- •Програма навчальної дисципліни
- •« Інноваційний менеджмент»
- •Структура навчальної дисципліни (залікового модуля) «Інноваційний менеджмент»
- •Змістовий модуль 1. Загальні засади інноваційного менеджменту Тема 1. Особливості інноваційного менеджменту як виду управлінської діяльності.
- •Змістовий модуль 2. Системний підхід до управління інноваційним процесом.
- •Тема 2. Управління впровадженням інновацій в навчальному закладі.
- •Тема 3. Інновації в управлінні навчальним закладом.
- •Плани лекцій та семінарсько-практичних занять Лекції
- •Лекція 3. Системний підхід до впровадження інновацій – 2 години.
- •Семінарські заняття
- •Практичне заняття
- •Методичні рекомендації та завдання до семінарського заняття №1.
- •Список рекомендованої літератури:
- •Методичні рекомендації та завдання до семінарського заняття №2.
- •Список рекомендованої літератури:
- •Методичні рекомендації та завдання до семінарського заняття №3.
- •Список рекомендованої літератури:
- •Методичні рекомендації та завдання до семінарського заняття.
- •Завдання для самостійної роботи студентів
- •Організація індивідуальної роботи
- •Індивідуальне навчально-дослідне завдання
- •Оцінювання проекту
- •Вимоги до реферату:
- •Оцінювання реферату
- •Методи оцінювання
- •Розподіл балів, що присвоюється студентам
- •Контрольні питання до навчальної дисципліни «Інноваційний менеджмент»
- •Система базових тестових завдань
- •1.Об’єктами розвитку навчального закладу можуть виступати:
- •2.Об’єктом інноваційного управління виступають:
- •25.Закон обов’язкового впливу інновації на інтелектуальні, матеріальні чи часові затрати учасників освітнього процесу:
- •36.Педагогічна аксеологія – це:
- •37.Педагогічна праксіологія – це:
- •59.До організаційно-педагогічних умов впровадження інновацій відносяться:
- •60.До психолого-педагогічних умов впровадження інновацій відносяться:
- •85.Для репродуктивного рівня сформованості готовності до інноваційної діяльності характерно:
- •86.Для творчого рівня сформованості готовності до інноваційної діяльності характерно:
- •87.Для пошукового рівня сформованості готовності до інноваційної діяльності характерно:
- •88.Мотиваційний компонент готовності педагога до інноваційної педагогічної діяльності:
- •89.Когнітивний компонент готовності педагога до інноваційної педагогічної діяльності:
- •90.Креативний компонент готовності педагога до інноваційної педагогічної діяльності:
- •91.Рефлексивний компонент готовності педагога до інноваційної педагогічної діяльності:
- •Практичні завдання
- •Література до навчальної дисципліни
59.До організаційно-педагогічних умов впровадження інновацій відносяться:
а) розвиток творчого потенціалу педагогів; реалізація принципів демократизації навчально-виховного процесу;
б) налагодження взаємовигідних зв’язків із фондами, центрами, що сприяють впровадження нових технологій; відповідне фінансування та матеріально-технічне забезпечення інноваційної діяльності;
в) формування інноваційної культури педагогів підвищення фахового рівня суб’єктів інноваційного процесу.
60.До психолого-педагогічних умов впровадження інновацій відносяться:
а) розвиток творчого потенціалу педагогів; реалізація принципів демократизації навчально-виховного процесу;
б) налагодження взаємовигідних зв’язків із фондами, центрами, що сприяють впровадження нових технологій; відповідне фінансування та матеріально-технічне забезпечення інноваційної діяльності;
в) формування інноваційної культури педагогів підвищення фахового рівня суб’єктів інноваційного процесу.
61.Агентами змін, або інноваторами в навчальному закладі можуть бути:
а) тільки безпосередньо члени педагогічного колективу (педагоги, керівники);
б) тільки науковці, консультанти, експерти, які запрошені в педагогічний колектив зовні;
в) усе вірно.
