- •Лекція № 1. Змістовий модуль I. Теоретико-методологічні аспекти системи зв’язків з громадськістю
- •Тема 1. Вступ до навчального курсу. (2 год.)
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •1. Паблик рілейшнз або зв’язки з громадськістю як навчальна дисципліна.
- •2. Основна мета та завдання курсу, його зв’язок з іншими навчальними дисциплінами та курсами.
- •3. Основні категорії паблік рилейшнз
- •Тема 2. Теорія комунікації — наукова основа зв’язків з громадськістю як галузі знання та сфери професійної діяльності. (2 год.)
- •Давати визначення основних понять.
- •Визначати мету і завдання паблік рілейшнз.
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Почепцов г. Паблік рилейшнз: Навч. Посіб. — к., 2000.
- •Поняття “суспільні відносини”. Різновиди суспільних відносин та їх специфіка.
- •2. Суспільні відносини та комунікація, їх взаємодія. Поняття комунікації та соціальної комунікації в сучасній науці, специфіка людської комунікації.
- •3. Чотири комунікаційні революції в історії людства та їх значення для існування та розвитку суспільства.
- •4. Структура соціальної комунікації. Комунікатор та реципієнт і проблема взаємодії.
- •Структура комунікаційного процесу
- •5. Моделі соціальної комунікації: лінійна, інтеракціоністська, системна, їх особливості та специфічні риси.
- •6. Етапи соціальної комунікації. Поняття зворотного зв’язку в теорії комунікації. Форми соціальної комунікації
- •Особливості міжособистісної комунікації
- •7. Масова комунікація: поняття, характерні ознаки, особливості та умови функціонування. Масова комунікація в сучасному суспільстві.
- •Особливості масової комунікації
- •Методи встановлення зворотного зв’язку
- •Принципи організації системи засобів масової комунікації
- •Система відносин засобів масової комунікації
- •Зв’язок в Україні — головний чинник системи засобів масової комунікації
- •Глобалізація і персоналізація зв’язку
- •Стратегічні комунікації та їхня роль у зв’язках з громадськістю
- •Лекція № 3-4.
- •Тема 3. Історія виникнення та розвитку паблик рілейшнз. (4 год.)
- •Контрольні питання
- •Література
- •5. Почепцов г. Паблік рилейшнз: Навч. Посіб. — к., 2008.
- •§1. Передісторія паблік рилейшнз
- •§2. Передумови виникнення системи зв’язків з громадськістю
- •§3. Основні етапи виникнення та розвитку пр
- •Основні тенденції розвитку пр сьогодні
- •Лекція № 5-6.
- •Тема 4. Об’єкт та предмет зв’язків з громадськістю як галузі наукового знання. (4 год.)
- •Контрольні питання
- •Література
- •Алешина и. В. Паблик рилейшнз для менеджеров и бизнесменов. — м., 1997.
- •§1. Статус зв’язків з громадськістю
- •2.1. Сутність і основні елементи системи зв’язків з громадськістю
- •§2. Зв’язки з громадськістю в системі сучасних наук
- •3. Як же визначається поняття паблік рилейшнз, або зв’язки з громадськістю в сучасній науці?
- •§3. Функції та ролі паблік рилейшнз
- •2.2. Функції системи ззг та завдання її елементів
- •Колесо освіти з паблік рилейшнз
- •4. Паблік рілейшнз і близька до них діяльність
- •4. Паблік рілейшнз і близька до них діяльність
- •Лекція № 7-8.
- •Тема 5. Паблик рілейшнз як сфера професійної діяльності. (4 год.)
- •Контрольні питання
- •Література
- •Почепцов г. Паблік рилейшнз: Навч. Посіб. — к., 2000.
- •§1. Мета й основні завдання системи зв’язків з громадськістю
- •Моделі паблік рилейшнз
- •2. Два головні напрями діяльності служб паблик рілейшнз.
