- •Програма навчальної дисципліни
- •« Інноваційний менеджмент»
- •Структура навчальної дисципліни (залікового модуля) «Інноваційний менеджмент»
- •Змістовий модуль 1. Загальні засади інноваційного менеджменту Тема 1. Особливості інноваційного менеджменту як виду управлінської діяльності.
- •Змістовий модуль 2. Системний підхід до управління інноваційним процесом.
- •Семінарські заняття
- •Тема 2. Управління впровадженням інновацій в навчальному закладі.
- •Тема 3. Інновації в управлінні навчальним закладом.
- •Плани лекцій та семінарсько-практичних занять Лекції
- •Лекція 3. Системний підхід до впровадження інновацій – 2 години.
- •Практичне заняття
- •Методичні рекомендації та завдання до семінарського заняття №1.
- •Список рекомендованої літератури:
- •Методичні рекомендації та завдання до семінарського заняття №2.
- •Список рекомендованої літератури:
- •Методичні рекомендації та завдання до семінарського заняття №3.
- •Список рекомендованої літератури:
- •Методичні рекомендації та завдання до семінарського заняття.
- •Завдання для самостійної роботи студентів
- •Організація індивідуальної роботи
- •Індивідуальне навчально-дослідне завдання
- •Оцінювання проекту
- •Вимоги до реферату:
- •Оцінювання реферату
- •Методи оцінювання
- •Розподіл балів, що присвоюється студентам
- •Контрольні питання до навчальної дисципліни «Інноваційний менеджмент»
- •Система базових тестових завдань
- •1.Об’єктами розвитку навчального закладу можуть виступати:
- •2.Об’єктом інноваційного управління виступають:
- •25.Закон обов’язкового впливу інновації на інтелектуальні, матеріальні чи часові затрати учасників освітнього процесу:
- •36.Педагогічна аксеологія – це:
- •37.Педагогічна праксіологія – це:
- •59.До організаційно-педагогічних умов впровадження інновацій відносяться:
- •60.До психолого-педагогічних умов впровадження інновацій відносяться:
- •85.Для репродуктивного рівня сформованості готовності до інноваційної діяльності характерно:
- •86.Для творчого рівня сформованості готовності до інноваційної діяльності характерно:
- •87.Для пошукового рівня сформованості готовності до інноваційної діяльності характерно:
- •88.Мотиваційний компонент готовності педагога до інноваційної педагогічної діяльності:
- •89.Когнітивний компонент готовності педагога до інноваційної педагогічної діяльності:
- •90.Креативний компонент готовності педагога до інноваційної педагогічної діяльності:
- •91.Рефлексивний компонент готовності педагога до інноваційної педагогічної діяльності:
- •Практичні завдання
- •Література до навчальної дисципліни
91.Рефлексивний компонент готовності педагога до інноваційної педагогічної діяльності:
а) виражає усвідомлене ставлення педагога до інноваційних технологій та їх ролі у розв’язані актуальних проблем освіти;
б) об’єднує сукупність знань педагога про суть та специфіку інноваційних педагогічних технологій, її види та ознаки, а також комплекс умінь і навичок із застосуванням інноваційних технологій у структурі власної професійної діяльності;
в) характеризує пізнання й аналіз педагогам явищ власної свідомості та діяльності; реалізується через саморозуміння та розуміння іншого, самооцінювання та оцінювання іншого.
92.Вкажіть вірний перелік характеристик управління розвитком навчальним закладом:
а)партисипативне, цільове, системне, випереджаюче;
б)адміністративне, цільове, системне, випереджаюче;
в)партисипативне, цільове, системне, реактивне.
93.До інноваційних моделей управління не належить:
а)адаптивне управління;
б)процесуальне (функціональне) управління;
в)програмне управління.
94.Основою парадигми традиційного управління є:
а)філософія детермінізму, діалектичний підхід до визначення сутності переходу від одного рівня якості до іншого;
б) теорія нестабільності, основи науки синергетики;
в) процеси самоорганізації систем.
95.Основою парадигми управління в умовах змін є:
а) філософія детермінізму, діалектичний підхід до визначення сутності переходу від одного рівня якості до іншого;
б) теорія нестабільності, основи науки синергетики;
в) процеси самоорганізації систем.
96.Синергетика розглядає розвиток як:
а) результат наближення різних точок для досягнення спільної мети;
б) результат боротьби протиріч і перемогою одного з них;
в) результат еволюції, який не залежить від точок зору.