62.Зовнішньому агенту змін:
а) легше знайти спільну мову з педагогічним колективом, ніж внутрішній агент змін;
б) легше займати незалежну, об’єктивну позицію;
в) складніше діагностувати навчальний заклад та процеси, які в ньому відбуваються.
63. Внутрішньому агенту змін:
а) легше обрати інновацію після діагностування певної системи навчального закладу;
б) складніше найти порозуміння з колегами, ніж зовнішньому агенту;
в) легше бути об’єктивним з колегами та відвертим з керівником.
64. Інновацію слід обирати:
а) під проблему школи;
б) за критерієм її розповсюдженості та популярності;
в) заради набуття іміджу інноваційної школи.
65.Інноваційний проект відповідає критерію актуальності, якщо:
а) проект має складатися із урахуванням можливостей досягнення поставлених цілей;
б) реалізація проекту має привести до розв’язання реальних проблем навчального закладу;
в) у проекті зазначені всі дії, що мають привести до досягнення поставлених цілей та результатів.
66.Інноваційний проект відповідає критерію реалістичності, якщо:
а) проект має складатися із урахуванням можливостей досягнення поставлених цілей;
б) реалізація проекту має привести до розв’язання реальних проблем навчального закладу;
в) у проекті зазначені всі дії, що мають привести до досягнення поставлених цілей та результатів.
67.Інноваційний проект відповідає критерію цілісності, якщо:
а) проект має складатися із урахуванням можливостей досягнення поставлених цілей;
б) реалізація проекту має привести до розв’язання реальних проблем навчального закладу;
в) у проекті зазначені всі дії, що мають привести до досягнення поставлених цілей та результатів.
68.Погіршення результатів роботи навчального закладу (успішність, мікроклімат і т.д.) на початковій стадії впровадження інновацій є явищем:
а) неприпустимим;
б) закономірним;
в) вийнятковим.
69.Інноваційній потенціал навчального закладу – це здатність навчально-виховного закладу:
а) створювати, сприймати, реалізовувати нововведення;
б) позбавлятися від застарілого, педагогічно недоцільного;
в) обидві тези вірні.
70.До антиінноваційних соціальних бар’єрів відносяться:
а) протидія керівних органів впровадженню інновацій, відсутність координаційних центрів з розроблення та впровадження інновацій;
б) несумісність нового з наявним досвідом та цінностями в суспільстві;
в) брак методичного забезпечення, відсутність поінформованості про інновації.
71.До антиінноваційних організаційних бар’єрів відносяться:
а) протидія керівних органів впровадженню інновацій, відсутність координаційних центрів з розроблення та впровадження інновацій;
б) несумісність нового з наявним досвідом та цінностями в суспільстві;
в) брак методичного забезпечення, відсутність поінформованості про інновації.
72. До антиінноваційних методичних бар’єрів відносяться:
а) протидія керівних органів впровадженню інновацій, відсутність координаційних центрів з розроблення та впровадження інновацій;
б) несумісність нового з наявним досвідом та цінностями в суспільстві;
в) брак методичного забезпечення, відсутність поінформованості про інновації.
73.Активне несприйняття нововведення через невідповідність цінностям особистості формується такими причинами:
а) невідповідність ціннісних орієнтацій особистості і цілей інновації; невідповідність уявлень про професійно-рольову позицію реальному функціонуванню організації;
б) спосіб життя відносини між людьми, смаки;
в) розходження у знаннях із приводу предмета нововведень, критичний підхід до ситуації.
74.Активне несприйняття нововведення, обумовлене особистісними та груповими особливостями в суб’єкт-суб’єктних відношеннях:
а) невідповідність ціннісних орієнтацій особистості і цілей інновації; невідповідність уявлень про професійно-рольову позицію реальному функціонуванню організації;
б) спосіб життя відносини між людьми, смаки;
в) розходження у знаннях із приводу предмета нововведень, критичний підхід до ситуації.
