59.До організаційно-педагогічних умов впровадження інновацій відносяться:

а) розвиток творчого потенціалу педагогів; реалізація принципів демократизації навчально-виховного процесу;

б) налагодження взаємовигідних зв’язків із фондами, центрами, що сприяють впровадження нових технологій; відповідне фінансування та матеріально-технічне забезпечення інноваційної діяльності;

в) формування інноваційної культури педагогів підвищення фахового рівня суб’єктів інноваційного процесу.

60.До психолого-педагогічних умов впровадження інновацій відносяться:

а) розвиток творчого потенціалу педагогів; реалізація принципів демократизації навчально-виховного процесу;

б) налагодження взаємовигідних зв’язків із фондами, центрами, що сприяють впровадження нових технологій; відповідне фінансування та матеріально-технічне забезпечення інноваційної діяльності;

в) формування інноваційної культури педагогів підвищення фахового рівня суб’єктів інноваційного процесу.

61.Агентами змін, або інноваторами в навчальному закладі можуть бути:

а) тільки безпосередньо члени педагогічного колективу (педагоги, керівники);

б) тільки науковці, консультанти, експерти, які запрошені в педагогічний колектив зовні;

в) усе вірно.

62.Зовнішньому агенту змін:

а) легше знайти спільну мову з педагогічним колективом, ніж внутрішній агент змін;

б) легше займати незалежну, об’єктивну позицію;

в) складніше діагностувати навчальний заклад та процеси, які в ньому відбуваються.

63. Внутрішньому агенту змін:

а) легше обрати інновацію після діагностування певної системи навчального закладу;

б) складніше найти порозуміння з колегами, ніж зовнішньому агенту;

в) легше бути об’єктивним з колегами та відвертим з керівником.

64. Інновацію слід обирати:

а) під проблему школи;

б) за критерієм її розповсюдженості та популярності;

в) заради набуття іміджу інноваційної школи.

65.Інноваційний проект відповідає критерію актуальності, якщо:

а) проект має складатися із урахуванням можливостей досягнення поставлених цілей;

б) реалізація проекту має привести до розв’язання реальних проблем навчального закладу;

в) у проекті зазначені всі дії, що мають привести до досягнення поставлених цілей та результатів.

66.Інноваційний проект відповідає критерію реалістичності, якщо:

а) проект має складатися із урахуванням можливостей досягнення поставлених цілей;

б) реалізація проекту має привести до розв’язання реальних проблем навчального закладу;

в) у проекті зазначені всі дії, що мають привести до досягнення поставлених цілей та результатів.

67.Інноваційний проект відповідає критерію цілісності, якщо:

а) проект має складатися із урахуванням можливостей досягнення поставлених цілей;

б) реалізація проекту має привести до розв’язання реальних проблем навчального закладу;

в) у проекті зазначені всі дії, що мають привести до досягнення поставлених цілей та результатів.

68.Погіршення результатів роботи навчального закладу (успішність, мікроклімат і т.д.) на початковій стадії впровадження інновацій є явищем:

а) неприпустимим;

б) закономірним;

в) вийнятковим.

69.Інноваційній потенціал навчального закладу – це здатність навчально-виховного закладу:

а) створювати, сприймати, реалізовувати нововведення;

б) позбавлятися від застарілого, педагогічно недоцільного;

в) обидві тези вірні.

70.До антиінноваційних соціальних бар’єрів відносяться:

а) протидія керівних органів впровадженню інновацій, відсутність координаційних центрів з розроблення та впровадження інновацій;

б) несумісність нового з наявним досвідом та цінностями в суспільстві;

в) брак методичного забезпечення, відсутність поінформованості про інновації.

71.До антиінноваційних організаційних бар’єрів відносяться:

а) протидія керівних органів впровадженню інновацій, відсутність координаційних центрів з розроблення та впровадження інновацій;

б) несумісність нового з наявним досвідом та цінностями в суспільстві;

в) брак методичного забезпечення, відсутність поінформованості про інновації.

72. До антиінноваційних методичних бар’єрів відносяться:

а) протидія керівних органів впровадженню інновацій, відсутність координаційних центрів з розроблення та впровадження інновацій;

б) несумісність нового з наявним досвідом та цінностями в суспільстві;

в) брак методичного забезпечення, відсутність поінформованості про інновації.