- •IV. Функції pr-мена як посередника між організацією та суспільством.
- •Якісні рівні паблік рилейшнз
- •3.Кампанія з паблік рилейшнз та елементарні операції пр
- •4.Елементарні операції паблік рилейшнз
- •5. Принципи пр-діяльності та вимоги до pr-менів
- •Підготовка фахівців з паблік рилейшнз
- •Лекція № 9.
- •Організаційна частина заняття
- •Європейський кодекс професійної поведінки у сфері пр (Лісабонський кодекс)
- •Повідомлення теми, мети заняття
- •Тема 6. Громадськість як об’єкт та суб’єкт комунікації. (2 год.)
- •Актуалізація опорних знань студентів
- •4. Мотивація навчальної діяльності
- •5. Усвідомлення нових знань (вивчення нового матеріалу, або засвоєння нових знань)
- •Узагальнення та систематизація вивченого матеріалу
- •7. Підведення підсумків заняття
- •8. Видача завдання для самостійної роботи
- •Література
- •Почепцов г. Паблік рилейшнз: Навч. Посіб. — к., 2000.
- •§1. Комунікативний простір, його основні складові й параметри
- •§2. Громадськість: поняття, структура, типологія
- •Особливості малих та великих аудиторій
- •Типологізація аудиторій
- •§3. Проблема виявлення “своєї” громадськості
- •Принципи сегментації
- •Методи сегментації
- •Об’єктивні критерії сегментації громадськості
- •Суб’єктивні критерії сегментації громадськості
- •Етапи здійснення сегментації громадськості
- •Тема 4. Громадськість у сфері паблік рилейшнз План
- •Поняття громадськості.
- •Типологія груп громадськості.
- •Визначення цільових груп громадськості.
- •Принципи сегментації
- •Етапи здійснення сегментації громадськості
- •Сутність громадської думки.
- •Установка і громадська думка.
- •Дослідження громадської думки.
- •Тема 7. Громадська думка: вивчення та формування. (2 год.)
- •Література
- •Почепцов г. Паблік рилейшнз: Навч. Посіб. — к., 2000.
- •§1. Сутність, характерні риси та ознаки громадської думки
- •Завдання служби пр стосовно громадської думки
- •Класифікація думок людей
- •Характерні риси громадської думки
- •§2. Процес формування громадської думки та місце в ньому служби зв’язків з громадськістю
- •М одель формування громадської думки (внутрішній аспект)
- •Модель формування громадської думки (зовнішній аспект) о сновні джерела громадської думки
- •Маніпулятивні можливості засобів масової інформації
- •Правила управління громадською думкою
- •§3. Чутки як засіб комунікації та специфічна форма існування громадської думки
- •Визначення чуток представниками різних наук
- •Порівняльна характеристика чуток та пліток
- •Ознаки чуток
- •Причини виникнення чуток
- •Соціальні фактори появи чуток
- •Особистісні фактори появи чуток
- •Типологія чуток
- •Класифікація чуток за п. Сорокіним
- •Три стадії життя чуток
- •Чому люди передають один одному чутки?
- •Лекція № 11-12
- •Тема 8. Організація діяльності системи зв’язків з громадськістю. (4 год.)
- •Контрольні питання
- •Література
- •Почепцов г. Паблік рилейшнз: Навч. Посіб. — к., 2000
- •Правові основи функціонування служб паблік рилейшнз
- •§2. Основні організаційні форми діяльності системи зв’язків з громадськістю. Власна служба пр
- •Модель відділу зв’язків з громадськістю
- •Моделі централізованої та децентралізованої служб зв’язків з громадськістю
- •3.Місце служби зв’язків з громадськістю у внутрішньофірмовій ієрархії
- •4. Консультативна, змішана та індивідуальна форми роботи системи зв’язків з громадськістю
- •Позитивні та негативні аспекти зовнішнього консультування
- •Позитивні сторони:
- •Негативні сторони:
- •5.Планування, організація та здійснення зв’язків з громадськістю
- •Становлення й розвиток організаційних форм управління зв’язками з громадськістю
- •Планування зв’язків з громадськістю. Розробка програм
- •Місце зв’язків з громадськістю в стратегічному й оперативному плануванні розвитку комерційної організації
- •Алгоритм процесу розробки програми зв’язків із громадськістю
- •Планування та організація проведення кампаній зі зв’язків з громадськістю
- •Лекція № 13-14
- •Тема 9. Дослідницька діяльність служб паблик рілейшнз. (4 год.)