75.Активне несприйняття нововведення, обумовлене реакцією на різні підходи, напрями в аналізі предмета нововведення:
а) невідповідність ціннісних орієнтацій особистості і цілей інновації; невідповідність уявлень про професійно-рольову позицію реальному функціонуванню організації;
б) спосіб життя відносини між людьми, смаки;
в) розходження у знаннях із приводу предмета нововведень, критичний підхід до ситуації.
76.До бар’єрів творчості відносяться:
а) схильність до конформізму (прагнення бути подібним до інших, не відрізнятися), ригідність (негнучкість мислення);
б) особиста тривожність, невпевненість у собі, негативне самосприйняття;
в) усе вірно.
77.Банк педагогічних інновацій дає змогу:
а) систематизувати нововведення;
б) оперативно знайти адекватну технологію вирішення виниклої проблеми;
в) усе вірно.
78.Критерій рівня інноваційного потенціалу педагогічного колективу «сприятливість до нового» означає:
а) здатність колективу передбачати розвиток і результати роботи, потребу в постійному професійному зростанні;
б) інформованість педагогів до інновації, наявність потреби у зміні та оновленні педагогічного процесу;
в) що кожен педагог може бути проатестований як «педагог-новатор», «педагог-дослідник», «педагог-раціоналізатор» тощо.
79.Критерій рівня інноваційного потенціалу педагогічного колективу «підготовленість до освоєння нововведень» означає:
а) здатність колективу передбачати розвиток і результати роботи, потребу в постійному професійному зростанні;
б) інформованість педагогів до інновації, наявність потреби у зміні та оновленні педагогічного процесу;
в) що кожен педагог може бути проатестований як «педагог-новатор», «педагог-дослідник», «педагог-раціоналізатор» тощо.
80.Критерій рівня інноваційного потенціалу педагогічного колективу «сутність новаторства педагогів» означає:
а) здатність колективу передбачати розвиток і результати роботи, потребу в постійному професійному зростанні;
б) інформованість педагогів до інновації, наявність потреби у зміні та оновленні педагогічного процесу;
в) що кожен педагог може бути проатестований як «педагог-новатор», «педагог-дослідник», «педагог-раціоналізатор» тощо.
81.Готовність до інноваційної педагогічної діяльності – це особливий особистісний стан, який передбачає наявність у педагога:
а) мотиваційно-ціннісного ставлення до професійної діяльності; здатності до творчості;
б) володіння ефективними способами досягнення педагогічних цілей, здатності до рефлексії;
в) усе вірно.
82.Інноваційна компетентність педагога – це:
а) система мотивів, знань, умінь, навичок, особистісних якостей педагога, що забезпечує ефективність використання нових педагогічних технологій у роботі з дітьми;
б) психолого-педагогічні знання та уміння щодо освоєння і впровадження інноваційних технологій в систему освіти;
в) уміння цілеспрямовано генерувати нові нестандартні ідеї та педагогічний гуманізм.
83.Рівні сформованості готовності педагогів до інноваційної діяльності за мірою вияву основних показників:
а) репродуктивний – інтуїтивний – пошуковий – творчий;
б) інтуїтивний – репродуктивний – творчий – пошуковий;
в) репродуктивний – інтуїтивний – пошуковий – творчий.
84.Для інтуїтивного рівня сформованості готовності до інноваційної діяльності характерно:
а) педагоги сприймають інновацію як альтернативу традиційній практиці, відсутність глибоких знань інноваційних ідей, несформованість педагогічної рефлексії;
б) педагоги знають про інноваційні технології; використання інновацій є ситуаційним, невпорядкованим; педагогічна рефлексія недостатньо виражена;
в) педагоги мають широкі і змістовні знання про наукові та новаторські підходи; володіють новітніми технологіями та створюють свої.
