Д исципліна: «Безпека в галузі та надзвичайних ситуаціях»

Викладач Зима О.Є.

ЛЕКЦІЯ № 2

Безпечна експлуатація машин і механізмів План лекції

1. Безпечна організація вантажно-розвантажувальних робіт.

2. Організаційно-технічні заходи із безпечної експлуатації вантажопідйомних механізмів.

3. Пристрої безпеки встановлені на вантажопідйомних кранах, та їх призначення.

4. Оцінювання власної та вантажної стійкості кранів.

5. Застосування вантажозахватних пристроїв і тари.

1. Безпечна організація вантажно-розвантажувальних робіт (врр)

Основними причинами травматизму при вантажно-розвантажувальних роботах являються падіння вантажу при переміщенні, неправильне кріплення вантажу на транспортних засобах, порушення правил експлуатації будівельних машин, відсутність або несправність засобів індивідуального захисту, недостатня освітленість робочих місць і ділянок складування матеріалів, виконання такелажних робіт непідготовленими робітниками та інші причини.

В технологічних картах на виконання ВРР встановлюється порядок доставки конструкцій і обладнання на будівельний майданчик з урахуванням технологічної послідовності виконання робіт, розмірів приоб'єктних складів і збірно-укрупнюючих площадок, тип транспортних засобів з урахуванням параметрів вантажу, якість доріг і місцеві кліматичні умови, способи укладки і закріплення вантажу, місця встановлення вантажопідйомних машин і складування виробів, тип вантажозахоплюючих пристосувань.

Відстань між автомобілями, які одночасно знаходяться під навантаженням або які стоять один за одним, повинна бути не менше ніж 1 м, а між автомобілями, розташованими по фронту робіт – не менше ніж 1,5 м. Наближення автомобіля до елементів будівлі допускається на відстань не менше ніж 0,5 м. Відстань між автомобілем і штабелем вантажу приймають не менше ніж 1 м.

ВРР повинні виконуватись, як правило, механізованим способом. Механізований спосіб ВРР являється обов'язковим для вантажів масою більше 30 кг., а також при підніманні вантажів на висоту більше 2 м. Завантаження автотранспорту здійснюється у відповідності з його вантажопідйомністю, а також до діючих вимог по габаритам вантажу, що перевозиться.

У процесі вантажно-розвантажувальних робіт слід дотримуватися вимог законодавства та нормативів про граничні норми перенесення вантажу і допуску працівників до виконання таких робіт. Дозволяється переносити вантажі на ношах по горизонтальному шляху до 55 кг тільки у виняткових випадках і на відстань не більше 50 м.

Складування матеріалів на відкритих складах виконується за розробленими та затвердженими технологічними картами із зазначенням на них місць і розмірів складування, а також розмірів проходів. Технологічна карта складування виконується у вигляді плану складу, на якому позначені місця та розміри штабелів вантажів, проходи для людей, під'їздні шляхи транспорту, колії рейкових кранів та зони їх дії, місця встановлення самохідних кранів, транспорту під навантаження та розвантаження.

Способи складування вантажів мають забезпечувати стійкість штабелів, пакетів та вантажів, можливість механізованого розбирання штабеля та підіймання вантажу навісними захватами, безпеку працюючих на штабелі або біля нього, можливість застосування та нормального функціонування засобів захисту та пожежної техніки, циркуляцію повітряних потоків за природної або штучної вентиляції закритих складів.

Порядок складування та зберігання матеріалів, виробів, приладів та обладнання регламентується ДБН А.3.2-2-2009 «Охорона праці і промислова безпека в будівництві».

• Плити перекриття – штабель заввишки 2,5 м на підкладках і прокладках;

• Цегла у пакетах на піддонах – не більше ніж у два яруси, у контейнерах – 1 ярус, без контейнерів – заввишки не більше 1,7 м;

• Чорні прокатні метали – у штабелі заввишки до 1,5 м з підкладками і прокладками;

• Труби діаметром до 300 мм – у штабелі висотою до 3 м на підкладках і прокладках з кінцевими упорами проти розкочування;

• Труби діаметром більше 300 мм – у штабелі висотою до 3 м у сідло без прокладок;

• Блоки санітарно – технічні і вентиляційні – у штабелі висотою до 2,5 м на підкладках і прокладках;

Сипучі матеріали, які зберігаються на будівельному майданчику, повинні мати крутизну відкосів, що відповідає куту природного відкосу для даного виду матеріалу.

Пиловидні матеріали необхідно зберігати в силосах, бункерах або інших закритих ємкостях, приймаючи заходи проти розпилення під час навантаження або розвантаження.

При влаштуванні складських майданчиків, навісів, закритих складів необхідно виходити з того, що ширина проходів для безпечного виконання ВРР між штабелями матеріалів, конструкцій і деталей повинна бути не менше ніж 1м. Складування має виконуватись за межами призми зсуву, але не менше ніж 1 м до бровки природного відкосу або кріплення виїмки.

Підвищені вимоги безпеки пред'являються до зберігання отруйних, легкоспалахуючих і вибухонебезпечних речовин. Як правило, отруйні речовини дозволяється зберігати тільки в окремих, закритих, добре провітрюємих, сухих, затемнених приміщеннях, віддалених від житла, столових, питних колодязів і водойм. На вході і у самих приміщеннях вивішуються попереджувальні написи і попереджувальні знаки. Склади для зберігання кислот забезпечуються нейтралізаторами.

Якщо в одному приміщенні зберігаються різноманітні токсичні речовини, тара повинна мати бірки, пофарбовані у різні кольори.