- •Література
- •Почепцов г. Паблік рилейшнз: Навч. Посіб. — к., 2000.
- •Дослідження в системі зв’язків з громадськістю
- •Сутність і роль досліджень у системі зв’язків з громадськістю
- •2. Соціологічні дослідження в системі зв’язків з громадськістю
- •3. Інформація в системі зв’язків з громадськістю
- •Класифікація джерел інформації про фірми за н.Кониною
- •4. Методи та види досліджень у галузі пр
- •Технологія контент-аналізу
- •5. Основні напрямки дослідницької діяльності служб пр
- •Лекція № 15-16
- •Тема 10. Методи впливу на громадськість. Вербальні комунікації в системі зв’язків з громадськістю. (4 год.)
- •Контрольні питання
- •5. Почепцов г. Паблік рилейшнз: Навч. Посіб. — к., 2000. Методи впливу на громадськість. Вербальна комунікація
- •§1. Вербальні комунікації: поняття, основні характеристики та типологізація
- •Функції вербальних комунікацій
- •Базові функції вербальних комунікацій
- •Специфічні функції вербальної комунікації
- •§2. Публічні виступи як важливий засіб комунікації з громадськістю
- •Характерні риси зовнішньої усної мови
- •Погані манери та шкідливі звички під час розмовної мови
- •Типологізація усних вербальних комунікацій
- •Як упоратися зі складними запитаннями?
- •Умови здійснення діалогу
- •Комунікативні прийоми, що допомагають сприйняттю інформації в діалоговому спілкуванні
- •Заважає діалогу
- •Класифікація діалогів
- •Особливості побутової розмови:
- •Особливості ділової бесіди:
- •Фахівці виділяють чотири варіанти слухачів:
- •§3. Комунікації з використанням письмової мови
- •Головні недоліки традиційного читання
- •Види читання
- •Правила конспектування прочитаного
- •Структура реферату-резюме:
- •Типологізація письмових документів, які створюються pr-менами:
- •Особливості текстів для громадськості
- •Загальні правила підготовки текстів до друку
- •Показники легкості читання
- •Тексти для комп’ютерних мереж
- •Лекція № 17-18-19
- •Тема 11. Невербальні комунікації в системі зв’язків з громадськістю.(6 год.)
- •Контрольні питання
- •Література
- •Почепцов г. Паблік рилейшнз: Навч. Посіб. — к., 2000. Невербальні комунікації в системі зв’язків з громадськістю
- •§1. Поняття, функції та види невербальної комунікації
- •Ситуативні зміни невербальної комунікації
- •Функції невербальних комунікацій
- •§2. Оптико-кінетичні комунікації
- •Правила жестикуляції
- •Види жестів
- •Рухи, пов’язані з носом та ротом
- •Особливості мімічних реакцій у зоні рота
- •Різний ступінь відкритості очей
- •Направлення погляду
- •Рух погляду
- •Поради, як поводити себе, виступаючи перед публікою
- •§3. Фонаційні та графічні засоби невербальної комунікації
- •Вимоги до графічних (наочних) засобів нвк
- •§4. Ситуативні змінні невербальної комунікації
- •Організація простору
- •Вимоги до одягу ділової людини
- •Неписані правила одягу бізнесменів
- •Колір та комунікація
- •Лекція № 20-21
- •Тема 12. Подійні комунікації в системі зв’язків з громадськістю. (4 год.)
