- •1.Загальні положення
- •2. Загальні вимоги
- •3. Вибір теми дипломної роботи та її затвердження
- •4. Структура та зміст дипломної роботи
- •5. Методика виконання дипломної роботи
- •5.1. Підготовчий етап роботи над дослідженням
- •5.2. Робота над змістом випускного та дипломного дослідження.
- •5.3. Заключний етап роботи над дослідженням
- •6. Оформлення дипломної роботи
- •Вимоги до автореферату дипломної роботи магістра
- •Підготовка до захисту та захист дипломної роботи
- •8.Критерії оцінювання дипломної роботи.
- •Список літератури
- •Орієнтовна тематика дипломних робіт рівня "бакалавр" для студентів спеціальності "документознавство та інформаційна діяльність"
- •Додаток в структура дипломної роботи (схема)
- •Додаток г
- •Висновки
- •Додаток е завдання на дипломну роботу
- •Завдання
- •Мальованній Марині Володимирівні
- •Прилуцька Алла Євгеніївна методичні вказівки щодо написання, оформлення та захисту дипломних робіт
- •61070, Харків-70, вул. Чкалова, 17
- •61070, Харків-70, вул. Чкалова, 17
6. Оформлення дипломної роботи
Оформлення дипломної роботи є важливим елементом її виконання і одним з багатьох факторів, які враховуються комісією під час їх захисту.
Оформлення пояснювальної записки до дипломної роботи має відповідати загальним вимогам до наукових робіт згідно з державним стандартом ДСТУ 3008-95 «Документація. Звіти у сфері науки та техніки. Структура і правила оформлення».
Перш за все звертається увага на змістовний бік викладу матеріалу: логічність, послідовність, повноту і репрезентативність, тобто широту використання наукових джерел, загальну грамотність та відповідність стандартам і прийнятим правилам, а також на текст роботи, список літератури і додатки, на зовнішнє оформлення титульного аркуша.
Дипломну роботу рекомендується виконувати спочатку в чорновому варіанті. Це дозволяє вносити до тексту необхідні зміни і доповнення як за ініціативою самого автора, так і відповідно до зауважень керівника.
Перш ніж подавати чернетку керівнику, треба ще раз переглянути, чи логічно викладений матеріал, чи є зв’язок між розділами, підрозділами і параграфами, чи увесь текст “працює” на головну ідею дипломної роботи. Схематичне зображення роботи дозволить краще побачити нелогічності в її структурі та змісті.
Оформлюючи текст роботи, треба знайти час для повторного перегляду першоджерел. Це допоможе побачити все цінне, що було пропущено на початку вивчення теми, наштовхне на цікаві думки, поглибить розуміння проблеми.
Доцільно відкласти текст роботи й повернутися до нього через деякий час, щоб подивитись на роботу очима сторонньої особи.
У цей період, коли тема вивчена та викладена, з’являються власні думки, власна оцінка та розуміння проблеми – найцінніша умова поліпшення структури і змісту роботи.
Під час редагування тексту бажано прочитати роботу вголос. Цей захід дозволяє побачити непереконливість доказів, кострубатість фраз та виправити це. Не треба боятися скорочувати написане – від цього текст тільки виграє. Під час підготовки чернетки слід звернути увагу на обробку кожного речення, на вибір формулювань, які б найбільш просто і чітко, коротко й доступно розкривали зміст викладених питань. Не варто вживати складні синтаксичні фрази, слабко пов’язані між собою логічно, з подвійним тлумаченням тощо.
У дипломній роботі слід прагнути дотримуватись прийнятої термінології, позначень, умовних скорочень і символів, не рекомендується вживати слова і вирази-штампи, вести виклад від першої особи: “Я спостерігаю”, “Я вважаю”, “Мені здається”, “На мою думку”, “Ми отримуємо”, “Ми спостерігаємо” і т.д. Слід уникати в тексті частих повторень слів чи сполучень.
При згадуванні в тексті прізвищ (учених-дослідників, практиків) їх ініціали, як правило, ставляться перед прізвищем (Ю.М. Столяров, а не Столяров Ю.М., як це прийнято в списках літератури).
Чорновий варіант дипломної роботи треба писати на окремих аркушах паперу з одного боку, з полями (приблизно шириною 3-4 см), чорнилом, чітко і розбірливо. Недотримання такої вимоги ускладнює можливість внесення автором необхідних доповнень до тексту, які можуть виконуватися на полях або зворотному боці аркуша. Тут не можуть бути зроблені зауваження або пропозиції керівником роботи. Бажано не відкладати оформлення чорнового варіанта роботи на останні дні встановленого терміну її здачі. Навпаки, слід якомога раніше подати чернетку керівникові. Уважається нормою, коли дипломна (випускна) робота переробляється кілька разів. Навіть досвідчені автори неодноразово переробляють свої роботи.
