- •Опорний конспект лекцій
- •Тема 1. Еволюція банківської діяльності Уявлення про сутність банку з позиції його історичного розвитку
- •Розвиток банківської діяльності у Стародавній Греції
- •Банківська справа у Стародавньому Римі
- •Період зародження банківських установ
- •Розвиток капіталістичної банківської системи
- •Банківська система при соціалізмі
- •Історія розвитку банківської діяльності в Україні
- •Тема 2. Характеристика банківської системи: сутність, принципи побудови, функції Підходи до структуризації поняття “банківська система”
- •Основні цілі діяльності банківської системи
- •Стратегія розвитку банківської системи
- •Функції банківської системи як самостійної економічної структури
- •Характеристика типів банківської системи
- •Тема 3. Особливості побудови банківської системи зарубіжних країн Сучасна структура банківської системи сша
- •Банк Англії, його утворення, організація і управління, роль і функції.
- •Передумови розвитку Європейської системи центральних банків
- •Становлення банківської системи Польщі
- •Розвиток банківської системи Угорщини
- •Характеристика членів Групи Світового банку, їх цілі та системні проекти для України
- •Сучасний стан інтеграції банківської системи України у світовий фінансовий простір
- •Тема 4. Банківська система України Формування банківської справи в Україні, основні етапи розвитку
- •Вплив іноземного капіталу на банківський ринок України
- •Механізм забезпечення стабільності банківської системи
- •Проблемні та кризові явища в банківській системі України
- •Антикризові методи управління у банківській системі країни
- •Фінансова безпека банківської системи
- •Тема 5. Статус та основні напрями діяльності центрального банку Призначення та створення центральних банків
- •Операції центральних банків
- •Принципи організації та функціонування Національного банку України
- •Основні напрями діяльності центральних банків
- •Тема 6. Особливості створення та функціонування комерційних банків Сутність, цілі та принципи діяльності комерційного банку в умовах ринкової економіки
- •Класифікація та принципи проведення банківських операцій
- •Механізм реалізації основних видів банківських послуг в сучасних умовах
- •Обслуговування банками корпоративних суб’єктів економічного господарювання
- •Тема 7. Інноваційні технології в банківській діяльності Корпоративне управління в банківських установах
- •Основні принципи корпоративного управління
- •Напрями розвитку корпоративного управління у банку
- •Інформаційно-комунікаційні технології в банківській діяльності
- •Система дистанційного банківського обслуговування
- •Інтернет-банкінг
- •Тема 8. Фінансовий моніторинг банківської діяльності Поняття та структура системи фінансового моніторингу
- •Види та суб’єкти фінансового моніторингу в банківській сфері
- •Основні принципи системи фінансового моніторингу
- •Напрями забезпечення якості фінансового моніторингу
- •Сутність та засоби легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом та відмивання грошей
- •Система моніторингу фінансового стану банків у світовій практиці
- •Тема 9. Реструктуризація банківської системи України в умовах глобалізації фінансових ринків Сутність та економічний зміст поняття “реструктуризація”
- •Основні цілі та етапи реструктуризації банківської системи
- •Характеристика цілей реорганізації комерційних банків
- •4. Стратегія реорганізації банківських установ
- •Зарубіжний досвід реструктуризації банківської системи
- •Напрями щодо вдосконалення процесів реструктуризації банківської системи
Основні принципи системи фінансового моніторингу
В основі моніторингової діяльності лежать методологія і технологія моніторингу. Методологія моніторингу охоплює логічно послідовний, цілісний комплекс правил, регламентів і методів, що забезпечують раціональну і ефективну організацію діяльності суб’єкта моніторингу після здійснення спостереження, оцінки, аналізу, прогнозу стану і динаміки об’єкта спостереження. Під технологією моніторингу розуміють сукупність методично коректних засобів, способів і прийомів отримання (збору), обробки і використання інформації про об’єкт моніторингу [19].
Результатами моніторингу є інформація про наявність або відсутність
необхідності регулювання об’єкта та відповідно формування плану подальших дій в управлінні об’єктом, обрання стратегії його розвитку [14].