- •Контрольні питання
- •Література
- •Почепцов г. Паблік рилейшнз: Навч. Посіб. — к., 2000. Подієва комунікація в системі зв’язків з громадськістю
- •§1. Подієва комунікація: поняття, сутність, місце в системі зв’язків з громадськістю
- •§2. Специфіка окремих видів подієвої комунікації
- •Етапи презентації
- •Місце проведення презентації
- •Соціальне значення виставок/ ярмарків
- •Типологія виставок/ярмарків
- •Основні заходи рекламної участі
- •Причини використання виставок/ярмарків
- •Цілі участі організації у виставці/ярмарку
- •Форми спонсорства
- •Основні напрями спонсорської діяльності в Україні
§3. Фонаційні та графічні засоби невербальної комунікації
Фонаційний різновид НВК найтісніше пов’язаний з вер-бальними засобами, без них він не може існувати. Фахівці відзначають, що фонаційні засоби комунікації "озвучують слова в мовному контексті, надають висловлюванням комунікативної завершеності та виразності. У той же час вони виконують і певні комунікаційні функції. У такій специфічній формі інформація передається, наприклад, певною промовою, експресивно виражається наголосом або тоном, регулююча функція пов’язана з паузами, голосністю тощо.
Проаналізуємо окремі фонаційні засоби, які можуть поліпшити процес комунікації з громадськістю.
Голос
Голос є засобом, який озвучує наші думки. І які б вони не були цікаві та змістовні, нас не зрозуміють, якщо голос буде тихим, окремі звуки будуть ніби ковтатися, якщо він буде різким або гугнявим.
Голос складається з п’яти основних елементів: 1) звучності, 2) темпу, 3) висоти, 4) тембру та 5) артикуляції (разом із промовою).
Звучність – це не тільки голосність, як іноді вважають. Голосність повинна супроводжуватися виразністю, яка досягається наголосами на складах або словах, упевненістю в собі, зацікавленістю тим, про що йдеться в розмові. Голосність і виразність залежать також від фізичної основи звучання голосу – правильного дихання. Саме тому для поліпшення звучання голосу рекомендують вправи, які поліпшують дихання.
Темп голосу виражається швидкістю мови, тривалістю звучання окремих слів, інтервалами та тривалістю пауз. Швидкість мови залежить як від особливостей оратора, так і від змісту промови та специфіки ситуації, у якій мова має місце. Вважають, що більшість ораторів промовляє від 120 до 150 слів на хвилину. Тривалість звучання окремих слів залежить від їхнього значення, почуттів, які вони виражають. Паузи під час промови не тільки бажані, але й корисні. Вони полегшують дихання, дозволяючи зрозуміти, до якої думки слід переходити, є засобом підкреслення важливих моментів промови.
Інтервалами та тривалістю пауз виражається ритм промови. Вважають, що плавна мова показує впевненість у собі. Фахівці зазначають: “Якщо ритм порушений через те, що ви підбираєте слова чи боретеся з ними, прагнучи сказати правильно, слухачі помітять ваші проблеми. Надто повільний ритм може тлумачитися як невпевненість” [23, 62].
Фахівці зазначають, що основа ритму – сполучення звучання та пауз. Цицерон вказував на існування трьох видів пауз: малих, середніх та великих. Малі паузи пропонують ставити після слів або словосполучень, що виражають єдине поняття. Середня пауза після простих речень або логічних частин великого речення (головне або підрядне речення). Велика пауза – після відносно закінченої думки [94, 238].
Висота голосу відповідає показникам і визначається частиною коливань голосових зв’язок за хвилину. Фахівці відзначають, що коли ми сердимося, хвилюємося або радіємо, голос стає вищим. Коли ми пригнічені чи втомлені, голос стає нижчим. Це свідчить, що висота голосу нас видає навіть тоді, коли ми намагаємося приховати наш настрій та почуття.
