5.2. Робота над змістом випускного та дипломного дослідження.

Зміст дипломної роботи визначається, перш за все, темою і необхідною глибиною її розробки. Він може бути вибудуваний таким чином:

1. Вступ (обґрунтування актуальності теми, понятійний апарат тематики і роботи).

2. Аналіз проблеми, що визначена темою дослідження.

3. Законодавча база і нормативний апарат.

4. Розробка теми роботи (вирішення проблеми, яке пропонує дипломник).

5. Технологія впровадження та (або) використання розробленої системи документації, інформаційної системи тощо.

6. Висновки, список використаних джерел та додатки.

Цей етап починається з вивчення та конспектування літератури з теми дипломної роботи. Вивчення слід починати з літератури, яка висвітлює тему в цілому, а потім перейти до вужчих досліджень. Починати ознайомлення з виданням треба з титульного аркушу, з’ясувавши де, ким, коли воно було видано. Треба також проглянути зміст, який розкриває структуру видання, наповнення його розділів, звернутись до передмови, де розкрито призначення видання, завдання, поставлені в ньому автором.

Читаючи видання, треба уважно стежити за ходом авторської думки, уміти відділяти головні положення від доказів і ілюстративного матеріалу. Часто статті з наукових збірок бувають складними для сприйняття, тому потрібно їх читати кілька разів, намагаючись знайти головну ідею та аргументи, які її доводить. З’ясувавши це, треба виписати всі необхідні цитати, цифри, умови, види, якими оперує автор, доводячи основну ідею статті.

Виписувати цитати треба на одному боці окремих аркушів паперу стандартного розміру, що допомагає краще орієнтуватися в накопиченому матеріалі, систематизувати його в розділі тем та проблем. Кожна цитата, наприклад, цифровий матеріал повинен супроводжуватись точним описом джерела з зазначенням сторінок, на яких він опублікований. Застосування так званих “розлапкованих цитат”, коли думки іншого автора видаються за особисті, розглядається як грубе порушення літературної та наукової етики.

Однак це не означає, що робота зовсім не повинна опиратися на праці інших авторів: чим ширше і різноманітніше коло джерел, які використовував студент, тим вища теоретична та практична цінність його дослідження.

Після закінчення конспектування матеріалу потрібно перечитати його знову з тим, щоб скласти цілісне уявлення про предмет вивчення. Правильна та логічна структура дипломної роботи – це запорука успіху розкриття теми.

Процес уточнення структури досить складний і може відбуватись протягом усієї роботи над дослідженням. Попередній план роботи треба обов’язково показати науковому керівнику, бо може статись, що потрібно буде переписувати текст роботи.

Готуючись до викладання тексту дипломної роботи, слід ще раз уважно прочитати її назву, що містить проблему, яка повинна бути розкрита. Проаналізований та систематизований матеріал викладається відповідно до змісту у вигляді окремих розділів і підрозділів (глав і параграфів). Кожний розділ висвітлює самостійне питання, а підрозділ (параграф) – окрему частину цього питання.

Тема повинна бути розкрита без пропуску логічних ланок, тому, починаючи працювати над розділом, слід відмітити головну її тезу, а також тези кожного підрозділу. Тези необхідно доводити фактами, думками різних авторів, результатами аналізу документної та інформаційної бази конкретного практичного досвіду. Треба уникати викладення фактів без достатнього їх осмислення та узагальнення.

Думки мають бути пов’язані між собою так, щоб перша думка містила в собі основи другої, друга – третьої і т. д. Увесь текст повинен бути підпорядкований одній головній ідеї. Жодний висновок повинен не суперечити іншому, а навпаки, підкріплювати його. Якщо висновки не будуть пов’язані між собою, текст утратить свою єдність. Один доказ має випливати з іншого. Для доказу кожного положення треба наводити три аргументи, розташовуючи їх таким чином:

• середній доказ – слабкий доказ – сильний доказ, або

• сильний – слабкий – середній.

З кожного розділу роботи необхідно зробити висновки, на основі яких формулюють висновки до всієї роботи в цілому.

Достовірність висновків та дослідження в цілому підтверджуються вивченням практичного досвіду роботи документних систем (підприємств, установ, інформаційних центрів, архівів тощо). Оперативно і в повному обсязі зібрати практичний матеріал, узагальнити його та систематизувати допоможе студенту оволодіння основними методами дослідження, серед яких: спостереження, експеримент, бесіда, анкетування, інтерв’ю, математичний метод обробки кількісних даних, метод порівняльного аналізу та ін.

Найкращих результатів можна досягти при комплексному використанні цих методів, проте слід мати на увазі, що, залежно від особливостей теми дослідження, специфіки предмета та конкретних умов, окремі методи можуть мати переважаюче значення.

У ході накопичення та систематизації фактів треба вміти визначити їх достовірність і типовість, найбільш суттєві ознаки для наукової характеристики, аналізу, порівняння. Аналіз зібраних матеріалів слід проводити в сукупності, з урахуванням усіх сторін діяльності документної системи. Порівняльний аналіз допомагає виділити головне, типове, простежити зміни, що сталися у функціонуванні документно-інформаційних систем протягом останніх років, виявити їх закономірності, тенденції подальшого розвитку та вдосконалення.

Кількісні дані, що ілюструють практичний досвід роботи, можна проаналізувати за методами аранжованого ряду, розподіливши матеріали за роками, звести їх у статистичні таблиці, таблиці для порівняння та ін., що дозволить зробити певні висновки.

Таким чином, широке використання відомих у науці методів накопичення, вивчення, систематизації фактів та практичного досвіду в цілому дозволяє виконати основне завдання дипломного дослідження: поєднати різні роз’єднані знання в цілісну систему, вивести певні закономірності, визначити подальші тенденції розвитку теорії та практики документно-комунікаційної діяльності.