5. Реалізація мудрості у старості

Основною особливістю інтелекту людей на схилі літ є набуття мудрості-властивості цілісної особистості, розум якої поєднаний з духовністю і доброчинністю. Невипадково ще давні греки цей період життя назвали „акме”, що означає вершина, вища міра чогось, момент найбільшого розквіту людської мудрості. Мудрою люди може стати і до настання старості.

Загальними критеріями мудрості є :

• витончене і глибоке проникнення розуму в суть життя, сесн розвитку людини, актуальність її важливих проблем;

• продуктивні, розважливі міркування, поради і трактуванн, які стосуються складних життєвих ситукцій, володіння експертними (які забезпечують мотивовані й адекватні оцінки, глибокі висновки) знаннями, заснованими на багатому життєвому досвіді.

До спеціальних критеріїв мудрості належать:

• багатий і корисний для інших людей досвід (знання фактів, що стосуються різних життєвих ситуацій);

• масштабне знання стратегій життя людини, уміння зріло міркувати про вічні і тимчасові людські проблеми, давати обгрунтовані й корисні поради;

• контекстуальність знання (мудра особистість враховує те, що людина живе у різних суспільних, культурних, історичних умовах, перебуває на певному рівні ідивідуального розвитку)

• Відносність знання (для різних людей і різних соціальних груп важливими є різні цінності, цілі, пріоритети, стилі та способи життя);

• Недовизначеність знання. Це означає, що розуміння проблем людини вимагає врахування індетермінованості (відсутності однозначних причинних зв”язків між явищами) та непередбачуваності життя, які зумовлюють різні способи керування ним. Індивід ніколи не може знати все про проблему, про минуле і майбутнє, для ньго будь-яке розв”язання особистої проблеми завжди є недовизначеним. Для мудрої людини світ наповнений таємницями, неочікуваністю. Усвідомлення непередбачуваності життя не означає її власної невизначеності , неосмисленого ставлення до свого життєвого шляху, Навпаки, мудра людина здатна вперто протидіяти неочікуваним обставинам, наполегливо наближатися до вищої мети – віри, любові, надії, добра і досконалості.

• Мудрій людині, крім усвідомлених, логічно вибудуваних знань,притаманні й неусвідомлені, інтуїтивні, логічно не пов”язані знання(про життєві випадковості й непомітні зміни, які є передвісниками глобальних змін).

• Збагачена роками людина реалізує совю мудрість передусім у взаємодії з молодшим поколінням, що робить її дні осмисленими, значущими і цікавими, вселяє їй упевненість у недаремності життя.

Термінодогічний словник до теми:

«Психологічні особливості людини в період старіння»

Старість - останній етап онтогенезу людини, період життя людини після втрати здатності організму до продовження роду та до смерті. 

Геронтогенез – заключний період життя людини, що починається після 60-ти років.

Хвороба Альцгеймера, також Сенільна деменція Альцгеймерівського типу - це порушення мозкових процесів, не фізичних функцій, першим симптомом є забудькуватість. Ослаблення пам'яті супроводжується втратою необхідних навичок, хворому важко планувати і виконувати навіть прості повсякденні справи.

Фізичні чинники інтелектуальної активності людини у старому віці - стан соматичного і психічного здоров'я.

Соціальні чинники інтелектуальної активності людини у старості - рівень освіченості і специфіка діяльності, якою займалась людина протягом життя.

Психологічні чинники інтелектуальної активності людини у старому віці - широта інтересів, прагнення до самореалізацїї, передавання наступним поколінням життєвого досвіду.

Мудрість - експертна система знань, орієнтована на практичний бік життя, що дає змогу приймати виважені рішення І давати корисні поради щодо життєво важливих або складних проблем.