Фінансовий моніторинг виконує наступні функції:
спостереження за встановленими плановими фінансовими показниками і нормативами – формує інформаційну базу, яка необхідна для подальшої моніторингової діяльності;
оцінка ступеня відхилення фактичних показників фінансової ситуації від запланованих – дає можливість визначити реальний стан об’єкта моніторингу;
діагностика виявлених відхилень – забезпечує основу для формування необхідних управлінських рішень для уникнення чи попередження серйозних погіршень фінансового стану об’єкта і суттєвого зниження темпів його розвитку;
розробка оперативних рішень з нормалізації фінансової діяльності об’єкта моніторингу у відповідності до встановлених цілей і показників – дана функція визначає фінансовий моніторинг не тільки як інформаційно-аналітичний процес чи систему, а надає йому значущості і робить невід’ємним елементом системи управління об’єктом;
коригування за необхідності окремих цілей і показників у зв’язку зі змінами зовнішнього фінансового середовища і внутрішніх умов здійснення діяльності – даний аспект розширює сферу застосування моніторингу, включаючи не тільки внутрішній стан, але й зовнішні фактори вплину на об’єкт моніторингу, позиціонуючи фінансовий моніторинг не лише як пошуковий та статичний інструмент, а як дієвий спосіб зміни не лише напряму діяльності об’єкта, а й загалом його структури та стратегії.
Специфіка завдань моніторингу робить необхідним формулювання принципів побудови системи моніторингу. Основними принципами системи фінансового моніторингу банківської сфери, що забезпечують її ефективне функціонування є:
достовірність моніторингу – використання інформаційних даних і системи моніторингових показників (індикаторів), які найбільш повно і достовірно характеризують досліджуване явище;
оперативність – орієнтація на скорочення термінів збору і обробки інформації з метою можливості прийняття екстремальних управлінських рішень,
якщо цього потребує ситуація;
систематичність – здійснення моніторингу впродовж більш чи менш тривалого періоду з визначеними інтервалами збору інформації. Відносно стратегічного планування довготривалість моніторингу повинна перевищувати період, на який розроблена стратегія, оскільки в завдання моніторингу входить не тільки поточне спостереження і оцінка реалізації стратегії, але й також оцінка результативності досягнення стратегічних завдань і виявлення нових проблем стратегічного характеру;
комплексність – одночасне відстеження динаміки показників, які характеризують різноманітні сторони розвитку (при цьому можливий як моніторинг кожного окремо взятого показника, так і зведення їх в інтегральний показник, який дозволяє судити про процес реалізації стратегії в цілому), незалежність і об’єктивність. Система моніторингу не повинна залежати від суб’єктивних факторів, серед яких можна розглядати політичні інтереси, оскільки в протилежному випадку не виконується вимога об’єктивності і достовірності;
вірогідність й порівнянність інформації, що дає змогу забезпечити результати, наближені до реальних;
імовірність помилок, що дозволяє відслідковувати помилки, що виникають у процесі оцінки або моделювання, а також у межах розробленої моделі оцінювати ризик можливої помилки та її наслідки, виробляти основні методи реагування на помилку;
відповідність міжнародним стандартам [21].
наукового обґрунтування і актуалізації застосованих в процесі моніторингу методик, що означає необхідність постійного удосконалення методичного забезпечення фінансового моніторингу;
врахування регіональної специфіки банківських секторів (фінансовий моніторинг повинен проводитись як у банківській сфері загалом, так і в регіонах країни – регіональних банківських секторах з виявленням існуючих відмінностей);
безперервності (збір і оцінка інформації повинні здійснюватись постійно, а не періодично);
доступності висновків і результатів (необхідність розгляду і
обговорення документально зафіксованих висновків фінансового моніторингу всіма зацікавленими користувачами інформації щодо банківської системи) [15].
Таким чином, створення комплексної системи фінансового моніторингу дає позитивний імпульс для забезпечення стійкості та розвитку фінансово-кредитної сфери, підвищення її прозорості та відкритості та інформування учасників ринку щодо можливості впливу потенційних ризиків на їх стан.
