§2. Основні організаційні форми діяльності системи зв’язків з громадськістю. Власна служба пр

Комунікатор у системі зв’язків з громадськістю – це та чи інша організація, яку можуть представляти

а) спеціалізовані служби або організації зі зв’язків з громадськістю;

б) посадові особи, які реалізують окремі заходи програми зв’язків певної організації з громадськістю (керівники організації або її підрозділів, секретарі, торгові представники, персонал підприємств).

Існує чотири основні організаційні форми діяльності системи зв’язків з громадськістю, які використовуються в практиці різних країн.

Організаційні форми діяльності системи зв’язків з громадськістю	Власна служба організації
	Консультативна форма
	Індивідуальна форма
	Змішана форма

Однією з найпоширеніших форм діяльності системи ПР є створення власної служби зв’язків з громадськістю або використання посади штатного спеціаліста з паблік рилейшнз. Що дає така форма організації зв’язків з громадськістю?

1. Власна служба, на думку дослідників ПР, обходиться де- шевше, ніж використання послуг консультантів у разі систематичної та різноманітної діяльності.

2. Вважають, що співробітники таких служб, будучи частиною організації, проявляють більшу зацікавленість справами та значно більше поінформовані, ніж консультанти, які тимчасово працюють в організації.

3. Існує думка, що власні фахівці користуються більшою довірою громадськості (особливо внутрішньої громадськості), оскільки часто ототожнюються з управлінською командою організації і є учасниками підготовки та прийняття управлінських рішень [2, 214], [9, 353]. Можна вважати, що більшість учених і практиків уже не сумніваються в тому, що організація власних структур ПР є невід’ємною частиною управління фірмою, засобом, який дозволяє донести її корпоративні цінності до широких кіл громадськості, потенційних споживачів, партнерів, світового співтовариства.

Про інституалізацію функції зв’язків з громадськістю в більшості великих і навіть середніх організацій розвинених країн свідчать цифри, що наводяться в навчальній літературі з паблік рилейшнз: із 500 найбільших компаній світу 439 мають внутрішній підрозділ, зайнятий зв’язками з громадськістю. Понад 5400 тільки американських компаній мають підрозділи ПР. Свої власні підрозділи мають понад 500 торгових асоціацій. Найбільша кількість працівників з паблік рилейшнз зайнята безпосередньо в організаціях та установах у США. Нижче наведені дані про розподіл за сферами зайнятості фахівців з паблік рилейшнз, які працюють безпосередньо в організаціях чи установах США. Розподіл PR-менів США за сферами зайнятості

Сфера зайнятості	Кількість
Корпорації: промислові, фінансові, страхові, інформаційні, розважальні	52%
Асоціації, фундації, освітні установи	10%
Охорона здоров’я: лікарні, клініки, будинки відпочинку, агентства медобслуговування вдома, установи психіатричного профілю	8%
Урядові установи: місцеві, штатні, федеральні	5%
Благодійні, релігійні, опікунські організації	5%

В Україні почали функціонувати служби зв’язків з громадськістю (під різними назвами – у державних установах це, як правило, прес-служби) у Верховній Раді України, Адміністрації Президента, Кабінеті Міністрів, окремих міністерствах і відомствах, зокрема МЗС України, МВС, Міністерстві оборони та ін. Створюються такі відділи або підрозділи в комерційних банках, приватних підприємствах.

Що таке власні служби ПР установ та організацій?

За кількістю вони можуть бути різними – від однієї людини до сотні і більше. У навчальній літературі наводяться різні дані. За деякими даними, наприклад, компанія Дженерал Мо- торс має підрозділ ПР, який нараховує 200 чоловік, половина з них – спеціалісти, решта – допоміжний персонал, відділ корпоративних комунікацій Чейс Манхеттен Бенк має близько 100 спеціалістів. Аналіз діяльності неприбуткових організацій за- свідчив, що в них найчастіше зустрічаються служби зв’язків з громадськістю з 3-5 чоловік.

Служби ПР, що створюються в нас, як правило, мають невелику кількість, обмежуються кількома фахівцями. Причина не тільки в тому, що в нас ці служби лише починають свою діяльність, не мають досвіду та традицій. На думку дослідників, головне полягає в тому, що вони, по-перше, виконують функції, обмежені інформаційною або рекламною діяльністю; по-друге, виконання цих функцій має спорадичний і безсистемний характер. Вони “характеризуються, як правило, короткотерміновістю акцій, розрахованих на негайний, одноцільовий ефект. Вони часто-густо нагадують “пожежну команду”, а не службу з “техніки безпеки”. Вони, врешті-решт, плетуться у хвості подій, пере- важно реагують на них (реагуюча функція) замість того, щоб випереджати негативні моменти, розробляти і здійснювати тривалі програми, розраховані на перспективу (проектуюча функція), на створення стійкої позитивної репутації своєї організації чи установи”. І нарешті, служби ПР, що створюються в нас, не мають зваженої, спрямованої на перспективу програми налагодження конструктивних зв’язків з громадськістю, просвітницької, пропагандистської роботи з різноманітними верствами населення” [57, 61 – 62].

Усі ці причини і зумовлюють як кількісний склад, так і структуру служб ПР. І справді, якщо відділ зв’язків з громадськістю обмежується лише інформуванням, яке здійснюється час від часу, немає потреби утримувати велику кількість спеціалістів або створювати складну структуру зв’язків з громадськістю.

Функціональна структура може включати в себе як певні підрозділи (відділи, сектори), так і окремих працівників, що спеціалізуються на виконанні окремих функцій. Дослідники відзначають, що спеціалісти зі зв’язків з громадськістю поділяються на дві основні категорії:

I – технічні працівники;

II – спеціалісти вищої кваліфікації.

Перші займаються конкретними, чисто технічними видами роботи, другі – виконують переважно аналітичну, консультаційну й управлінську роботу.

Структура служби зв’язків з громадськістю залежить від:

• специфіки тих функцій, які виконуються нею,

• величини підприємства,

• специфіки його діяльності.

Проте хоча структура служби ПР і визначається набором функцій, які вона виконує, однак кількість відділів чи підрозділів не обов’язково повинна відповідати кількості цих функцій.

Незважаючи на те, що структура служб паблік рилейшнз різних організацій дуже відрізняється, можна запропонувати модель типового відділу (управління, Центру тощо) зв’язків з громадськістю, яка може бути використана більшістю підприємств і установ України.