2. Взаємозв’язок провідної діяльності та соціальної ситуації розвитку молодшого школяра

Провідною діяльністю молодшого школяра стає навчальна дiяльнiсть, яка з першим кроком до школи опосередковує систему його стосункiв з навколишнім свiтом. Але мине чимало часу, поки молодший школяр опанує єю. Це не відбувасться стихійно, як у минулому пiд час оволодiння грою, а потребує його великих особистiсних зусиль, допомоги дорослих, насамперед педагога.

Навчальна діяльність — це цілеспрямованна діяльність учня, результатом якої є розвиток особистості, iнтелекту, здійснюється засвоювання знань, оволодіння умiннями та навичками.

Компонентами навчальної дiяльностi є навчальні завдання, навчальнi дії, дії контролю, дії оцінки. Пов’язана вона із засвоєнням молодшими школярами теоретичних знань. Початок шкiльного навчання знаменує собою змiну способу життя дитини. Це нова соціальна ситуація розвитку особистості. Перехiд до шкільного життя пов’язаний зі зміною провідноі дiяльностi з ігрової на навчальну. Дитина починає усвідомлювати, що вона виконує суспiльно важливу діяльність, вчиться

Навчальна дiяльнiсть мас яскраво виражену суспiльну значущість i ставить дитину в нову позицію стосовно дорослих i однолітків, змiнює й самооцiнку, перебудовує взасмини в сiм’ї. Д. Ельконiн зазначав: „Саме тому, що навчальна діяльність є суспільною за своїм змістом (у нiй вiдбувається засвоєння усіх надбань культури та науки, нагромаджених людством), суспiльною за своїм сенсом (вова є суспiльнозначущою і суспiльно оцiнюючою), суспiльною за своїм виконанням (викону ється вiдповiдно до суспiльновироблених норм), вона є провідною у молодшому шкільному вiцi, тобто у перiод її формування”.

У молодшому шкiльному вiдi вiдбувається змiна провiдної психiчної саморегуляції вiд мимовільної до свiдомо вольової.

Змiна соціальної ролi дитини, поява нових обов’язкiв позначається на стосунках з однолiтками i вчителями. Спочатку вона захоплена тiльки навчанням, мало вступає в контакт з однолiтками i певний час вiдчуває себе чужою, хоч ще недавно у дитячому садку постiйно спiлкувалася з ними. Їхня дружба заснована, як правило, на спiльностi зовнішнiх життєвих обставин i випадкових iнтересiв (сидять за однiсю партою, живуть в одному будинку, в одному мiкрорайонi тощо).Життя в школi пов’язане з особистістю вчителя.. Стосунки школяра з вчителем складаються тiльки в процесi навчальної дiяльностi. У зв’язку з цим дуже важливими для педагога є знанния особливостей дошкiльника, щоб уже в першi днi навчання допомогти йому повноцiнно включитися в нове життя.

Становления i розвиток особистостi у молодшому шкiльному вiдi охоплює такi фази, як адаптацiя, iндивідуалізація та інтеграція.

Фактором розвитку особистостi молодшого школяра є не стiльки навчальна дiяльність, скiльки ставлення дорослих до успішностi, дисциплінованностi, старанності дитини. Отже, вступ дитини до школи, перехiд вiд сiмейного виховання до системи шкільного навчання i виховання є важливим i складним процесом, який супроводжується суттєвими змінами в її житті й розвитку.