Висота голосу не може бути однаковою, коли ми промовляємо речення. Вона змінюється залежно від почуттів, які речення повинно виражати або які почуває промовець, від смислових наголосів тощо. Мову на одній висоті називають монотонною, вона погано сприймається і втомлює слухача.
Тембр – це певне забарвлення голосу. Вважається, що повністю змінити тембр голосу неможливо, проте поліпшити – реально. Для цього потрібно мати позитивний психологічний настрій, промовляти зрозумілі та ясні ідеї, систематично тренуватися (вправи для дихання, голосових зв’язок, гортані). Усе це дозволить подолати недоліки тембру. Їх називають п’ять: за- дишка, хрипота, різкість, гортанність, гугнявість.
Промова та артикуляція. Артикуляція – це членороздільна промова, її роль у правильній промові дуже велика. Фахівці радять критично прислуховуватися до своєї мови і тренуватися у чіткості та членороздільності вимови. Вони ж зазначають, що слухачі позитивно реагують на багатий, глибокий, добре по-ставлений і динамічний голос, який несе в собі переконання і заслуговує на довіру. Повідомлення, незважаючи на всю його важливість, буде зіпсоване, якщо голос промовця неприємний для аудиторії. Недоліки голосу можуть зруйнувати чи знизити привабливий імідж. Як це не парадоксально, вони можуть позбавити оратора авторитета та переконливості. Ось деякі з недоліків голосу людей, з якими обов’язково треба боротися.
Гугнявість. Вона з’являється, коли людина говорить у ніс.
Верескливість, скрипучість, пронизливість. Вони пов’язані з напруженістю шиї, підборіддя.
Слабкість, придушеність. Такий голос обумовлений слабкістю голосових зв’язок, небажанням напружувати їх.
Недостатність дихання.
Бурмотіння.
Напруженість рота, яка не дозволяє йому вільно відкриватися, щоб випустити звук.
Монотонність. Вважають, що немає нічого гіршого за монотонний голос – мовлення на одній ноті. Нормальна мова містить від 12 до 20 “нот”. Дехто вживає лише до п’яти. У такому випадку голос нагадує погано закритий кран – з нього капає, капає, а потім монотонно дзюрчить.
Зависока швидкість або повільність. Оскільки середня швидкість мовлення – 150 слів на хвилину, то будь-які відхилення погіршують сприйняття.
“Вусата” промова. “Вусами” мови прийнято називати неактуальні додатки. Це неправильна вимова, паузи між словами, незакінчені фрази, некоректні звуки, заповнювачі пауз.
Діалекти та акценти [23, 53-63].
Графічні (наочні) засоби НВК – це те, що бачить аудиторія і що допомагає їй краще зрозуміти промовця, що вносить ясність в теоретичні викладки, оживляє аудиторію, сприяє більшій довірі до оратора, стимулює уявлення слухачів, підвищує рівень уваги, збільшує запам’ятовування до 95%.
Вважають, що цей засіб НВК використовують тоді, коли:
важко подумки уявити ідею або концепцію (наприклад, філософію фірми, концепцію її перебудови, програму дій);
існують різні думки, які бажано порівняти (демонструється позиція фірми та її конкурентів, переваги продукції чи послуг тощо);
застосовуються цифрові дані (вони на слух сприймаються погано, їх легко сплутати), які характеризують потенціал фірми, динаміку розвитку, потужності, інвестиції;
обговорюються інженерні деталі або виробничі процеси (схема виробництва, технологія вироблення продукції фірми);
наводяться факти чи характеризуються процеси (динаміка зростання темпів виробництва, схема поширення товарів чи філії фірми);
дається характеристика структури фірми, продукту, послуг;
PR-мен прагне підвищити рівень запам’ятовування інформації.
