7. Характеристика елементів криміналістичної характеристики корупційних злочинів

Загальні елементи із підручника Когутича: Зміст (структура) криміналістичних характеристик видів чи груп злочинів залежить від:

1) сутності характеризованого злочинного діяння;

2) виду і рівня напрадювання окремої методики розслідування таких злочинів;

3) завдань і способів наукового дослідження питання тощо.

Здебільшого криміналістична характеристика охоплює

такий набір узагальнених даних про:

1) способи вчинення злочинів. Однак доволі часто цей еле¬мент диференціюють відповідно до етапів злочинної діяльності на: а) способи готування до злочину (пошук відповідних зна¬рядь злочину, заходи щодо створення лишку сировини, готової продукції, резерву коштів тощо); б) способи вчинення злочину (ненасильницькі дії, заходи з заволодіння майном, його вилу-чення, збуту, реалізації); в) способи приховування злочину (мас-кування злочинних дій);

2) обстановку вчинення злочину: місце як частина матері-ального середовища, що охоплює, крім приміщення та ділянки місцевості, сукупність різних предметів. До обстановки нале¬жать також чинники регулятивного характеру, що визначають порядок діяльності людей у побуті і трудовій діяльності;

3) предмет злочинного посягання: кошти, цінні папери, матері-альні цінності у вигляді сировини, палива, матеріалів, напівфабри-катів, готових виробів з урахуванням їхньої споживчої вартості, які можуть бути віднесені до різних джерел посягання (підзвітні цінності, невраховані цінності, створені під час їх виробництва за рахунок лишку, який надійшов зі сторони (сторонні цінності), від співучасників, майно, приховане від оподаткування);

4) наслідки у вигляді будь-яких матеріальних навколишніх змін (слідова картина), обумовлених злочином, виражені у фізичній матеріальній шкоді або ж відображені в матеріальній обстановці злочину (характерні сліди пошкоджень, викликані злочинними діями, їх локалізація і взаємозв'язок), і моральній шкоді, заподіяній злочином;

5) мотиви і цілі злочинного діяння;

6) властивості особи злочинця, які характеризуються фізич-ними, соціально-демографічними даними; категорії службових матеріально-відповідальних та інших осіб, які можуть бути причетними до злочину; чинники, що мали вплив на формуван¬ня та здійснення злочинної мети, створення злочинної групи, розподіл ролей між співучасниками;

7) властивості особи потерпілого (демографічні дані, відо¬мості про спосіб життя, риси характеру, звички, зв'язки і сто¬сунки, ознаки віктимпості тощо).

Структура криміналістичної характеристики для окремих нидів і груп злочинів не є однаковою: в одних характеристиках деякі елементи переважають, тобто мають більш важливіше криміналістичне значення, в інших - його втрачають. Усе зале-жить від ролі, яку цей елемент відіграє в розкритті й розсліду¬ванні виду злочинів. Так, відомості про способи можливого вчинення умисних злочинів виступають найбільш важливими у криміналістичній характеристиці, а у злочинах, вчинених з необережності, відіграють другорядну, похідну роль.

8. «Відомості про особу злочинця» як елемент криміналістичної характеристики корупційних злочинів.

9. «Спосіб вчинення» як елемент криміналістичної характеристики корупційних злочинів.

10. «Мотив та мета» як елемент криміналістичної характеристики корупційних злочинів.

11. «Обстановка вчинення злочину» як елемент криміналістичної характеристики корупційних злочинів.

12. «Слідова картина злочину» як елемент криміналістичної характеристики корупційних злочинів.

13. Криміналістична характеристики злочинів, пов’язаних з незаконною вигодою.

Загальні елементи із підручника Когутича: Зміст (структура) криміналістичних характеристик видів чи груп злочинів залежить від:

1) сутності характеризованого злочинного діяння;

2) виду і рівня напрадювання окремої методики розслідування таких злочинів;

3) завдань і способів наукового дослідження питання тощо.

Здебільшого криміналістична характеристика охоплює

такий набір узагальнених даних про:

1) способи вчинення злочинів. Однак доволі часто цей еле¬мент диференціюють відповідно до етапів злочинної діяльності на: а) способи готування до злочину (пошук відповідних зна¬рядь злочину, заходи щодо створення лишку сировини, готової продукції, резерву коштів тощо); б) способи вчинення злочину (ненасильницькі дії, заходи з заволодіння майном, його вилу-чення, збуту, реалізації); в) способи приховування злочину (мас-кування злочинних дій);

2) обстановку вчинення злочину: місце як частина матері-ального середовища, що охоплює, крім приміщення та ділянки місцевості, сукупність різних предметів. До обстановки нале¬жать також чинники регулятивного характеру, що визначають порядок діяльності людей у побуті і трудовій діяльності;

3) предмет злочинного посягання: кошти, цінні папери, матері-альні цінності у вигляді сировини, палива, матеріалів, напівфабри-катів, готових виробів з урахуванням їхньої споживчої вартості, які можуть бути віднесені до різних джерел посягання (підзвітні цінності, невраховані цінності, створені під час їх виробництва за рахунок лишку, який надійшов зі сторони (сторонні цінності), від співучасників, майно, приховане від оподаткування);

4) наслідки у вигляді будь-яких матеріальних навколишніх змін (слідова картина), обумовлених злочином, виражені у фізичній матеріальній шкоді або ж відображені в матеріальній обстановці злочину (характерні сліди пошкоджень, викликані злочинними діями, їх локалізація і взаємозв'язок), і моральній шкоді, заподіяній злочином;

5) мотиви і цілі злочинного діяння;

6) властивості особи злочинця, які характеризуються фізич-ними, соціально-демографічними даними; категорії службових матеріально-відповідальних та інших осіб, які можуть бути причетними до злочину; чинники, що мали вплив на формуван¬ня та здійснення злочинної мети, створення злочинної групи, розподіл ролей між співучасниками;

7) властивості особи потерпілого (демографічні дані, відо¬мості про спосіб життя, риси характеру, звички, зв'язки і сто¬сунки, ознаки віктимпості тощо).

Структура криміналістичної характеристики для окремих нидів і груп злочинів не є однаковою: в одних характеристиках деякі елементи переважають, тобто мають більш важливіше криміналістичне значення, в інших - його втрачають. Усе зале-жить від ролі, яку цей елемент відіграє в розкритті й розсліду¬ванні виду злочинів. Так, відомості про способи можливого вчинення умисних злочинів виступають найбільш важливими у криміналістичній характеристиці, а у злочинах, вчинених з необережності, відіграють другорядну, похідну роль.