97.«Паблік рілейшнз» – це підхід до управління, який:
а) спрямовує управлінську діяльність на встановлення гармонійних відносин між організацією та громадськістю, від якої залежить успіх функціонування цієї організації;
б) заснований на рекламі, пропаганді діяльності організації;
в) являє собою мистецтво та вміння подати організацію з найкращого боку в умовах ринкових відносин.
98.Цільова установка «Паблік рілейшнз»:
а)оптимізація виробничих процесів, покращення результатів діяльності;
б) створення в суспільстві думки про організацію як про «хорошу» і, як наслідок такої думки, - створення сприятливого ділового клімату;
в) прихильне ставлення до організації-лідера владних структур.
99. Іміджіологія – це складова:
а) «Паблік рілейшнз» -управління;
б) рекламної діяльності;
в) маркетингової діяльності.
100.Визначення: «Управління – це цілеспрямований вплив на систему для її переводу у якісно новий стан» - належить до:
а) традиційної концепції управління;
б) до концепції адаптивного управління;
в) підходить для обох концепцій.
101.Метою адаптивного управління є:
а)взаємоузгодження дій всіх учасників управлінського процесу для забезпечення природного шляху їх розвитку;
б)координація діяльності усіх учасників освітнього процесу з метою переведення його на більш високий якісний рівень;
в)спрямування діяльності працівників на оптимальне виконання своїх функціональних обов’язків в процесі стратегічного розвитку організації.
102.Вкажіть на логіку перетворення системи при адаптивному управлінні:
а)поява збуджуючих впливів ® оцінка ситуації ® творчий процес вироблення нових знань та способів дії ® координаційне узгодження дій ® виявлення результативності;
б)оцінка ситуації ® творчий процес вироблення нових знань та способів дії ® координаційне узгодження дій ® виявлення результативності;
в)поява збуджуючих впливів ® оцінка ситуації ® координаційне узгодження дій ® виявлення результативності.
103.Функціональний цикл адаптивного управління – це:
а) аналіз – планування – організація – контроль – регулювання;
б) вироблення мети – критеріальне моделювання – кооперація дій і самоспрямування – самомоніторинг процесу та моніторинг результату – прогностичне регулювання;
в)місія – загальна мета – цілі – напрями – задачі – діяльність – результати.
104.Адаптивне управління грунтується на філософії:
а) логосу (порядку);
б) хаосу (нестабільності);
в) усе вірно.
105.Вилучіть принцип традиційного управління, який не характерний для адаптивного:
а) принцип мотивації;
б) принцип централізації;
в) принцип компетентності.
106.Концепція партисипативного управління грунтується на положенні:
а)якщо людина зацікавлено бере участь у різного роду діяльності організації, то вона тим самим отримує від цього задоволення, працює з більшою віддачею, продуктивніше;
б)якщо людина бачить реальний внесок своєї роботи в результати діяльності організації, то вона працює більш продуктивно;
в) усе вірно.
107.Партисипативне управління, відкриваючи працівнику доступ до обговорення та прийняття рішень, пов’язаних з діяльністю організації:
а) мотивує працівника до кращого виконання своєї роботи;
б) сприяє більшому внеску кожної окремої людини в житті організації;
в) обидві тези вірні.
108. Партисипативне управління більше пов’язується з:
а) мотивацією працівника;
б) оптимізацією його діяльності;
в) гуманізацією в ставленні до людини.
109.Вилучить зайве з-поміж засобів реалізації партисипативного управління:
а)працівники отримують право самостійно приймати рішення з приводу того, як їм здійснювати свою діяльність;
б)працівники можуть залучатися до прийняття рішень з приводу роботи, яку їм належить виконати;
в)працівники отримують право самостійно визначити стандарти та прогнозувати кінцеві результати своєї діяльності.
110.Рух «Гуртки якості» виник:
а) в Японії;
б) в США;
в) в Англії.
111.Основна форма роботи «гуртків якості» – це:
а) дискусійний клуб;
б) консультації;
в) лекторій.
112.Керівник-координатор «гуртка якості» обирається:
а) членами гуртка;
б) керівником організації;
в) коли-як.
113.Основна ідея руху «Гуртки якості» – це:
а)формування у працівника високого ступеня усвідомлення проблеми якості діяльності;
б)розвиток управлінських здібностей персоналу, формування управлінського резерву;
в) усе вірно.
114.Як правило, засідання «гуртка якості» відбувається у фіксований день і час:
а) один раз на тиждень;
б) один раз на місяць;
в) один раз на квартал.
