Маніпулятивні можливості засобів масової інформації

• Слово (використання різних словосполучень для опису одного і того ж факту, наприклад: “зачистка місцевості, яку звільнили від бандитів” і “знищення дагестанських партизан”);

• та чи інша інтерпретація фактів;

• надання переваги одним фактам чи подіям та замовчування інших;

• словесні та візуальні образи героїв та злодіїв;

• реклама;

• публікація результатів соціологічних опитувань¹⁸.

Друга форма впливу на громадську думку – переконання. Це основна форма впливу, яку повинні застосовувати у своїй діяльності служби зв’язків з громадськістю. Її головна відмінність від маніпулювання в тому, що маніпулятор, впливаючи на свідомість людини, не залишає їй вибору. Переконання передбачає свідомий добровільний вибір та підтримку людиною певних цінностей, ідей та думок.

Переконання – це управління думками людей за допомогою різного роду аргументації. Мистецтво аргументації, що лежить в основі переконання, передбачає використання найефективніших прийомів і методів міркування, які забезпечують доказовість і переконливість певної інформації, ідеї тощо. На відміну від маніпуляції переконання передбачає свідоме сприйняття людьми первинних ідей та цінностей, що робить громадську думку більш компетентною та стійкою, тому PR-мени прагнуть переконувати, а не примушувати.

Ще в 1944 році Х.Кентріл сформулював декілька законів переконання, що допомагають управляти громадською думкою. Вони не застаріли і досі. Наведемо їх.

Правила управління громадською думкою

1. Думка людей чутлива до важливих подій.

2. Незвичні події можуть тимчасово коливати громадську думку від однієї крайності до іншої.

3. Думка не стабілізується доти, доки не буде видно перспективи події.

4. На думку сильніше діють події, ніж слова, якщо самі слова не інтерпретуються як події.

5. Словесні твердження та дії максимально значущі тоді, коли думка ще не сформувалася чи коли люди піддаються навіюванню та довіряють надійному джерелу.

6. У більшості випадків громадська думка не бере участі в появі подій – вона тільки реагує на них.

7. Психологічно думка визначається особистим інтересом. Події, слова чи щось інше впливають на думку лише тоді, коли є інтерес.

8. Збудження людей не може тривати довго, якщо люди не відчувають особистого інтересу.

9. Інтерес збуджується словами, а підтримується діями.

10. Якщо присутній особистий інтерес, то думку змінити важко.

11. Коли є особистий інтерес, то громадська думка в умовах демократії може випереджати офіційну політику.

12. Коли думка належить незначній більшості чи коли вона не структурована, то на її прийняття впливає здійснена дія.

13. У критичний час люди чутливіші до свого лідера. Якщо вони довіряють йому, то виявляють звичайну відповідальність, якщо ні – то менш терплячі, ніж раніше.

14. Люди менш критичні до свого лідера, якщо вони хоча б якимсь чином брали участь у вирішенні.

15. Люди краще сприймають і легше формують свою думку стосовно цілей, ніж методів їх досягнення.

16. Громадська думка так само, як і індивідуальна, забарвлена бажанням (інтересом), і коли вона базується на них, а не просто на інформації, то найбільш гостро реагує на подію.

17. Важливими психологічними характеристиками думки є направленість, інтенсивність, широта і глибина [114, 102].