3. Місце вікової психології в системі психологічних наук

Вiкова психологiя має справу а такими особливими одиницями аналiзу, як вiк i перiод розвитку. Це означає, що й науковим предметом є не самi психічнi явища, а їх розвиток, вiкова динамiка, вона iнтегрує психологiчнi знання, якi стосуються рiзних рiвнiв i компонентiв психiчного розвитку людини. Формувалася вона поступово: спершу виникла дитяча психологiя, пiзнiше — шкiльна психологiя, потiм психогеронтологiя, далi акмеологiя (вивчає особистiсть на етапi й зрiлостi, у найкращу пору її розвитку). Наприкiнцi ХХ ст. почала розвиватися психологiя пренатального перiоду.

Вiкова психологiя тiсно пов’язана з:

1. Генетичною психологiєю (психологiєю розвитку) — галуззю психології, що вивчає зумовленi спадковiстю психічнi процеси i властивостi особистостi, особливостi психiчного руху, що проявляються у почуттях, вiдчуттях, уявленнях, а також специфiку процесiв, результатом яких є думка.

2. Загальною психологією, яка вивчає загальнопсихологiчнi закономiрностi, визначає теоретичнi засади i принципи психологiчної науки. Та якщо загальна психологiя виявляє закономірностi функцiонування i розвитку психiчних процесiв, станiв i властивостей, то вiкова психологiя вивчає зумовлену вiком динамiку спiввiдношеняя мiж ними.

3. Педагогiчною психологiєю, зосередженою на вивченнi психологiчних закономiрностей навчання i виховання, умов, чинникiв i механiзмiв ефективного навчання та виховання. Наукове обґрунтування мети, змiсту навчання i виховання, педагогічних методiв i технологiй не може обiйтися без урахування знань про вiковi особливостi дiтей, підлітків і юнакiв.

4. Соцiальною психологією — наукою про взаємозв’язок, взаємозалежність, взаємовпливи соцiального i психiчного на рівнi індивiда i спільноти. Данi та висновки соціальної психології необхiднi для з’ясування особливостей соцiалiзації (заєвоєння і відтворення iндивiдом соцiального досвiду, якi вiдбуваються у спiлкуваннi та діяльностi) iндивіда як носiя певних суспiльних вiдносин на рiзних стадiях його вікового розвитку.

5. Диференційною психологією, яка вивчає психiчні вiдмінності мiж окремими індивiдами і группами. Українсько-росiйський психолог Сергiй Рубінштейн (1889—1960) стверджував, що реальний психiчний розвиток людини завжди є конкретним індивідуальним процесом. Чим старша вона, чим складнiшi психічнi процеси вiдбуваються в ній, тим бiльшу роль вiдiграють iндивідуальнi особливості, тим помітнiшi iндивiдуальні вiдмiнностi. Стадії iндивiдуального розвитку, як вiдомо, залежать від способу життя людини, реальних форм дiяльностi та їх конкретного змiсту.

6. Акмеологiєю — галуззю психологiчної науки, яка вивчає закономiрностi та механiзми розвитку людини на етапі зрiлості, досягнення нею високого рiвня розвитку, розглядає також розвиток iнтелектуальних умiнь і навичок психологiчного вiдображення, набуття соцiального, морального i духовного досвіду, якi є невiд’ємними атрибутами майстерності i професiоналiзму. Зрiлою людина не на роджусться, стан зрiлості зумовлюється досягненнями на всіх попереднiх етапах її розвитку.

7. Психологiєю iнтелекту, яка вивчає закономiрностi та особливостi iнтелектуального розвитку, iнтелектуальної дiяльностi людини.Одним з аспектiв вікового розвитку людини є її iнтелектуальний розвиток.

Вiкова психологiя никористовує також данi психологiї особистостi, психологiї емоцiй, психологiї волi, психологiї здiбностей та iн. Послугонусться вона i вiдомостями рiзноманiтних галузей гуманiтарних i природничих (фiлософiї, педагогiки, психофiзіологiї, генетики, наркологiї, iсторiї, географії та iн.) наук, водночас збагачуючи їх своїми вiдкриттями.

Термінологічний словник до теми:

«Вікова психологія як галузь психологічної науки»

Вікова психологія — галузь психологічної науки, яка вивчає особливості психічного та особистісного розвитку людини на різних етапах її життя.

Рушійні сили психічного розвитку — ті чинники, які визначають собою поступовий розвиток дитини, є його причинами, містять в собі енергетичні, спонукальні джерела розвитку.

Вік — відносно замкнутий цикл розвитку людини, який має свою структуру та динаміку.

Психологічний вік — вік, який вказує на рівень адаптованості людини до вимог навколишнього світу, характеризує розвиток її інтелекту, здатність до навчання, рухові навички, а також такі суб'єктивні фактори, як ідентичність, життєвий план, переживання, установки, мотиви, сенси тощо.

Хронологічний вік (паспортний) — це реальний вік індивіда, що відлічується від дати його народження.

Пренатальний розвиток — дородовий, утробний розвиток індивіда, під час якого відбувається розгортання успадкованого ним потенціалу.

Дити́нство — життєвий відрізок між народженням і підлітковим віком, який починається з настанням статевого дозрівання (пубертатний період).

Геронтопсихологія — розділ геронтології та вікової психології, що займається вивченням психіки людей похилого віку.

Генетична (грец. genesis — походження) психологія (психологія розвитку) — галузь психології, що вивчає зумовлені спадковістю психічні процеси і властивості особистості, особливості психічного руху, що виявляються у почуттях, відчуттях, уявленнях, а також специфіку процесів, результатом яких є думка.

Загальна психологія — галузь психології, яка вивчає загальнопсихологічні закономірності, визначає теоретичні засади і принципи психологічної науки, її понятійний і категоріальний апарат, систематизує та узагальнює емпіричний матеріал психологічних досліджень.

Педагогічна психологія — галузь психології, що вивчає психологічні закономірності навчання і виховання, умови, чинники і механізми ефективного навчання та виховання.

Соціальна психологія — галузь психології, що вивчає взаємозв'язок, взаємозалежність, взаємовпливи соціального і психічного на рівні індивіда і спільноти.

Диференційна психологія — галузь психології, яка вивчає психічні відмінності між окремими індивідами і групами.

Акмеологія — галузь психологічної науки, яка вивчає закономірності та механізми розвитку людини на етапі зрілості, досягнення нею високого рівня розвитку.

Психологія інтелекту — галузь психологічної науки, що вивчає закономірності та особливості інтелектуального розвитку, інтелектуальної діяльності людини.

Лекція 2