Після остаточного погодження чернетки роботи з керівником можна оформляти чистовий варіант. Перед тим як передруковувати чернетку дипломної (випускної) роботи, її слід старанно ще раз перевірити, уточнити назви розділів (глав), підрозділів (параграфів), таблиць, послідовність розміщення матеріалу, звірити цифрові дані, зразки документів, обґрунтованість і чіткість формулювань, висновків та рекомендацій.
До формулювань заголовків (назв), розділів (глав) і підрозділів (параграфів) дипломної роботи ставляться такі основні вимоги: стислість, чіткість і синтаксична різноманітність у побудові речень, з перевагою простих поширених; послідовне та точне відображення внутрішньої логіки змісту роботи. Дипломна робота виконується державною мовою.
Рекомендований обсяг пояснювальної записки до дипломної роботи освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр»/«спеціаліст» – 100 – 120сторінок.
Рекомендований обсяг пояснювальної записки до дипломної роботи бакалавра – 80 – 90 сторінок.
До зазначених обсягів пояснювальних записок до дипломних робіт не включають список використаних джерел і додатки.
Допускається відхилення обсягів пояснювальних записок до робіт від
рекомендованих – ± 10 %.
Текст дипломної роботи розміщується на аркуші, обмеженому берегами: лівий – не менше як 30 мм; правий – 10 мм; верхній та нижній – по 20 мм.
Сторінки дипломної роботи нумеруються від титульної до останньої без пропусків і повторів. Першою сторінкою вважається титульний аркуш, на ньому цифра 1 не ставиться, на наступній сторінці проставляється цифра 2 і далі по порядку.
Розділи нумеруються арабськими цифрами, а підрозділи або параграфи – цифрою розділу і підрозділу через крапку. Параграфи (підрозділи) нумеруються окремо в кожній главі (розділі). Позначення розділів (глав), параграфів і їх порядкові номери пишуть в одному рядку із заголовком. Наприклад:
Розділ 1. Документ як системний об’єкт
1.1. Матеріальна складова документа
Усі ілюстративні матеріали, включаючи таблиці, схеми, повинні мати одну наскрізну нумерацію.
Цифровий матеріал оформляється у вигляді таблиць. Кожна таблиця повинна мати тематичний заголовок, що розкриває зміст тексту. Справа, на 7-й позиції табулятора пишуть слово “Таблиця” та її порядковий номер. Знак номера перед цифрою не ставиться. Номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці в цьому розділі (наприклад, Таблиця 1.3 – третя таблиця першого розділу).
При оформленні таблиці слід дотримуватись таких правил: вертикальні графи нумерують лише в тих випадках, коли в тексті є на них посилання або таблицю частково переносять; не слід включати у таблицю графу “№ п/п”.
Якщо всі показники таблиці мають однакові одиниці виміру, їх вносять у заголовок таблиці, якщо різні, – пишуть збоку; позначення одиниць виміру має відповідати вимогам стандарту.
Таблицю розміщують після першого посилання на неї в тексті. Посилання мають бути в тексті на всі таблиці. Таблиці розміщуються вздовж або впоперек сторінки з відповідним поворотом її за годинниковою стрілкою.
Додатки у дипломній роботі розміщуються після списку літератури. Кожний додаток починається з нової сторінки, у правому верхньому куті якої пишеться слово “Додаток” . Додатки повинні мати заголовки. На них мають бути посилання в тексті роботи.
Посилання в тексті на першоджерела (використану літературу) необхідно вказувати у виносках або квадратних дужках після цитати в такому вигляді: порядковий номер видання в списку використаної літератури та номер сторінки.
Приклади:
Цитата в тексті: “...етикет – сукупність правил поведінки, що регулюють зовнішнє виявлення людських взаємин” [6, с. 137].
Відповідний опис у переліку посилань (списку літератури):
6. Фельзер А.Б., Доброневський О.В. Техніка роботи керівника: Навчальний посібник. – Київ.: Вища школа, 1993. – 383 с.
Список використаних джерел – елемент бібліографічного апарату, який містить бібліографічні відомості про джерела і розміщується після висновків та перед додатками. Список становить одну із суттєвих частин дипломної (випускної) роботи, що відбиває самостійну творчу роботу її автора і свідчить про рівень фундаментальності проведеного дослідження.
Джерела можна розміщувати в списку одним з таких способів: у порядку появи посилань у тексті (найзручніший для користування), в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або назв, у хронологічному порядку. Приклади оформлення бібліографічного опису в списку використаної літератури:
