Тема 5. Конституційно-правові норми та інститути конституційного права україни

Конституційно-правові норми становлять собою особливий різновид норм системи національного права, з властивими рисами, притаманними всім правовим нормам: встановлюються чи санкціонуються державою; мають державно-владний характер, є формально-визначеними загальнообов’язковими правилами поведінки; закріплюються в правових актах, що видаються компетентними державними органами; мають двосторонній характер, тобто встановлюють не тільки права, але й обов’язки учасників правовідносин; передбачають наявність особливого механізму реалізації, елементами якого є матеріальні, ідеологічні, соціально-психологічні та правові чинники; визначають можливість багатоваріантної поведінки; мають ситуаційний характер; є цілеспрямованими і гарантованими.

Найважливішими специфічними якостями та ознаками конституційних норм є їх особлива вага і значення в системі національного права, конституційні норми виконують інтеграційні функції в правій системі країни, а також їх особлива юридична природа, зміст, найвища юридична сила, найбільша стабільність у порівнянні з іншими галузями права, підвищений рівень охорони з боку держави, установчий характер конституційно-правових норм, прямий характер їх дії, особливий механізм реалізації та специфіка їх структури.

В залежності від змісту, норми конституційного права поділяються на матеріальні (виражають зміст діяльності державних органів, визначаючи їх правовий статус) і процесуальні норми (закріплюють порядок, способи, методи, методи здійснення діяльності державних органів шляхом встановлення конкретних організаційно-правових (процесуальних) форм реалізації норм матеріального права).

Інститути конституційного права як сукупність норм права, регулюють певне коло однорідних суспільних відносин і утворюють однорідну групу. Конституційні інститути класифікуються в залежності від відносин, які вони закріплюють у джерелах конституційного права:

1) Інститут народовладдя (безпосереднє, представницьке народовладдя, місцеве самоврядування);

2) Інститут конституційного оформлення народовладдя (конституційний лад, юридична конституція, конституційна законність, звичаї, традиції);

3) Інститут правового статусу людини і громадянина (громадянство, система основних прав і свобод людини і громадянина, гарантії прав і свобод людини);

4) Інститут державного будівництва (форма держави, система державних органів, територіальна організація України, механізм держави)

Система конституційного права – система інститутів, принципів і норм конституційного права. Для конституційної системи характерні не тільки зовнішні, а й внутрішні системоутворюючі фактори, серед яких є: генетичні, субординаційні, координаційні (взаємодії), управлінські фактори.

Конституційне право – відкрита система, яка постійно втягує в орбіту свого регулювання нові елементи, звільняючись від “спрацьованих” елементів. Цим забезпечується стабільність системи та її правоохоронний вплив на суспільні відносини в державі.