115.Фасилітативне управління, передусім:
а)дає можливість утримувати рівновагу між цілями і результатами, яких необхідно досягти, та можливостями реальних людей і способами досягнення;
б)дає можливість утримувати діяльність персоналу на оптимальному рівні;
в)дає можливість проявити демократичний стиль управління.
116. Керівник-фасилітатор – це керівник-лідер, який:
а) надає можливість проявляти та розвивати здібності, не нав’язує, не тисне;
б) організує систему фахового консультування працівників;
в) усе вірно.
117.Теорія лідерства грунтується на трьох чинниках:
а) лідерські якості керівника, лідерська поведінка керівника, ситуація лідерства;
б) лідерські якості керівника, лідерська поведінка керівника, поведінка персоналу;
в) лідерські якості членів колективу, лідерська поведінка керівника, ситуація лідерства.
118.Вказівний стиль (даю завдання та перевіряю виконання) застосовується керівником до працівників, які знаходяться на рівні зрілості послідовників:
а) здатні до роботи незначною мірою; працювати бажають рідко;
б) певною мірою здатні до роботи; іноді бажають працювати;
в) здатні до роботи; часто бажають працювати.
119.Переконуючий стиль (пояснюю та переконую) застосовується керівником до працівників, які знаходяться на рівні зрілості послідовників:
а) здатні до роботи незначною мірою; працювати бажають рідко;
б) певною мірою здатні до роботи; іноді бажають працювати;
в) здатні до роботи; часто бажають працювати.
120.Партнерський стиль (допомагаю в роботі, виступаю як партнер) застосовується керівником до працівників, які знаходяться на рівні зрілості послідовників:
а) здатні до роботи незначною мірою; працювати бажають рідко;
б) певною мірою здатні до роботи; іноді бажають працювати;
в) здатні до роботи; часто бажають працювати.
121.Мотиваційне управління орієнтоване на:
а) свідоме та цільове використання засобів мотивації;
б) свідоме маніпулювання персоналом;
в) цільове використання системи винагород та заохочень.
122.Основним завданням керівника під час реалізації мотиваційного підходу є:
а)створення ситуації прагнення у працівників до активної усвідомленої діяльності;
б)створення ситуації, коли працівники виконують свої обов’язки;
в)створення ситуації, коли працівники знають, які будуть задіяні стимули та винагороди за виконану роботу.
123.Мотиваційне управління передбачає:
а)знання керівником суттєвих потреб працівника, врахування міжособистісних стосунків у колективі;
б)знання керівником особливостей своєї поведінки, толерантність та етичність;
в) усе вірно.
124.За Ф. Герцбергом «гігієнічні» фактори, що впливають на задоволення потреб людини:
а) є джерелом невдоволення, але не впливають на мотивацію трудової діяльності;
б) створюють ситуацію усвідомлення трудової поведінки;
в) є джерелом невдоволення і суттєво впливають на діяльність.
125. «Гігієнічні» фактори (за Ф. Герцбергом) – це:
а) рівень зарабітної плати;
б) оплата залежно від результатів;
в) успіх діяльності.
126. Власне мотивуючі фактори (за Ф. Герцбергом) – це:
а) рівень зарабітної плати;
б) оплата залежно від результатів;
в) комфортабельність робочих місць.
127.Знайти засіб мотивації, адекватний меті: «Усвідомлення цілей організації; узгодження власних цілей та цілей організації»:
а) статут організації, концепція розвитку організації;
б) діюча система інформації в організації;
в) залучення до обговорення та вирішення проблем.
128.Знайти засіб мотивації, адекватний меті: «Правильне сприйняття процесів, що відбуваються в організації»:
а) статут організації, концепція розвитку організації;
б) діюча система інформації в організації;
в) залучення до обговорення та вирішення проблем.
129. Знайти засіб мотивації, адекватний меті: «Відчуття причетності до організації»:
а) статут організації, концепція розвитку організації;
б) діюча система інформації в організації;
в) залучення до обговорення та вирішення проблем.
130.Мотив досягнення успіху супроводжується такою тактикою поводження керівника, як:
а) прояв самостійності, прояв ризику;
б)прагнення не ризикувати, обминути поставлену мету;
в)прагнення уникнути відповідальності; обережність при прийнятті рішення.
131.Мотив запобігання неуспіху супроводжується такою тактикою поводження керівника, як:
а) прояв самостійності, прояв ризику;
б) прагнення не ризикувати, обминути поставлену мету;
в) прагнення високого ступеня відповідальності, висока довільна активність.
