Вбрання готелів в середні віки (стиль готики)

Замки облицьовувались мармуром. Одночасно вони були для мандрівників місцем для розміщення і фортецею, яка могла витримати тривалу облогу.

Характерним для світського інтер'єру IX ст. були просторі зали, покриті світлими фарбами, де використовувалась побілка. Такі зали були головними приміщеннями, де їли, спали, обговорювали справи мандрівників. Для відпочинку використовувались набиті соломою тюфяки, накриті вишитими покривалами, які служили за постіль. Стіни зали прикрашалися щитами, прапорами, зброєю, трофеями полювання, мечами тощо.

Килими, які привозили зі Сходу, вважались багатством, і їх вішали як шпалери на стіну, а не стелили на підлогу.

Прикрашали стіни також килимами із тонкого шовку, а підлогу - килимами, сплетеними із тростини, у вигляді покриття для підлоги. Стіни розписувались кольоровими фарбами - свинцевими глазур'ями, що також вважалось багатством. Найбільш поширеними кольорами були жовтий і чорний. Темами зображення були звірі, птахи, люди.

Із предметів меблів в "готелях" використовувались лавки, стільці; знать сідала на стільці, а більшість гостей сідала на лавки. Тільки для багатих людей накривали на стіл скатертину. Посуд, який використовувався, зберігали в буфетах, посудних шафах, які часто робилися в ніші і закривались засувками. Для "госпіцій", які були розміщені в замках монастирів і абатств, характерні високі стрілчасті зводи, кесонна стеля прикрашена складним орнаментом. Збережені вузькі зали "госпіцій" з витягнутими до верху вікнами були кімнатами для відпочинку мандрівників. Пізніше появилися дерев'яні ліжка, прикрашені балдахіном, важкі готичні крісла, буфети. В епоху середньовіччя прикрашали балдахіни із таких тканин, як парча, тафта і дамасі (Дамаск - місто в Сирії, де вона вироблялася), жовтого, червоного, синього кольорів, характерних для готики.

Замки освічувалися підвісними лампами, свічками на підсвічниках, часто у вигляді фігурок тварин або рослин.

В кінці XV ст. замки поступово втрачають своє значення. Згасли міжусобні війни, і людям забажалося розкоші і зручностей.

 

3.1.2. Ренесанс

Ренесанс (стиль Відродження) (XV—XVI ст.) привніс в мистецтво і культуру середньовічної Європи новий дух свободи і віри в безмежні можливості людини. Нова естетика найшла своє відображення і на дизайні інтер'єру: тепер для нього характерні великі приміщення з округлими арками, обробка різьбленим деревом, самоцінність і відносна незалежність кожної окремої деталі, з яких утворюється ціле.

Основним рисами стилю ренесанс в інтер'єрі є:

• Матеріали оздоблення кімнат і меблів: шкіра, оксамит, цінні породи дерева, мармур, парча.

• Колірна палітра інтер'єру: жовті, пурпурні, жовті, бордові тони.

• Стіни обробляються однотонною декоративною штукатуркою.

• Стеля прикрашається ліпниною по всьому периметру.

• Підлогу оздоблюють плиткою з розкішним орнаментом або паркетом.

• Вікна великі, додатково прикрашені шторами з дорогої тканини.

• Меблі дерев'яні з різьбленням і позолотою.

• Аксесуари: камін, дзеркала, скрині, антична скульптура, картини, вази, колони, свічники і т.д

Наприклад, в епоху Відродження стало модним прикрашати внутрішні приміщення фрескою. Такий декор з використанням просторового живопису допомагав зорово розширити простір кімнати, зробити його динамічним і легким. На тлі декоративної пишноти ренесансу обстановка інтер'єрів доволі скупа - в одному приміщенні рідко знаходилося більше трьох предметів меблів. Зате великі вікна з широкими укосами, що нагадують раму картини, здатні суттєво змінити характер інтер'єру, залити його сонячним світлом і прикрасити весняним пейзажем.

В інтер'єрі ренесансні риси вгадуються за особливою ясністю і чистотою композиційних рішень, властивих цьому стилю. Світлий, наповнений повітрям простір, як правило, симетричний. Глибока перспектива, пропорційність, гармонійність форм - обов'язкові вимоги естетики ренесансу. Характер внутрішнього простору багато в чому визначається склепінчастими стелями, плавні лінії яких повторюються в численних напівкруглих нішах.

Побудова симетричної композиції відштовхується від одного центрального елементу, виступаючого як вісь цієї симетрії. Наприклад, таким елементом може стати камін, формально і психологічно що знаходиться в центрі уваги. Доповнити картину можуть профільовані карнизи та ліпні фрагменти, які в даному випадку виглядають важкувато. Незважаючи на те, що урочистість у певній мірі була властива ренесансу, ця занадто помпезна обробка може бути віднесена, швидше, до його пізнього періоду, в якому вже зародилися барочні тенденції.

Головна архітектурна ідея Ренесансу - правило золотого січення, що можна знайти в струнких формах карнизів і колон, фронтонів і пілястрів. Невід'ємними рисами стилю є канделябри та всюдисущі купідони. Часто використовуються плетінки і фестони, арабески і картуші, грифони і голови левів. Для виготовлення аксесуарів в стилі Ренесанс застосовуються екзотичні породи дерева, горіх і світлий дуб, популярний піщаник і дорога слонова кістка, мармур і натуральний камінь. Кольори дуже різні - від темних і яскравих до світлих пастельних тонів, включаючи білі.Бароко (XVII - початок XVIII ст.).