73.Активне несприйняття нововведення через невідповідність цінностям особистості формується такими причинами:

а) невідповідність ціннісних орієнтацій особистості і цілей інновації; невідповідність уявлень про професійно-рольову позицію реальному функціонуванню організації;

б) спосіб життя відносини між людьми, смаки;

в) розходження у знаннях із приводу предмета нововведень, критичний підхід до ситуації.

74.Активне несприйняття нововведення, обумовлене особистісними та груповими особливостями в суб’єкт-суб’єктних відношеннях:

а) невідповідність ціннісних орієнтацій особистості і цілей інновації; невідповідність уявлень про професійно-рольову позицію реальному функціонуванню організації;

б) спосіб життя відносини між людьми, смаки;

в) розходження у знаннях із приводу предмета нововведень, критичний підхід до ситуації.

75.Активне несприйняття нововведення, обумовлене реакцією на різні підходи, напрями в аналізі предмета нововведення:

а) невідповідність ціннісних орієнтацій особистості і цілей інновації; невідповідність уявлень про професійно-рольову позицію реальному функціонуванню організації;

б) спосіб життя відносини між людьми, смаки;

в) розходження у знаннях із приводу предмета нововведень, критичний підхід до ситуації.

76.До бар’єрів творчості відносяться:

а) схильність до конформізму (прагнення бути подібним до інших, не відрізнятися), ригідність (негнучкість мислення);

б) особиста тривожність, невпевненість у собі, негативне самосприйняття;

в) усе вірно.

77.Банк педагогічних інновацій дає змогу:

а) систематизувати нововведення;

б) оперативно знайти адекватну технологію вирішення виниклої проблеми;

в) усе вірно.

78.Критерій рівня інноваційного потенціалу педагогічного колективу «сприятливість до нового» означає:

а) здатність колективу передбачати розвиток і результати роботи, потребу в постійному професійному зростанні;

б) інформованість педагогів до інновації, наявність потреби у зміні та оновленні педагогічного процесу;

в) що кожен педагог може бути проатестований як «педагог-новатор», «педагог-дослідник», «педагог-раціоналізатор» тощо.

79.Критерій рівня інноваційного потенціалу педагогічного колективу «підготовленість до освоєння нововведень» означає:

а) здатність колективу передбачати розвиток і результати роботи, потребу в постійному професійному зростанні;

б) інформованість педагогів до інновації, наявність потреби у зміні та оновленні педагогічного процесу;

в) що кожен педагог може бути проатестований як «педагог-новатор», «педагог-дослідник», «педагог-раціоналізатор» тощо.

80.Критерій рівня інноваційного потенціалу педагогічного колективу «сутність новаторства педагогів» означає:

а) здатність колективу передбачати розвиток і результати роботи, потребу в постійному професійному зростанні;

б) інформованість педагогів до інновації, наявність потреби у зміні та оновленні педагогічного процесу;

в) що кожен педагог може бути проатестований як «педагог-новатор», «педагог-дослідник», «педагог-раціоналізатор» тощо.

81.Готовність до інноваційної педагогічної діяльності – це особливий особистісний стан, який передбачає наявність у педагога:

а) мотиваційно-ціннісного ставлення до професійної діяльності; здатності до творчості;

б) володіння ефективними способами досягнення педагогічних цілей, здатності до рефлексії;

в) усе вірно.

82.Інноваційна компетентність педагога – це:

а) система мотивів, знань, умінь, навичок, особистісних якостей педагога, що забезпечує ефективність використання нових педагогічних технологій у роботі з дітьми;

б) психолого-педагогічні знання та уміння щодо освоєння і впровадження інноваційних технологій в систему освіти;

в) уміння цілеспрямовано генерувати нові нестандартні ідеї та педагогічний гуманізм.

83.Рівні сформованості готовності педагогів до інноваційної діяльності за мірою вияву основних показників:

а) репродуктивний – інтуїтивний – пошуковий – творчий;

б) інтуїтивний – репродуктивний – творчий – пошуковий;

в) репродуктивний – інтуїтивний – пошуковий – творчий.

84.Для інтуїтивного рівня сформованості готовності до інноваційної діяльності характерно:

а) педагоги сприймають інновацію як альтернативу традиційній практиці, відсутність глибоких знань інноваційних ідей, несформованість педагогічної рефлексії;

б) педагоги знають про інноваційні технології; використання інновацій є ситуаційним, невпорядкованим; педагогічна рефлексія недостатньо виражена;

в) педагоги мають широкі і змістовні знання про наукові та новаторські підходи; володіють новітніми технологіями та створюють свої.