2.2. Загальні вимоги до будівель

До окремих приміщень будівлі висувають вимоги, у тому числі до освітленості, температурного режиму, режиму вологості та звукоізоляції.

Функціональна доцільність - повна відповідність будівлі своєму призначенню.

Технічна доцільність – захист приміщення від впливу зовнішнього середовища. Основним фактором у виборі конструкцій будівлі та його окремих елементів є зовнішні впливи:

Силові	Несилові
Навантаження від власної маси елементів	Температура
Маса обладнання, людей	Атмосферна волога
Сніг	Ґрунтова волога
Вітер	Сонце
Особливі (сейсмічні, аварійні)	Агресивні, хімічні, біологічні

Міцність - це здатність будівлі не руйнуватися у будь-яких умовах експлуатації. Стійкість - це опірність будівлі перекиданню і зсуву. Жорсткість - незмінність геометричних форм і розмірів. Довговічність - міцність, стійкість як будівлі у цілому, так і ї елементів упродовж певного часу.

Існує 4 класи будівель за довговічністю:

- 1 клас - строк експлуатації понад 100 років;

- II клас - 50-100 років;

- III клас - 20-50 років;

- IV клас - 5-20 років.

Вогнестійкість - характеризується ступенем займистості матеріалів і конструкцій, з яких вона споруджена.

Архітектурна виразність пов'язана з поняттям краси в архітектурі, досягається відповідністю планування, геометричних пропорцій і художнього вигляду будівлі.

Економічна доцільність - найбільш оптимальні для даного виду будівлі затрати праці, коштів і часу.

Каркаси будівель та їх елементи

 

Основні несучі елементи будівель у їх взаємозв'язку становлять несучу основу - каркас будівлі. Він забезпечує сприйняття навантаження, яке діє на будівлю, і передає його на основу. Каркас забезпечує просторову незмінність (жорсткість) і стійкість будівлі. За конструктивною схемою несучого каркаса будівлі поділяють на безкаркасні, каркасні та з неповним каркасом.

Конструктивні елементи будівель з'єднуються між собою у просторі й утворюють несучий остов. Залежно від особливостей просторового розташування несучих елементів розрізняють такі конструктивні типи будівель:

- безкаркасний (з несучими стінами) у вигляді системи чарунок, утворених стінами і перекриттями. Зовнішні стіни сприймають навантаження від міжповерхових перекриттів

- каркасний - у вигляді системи поперечних рам і повздовжніх елементів. Несучими елементами є колони, балки, ригелі, ферми, плити покриття і перекриття, а роль захисних елементів виконують зовнішні стіни.

Вибір конструктивної схеми впливає на об'ємно-планувальне рішення будівлі та визначає тип її основних конструкцій.

Будівля складається з окремих взаємозв'язаних між собою частин (3 групи):

- об'ємно-планувальні елементи - поверх, веранда, горище, мансарда та ін.;

-конструктивні елементи - фундаменти, стіни, окремі опори і т.д.;

- будівельні вироби - вироби, з яких складаються конструктивні елементи.

2.3. Історія розвитку інтер'єру

Стиль - це сукупність рис і ознак архітектури певного часу і окремого народу, що знайшли свій прояв в особливостях його функціональної, конструктивної і художньої сторін.

Введемо класифікацію, визначивши три основні групи стилів. Перша група -історичні стилі, такі як готика, бароко, класицизм, конструктивізм, ренесанс, рококо, ампір та інші. Вони виникали в певні періоди, розвивалися і потім змінювалися новими.

Друга група - сучасні стилі. До сучасних стилів відносяться модерн, ар нуво, кітч, мінімалізм, техно, хай-тек, авангард та інші.

Третя група - так звані етнічні стилі. Вони визначаються елементами народного (етнічного) побуту.