Тема 11. Правова охорона конституції

Поняття та функції правової охорони Конституції України.Правова охорона Конституції є невід’ємною умовою забезпечення її верховенства і стабільності, високої ефективності дії її положень у всіх сферах життєдіяльності України.

Належний рівень правової охорони Конституції – необхідний атрибут правової держави, яка є найважливішим чинником побудови громадянського суспільства.

Правова охорона здійснюється у різноманітних формах, головними з яких є конституційний контроль і конституційний нагляд.

Класифікація та види конституційного контролю. Парламентський контроль, президентський контроль, судовий конституційний контроль та ін.

Суб’єкти правової охорони Конституції України. Правовий захист Конституції України здійснюють:

• вищі органи державної влади (Президент України, Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України);

• судові та правоохоронні органи, центральні та місцеві органи виконавчої влади;

• Конституційний Суд України;

• Збройні Сили України;

• громадяни України, громадські організації та ін.

Тема 12. Конституційно-процесуальне право

Змістом юридичного процесу є сукупність процесуальних дій учасників процесу, що направлені на досягнення юридичного результату (мети).

Процесуальні норми закріплюють порядок, способи, методи здійснення діяльності державних органів шляхом встановлення конкретних процесуальних форм реалізації норм, що виражають зміст діяльності державних органів (норми матеріального права). Якщо матеріальні норми відповідають на питання “що робити?”, то процесуальні – “як робити?” , взаємозв’язок між ними – це зв’язок змісту і форми.

Під процесуальною формою розуміють передбачений предметною характеристикою процесу (системою проваджень) послідовний порядок дій (стадійність) учасників процесу, що забезпечується системою юридичних гарантій (процесуальний режим).

Конституційно-правова форма складається з трьох елементів: процес, процедура, провадження.

Серед процесуальних норм конституційного права, чільне місце займають норми, що пов’язані з формуванням і удосконаленням органів держави та органів місцевого самоврядування, тобто конституційні норми, що регулюють установче провадження.

Процесуальна форма виборчого провадження в Україні характеризується системою проваджень, що складаються з провадження по проведенню чергових виборів, проваджень по проведенню позачергових виборів, проваджень по проведенню повторних виборів, проваджень по проведенню виборів замість вибулих депутатів. Для всіх видів виборчих проваджень існують загальні стадії:

• проголошення (призначення) виборів,

• затвердження (утворення) виборчих одиниць (округів, дільниць),

• утворення виборчих органів (комісій),

• складання списків виборців,

• висування і реєстрації кандидатів,

• проведення передвиборчої агітації,

• голосування,

• стадія підрахунку голосів, визначення результатів та підбивання підсумків виборів.

Законодавче провадження – сукупність дій, за допомогою яких, здійснюється прийняття парламентськими установами законодавчих актів.

Технологія підготовки та прийняття рішень нормативного характеру українським парламентом – Верховною Радою України заснована на конституційних принципах та складається з логічних стадій:

• законодавчої ініціативи,

• обговорення законопроекту,

• прийняття закону,

• підписання і оприлюднення (опублікування) закону.

Порядок діяльності з розробки нових, зміни та скасування старих правових норм уповноваженими органами з метою оптимального варіанту правового регулювання суспільних відносин, наряду з терміном “законодавче провадження” використовується термін “правотворче провадження”.

Юрисдикційне провадження в конституційному праві ґрунтується на конституційній юстиції та діяльності судів загальної юрисдикції. Згідно ст.147 Конституції України єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні є Конституційний Суд України.

Нормами Закону України “Про Конституційний Суд України” встановлено обов’язковість порядку виконання актів Конституційного Суду України, що провадиться через конституційну систему органів державної влади.

Розвиток конституційних процесуальних норм відстає від потреб конституційно-правового регулювання, так особливе соціальне значення має процесуальна форма конституційної відповідальності, яка знаходиться на стадії формування, що обумовлено значними пробілами в законодавстві. Ступінь розвитку конституційного процесу в Україні є показником рівня розвитку національної правової системи в цілому, що змушує законодавців сьогодні приділяти більше уваги процесуальним нормам.