентів теоретичної та методологічної бази, необхідної для наступного оволодіння практикою використання грошово-кредитних інструментів та основами ведення банківського бізнесу і взаємодії з інститутами кредитної системи країни.

Мета проведення лекцій полягає в ознайомленні студентів із головними теоретичними та методологічними питаннями теорії банківської справи, світовим та вітчизняним досвідом, а також сучасним станом організації грошово-кредитних відносин.

Тема 1. Еволюція банківської діяльності Уявлення про сутність банку з позиції його історичного розвитку

У будь-якій державі незалежно від домінуючої економічної моделі та способу організації суспільних відносин банківська система відіграє ключову роль. Саме вона забезпечує економіку необхідним обсягом фінансових ресурсів, забезпечуючи вільних рух капіталу, розрахунки суб'єктів господарювання, кредитування економіки, а також реалізацію інших функцій та завдань.

Розвиток банків, товарного виробництва і обороту історично йшов паралельно і тісно переплітався. При цьому банки проводячи грошові розрахунки і кредитуючи господарство, виступаючи посередниками в перерозподілі капіталів, істотно підвищують загальну ефективність виробництва, сприяють зростанню продуктивності суспільної праці.

Виникнення банків і банківської справи історично пов'язано з потребою ринку в посередницькій діяльності з розміну та обміну цінностей, що виконували функцію грошей при обмінних та торговельних операціях. Потреба в розвитку банківських послуг посилювалась одночасно з розвитком і розширенням торгівлі.

Поява грошей як універсального товару перетворила примітивний механізм бартерного обміну в обіг товару через операції купівлі-продажу. Між виробником товару та його споживачем почали виникати різні посередники. На окремих етапах розвитку та розширення ринку посередниками виступали, з одного боку, перекупники, купці або система торговельних послуг, а з іншого – міняйли, банкіри та фінансово-кредитна система.

Зародження банківської діяльності відбулося в рабовласницькому суспільстві. Центром зародження банківництва дослідники вважають Вавилонське царство (VІІ –VІ ст.. до н.е.) в період існування якого діяли вавилонські банківські дома Мурашу, Ігібі, які видавали позики під письмові зобов’язання та під заставу різних цінностей, здійснювали платежі за рахунок клієнтів, були поручителями за різними угодами, брали участь у торговельній справі на пайових засадах, приймали процентні вклади.