- •Основи охорони праці
- •1. Що таке охорона праці!? Завдання охорони праці
- •2. Структура охорони праці
- •3. Основні принципи державної політики в галузі охорони праці
- •4. Законодавча база охорони праці
- •5. Види нормативно-правових актів з охорони праці
- •6. Відповідальність за порушення законодавства з охорони праці
- •7. Колективний договір: визначення, зміст, сторони, порядок укладання
- •8. Трудовий договір: визначення, види
- •9. Випробування під час прийому на роботу
- •10. Підстави для розірвання трудового договору
- •11. Обов'язки роботодавця та працівника під час підписання трудового договору
- •12. Навчання працівників, стажування та допуск до роботи
- •13. Права працівників на пільги і компенсації
- •14. Забезпечення працівників спецодягом, спецвзуттям та іншими зіз
- •15. Відшкодування шкоди у разі ушкодження здоров'я працівників
- •16. Управління охороною праці на підприємстві. Функції та права служби охорони праці
- •17. Вступний та первинний інструктаж з охорони праці: мета та випадки проведення
- •18. Повторний, позаплановий та цільовий інструктажі: мета та випадки проведення
- •19. Поняття про небезпечні та шкідливі виробничі фактори
- •20. Виробничі травми: визначення, класифікація
- •21. Поняття про професійне захворювання, аварію та нещасний випадок на виробництві
- •22. Класифікація нещасних випадків
- •23. Порядок розслідування нещасних випадків на виробництві
- •24. Мікроклімат: визначення, параметри, вплив на працівників
- •25. Нормування параметрів мікроклімату. Заходи з нормалізації параметрів мікроклімату
- •26. Шкідливі речовини: визначення та класифікація
- •27. Граничнодопустима концентрація шкідливих речовин в повітрі робочої зони, класи гдк, захист від впливу шкідливих речовин
- •28. Призначення та класифікація вентиляції
- •29. Освітлення: класифікація та вимоги
- •30. Процеси зорового сприйняття, від яких залежить втомлюваність очей
- •31. Вібрація: основні поняття та види
- •32. Вплив вібрації на організм людини. Засоби та заходи захисту
- •33. Поняття шуму. Вплив шуму на організм працівника
- •34. Заходи та засоби захисту від шуму
- •35. Санітарно-гігієнічні вимоги до розміщення підприємств
- •36. Сутність та види горіння
- •37. Пожежонебезпечні властивості матеріалів і речовин
- •38. Категорія приміщень за вибухо- та пожежонебезпечністю
- •39. Класифікація вибухо- та пожежонебезпечних зон відповідно до пуе
- •40. Класи пожеж. Вогнегасильни речовини
- •41. Засоби пожежогасіння
- •42. Вимоги до шляхів евакуації, плану евакуації
- •43. Види вогнегасників та вимоги до них. Порядок приведення в дію
- •44. Пожежна сигналізація
- •45. Дія струму на організм людини
- •46. Види уражень електричним струмом
- •47. Вплив індивідуальних особливостей людини на характер ураження струмом
- •48. Що таке електричний удар? Наслідки електричного удару
- •49. Вплив частоти, роду струму та тривалості дії струму на наслідки ураження. Шлях струму через тіло людини. Допустимі значення струму
- •50. Класифікація приміщень за небезпекою ураження струмом
- •51. Послідовність надання першої допомоги
- •52. Перша допомога при ураженні електричним струмом
- •53. Звільнення потерпілого від дії електричного струму
- •54. Правила проведення штучного дихання та непрямого масажу серця
6. Відповідальність за порушення законодавства з охорони праці
Відповідно до Закону України "Про охорону праці" за порушення законів та інших НПАОП, створення перешкод у діяльності посадових осіб органів державного нагляду за охороною праці, а також представників профспілок, їх організацій та об'єднань винні особи притягаються до дисциплінарної, адміністративної, матеріальної, кримінальної відповідальності згідно із законом.
Дисциплінарна відповідальність полягає у накладанні на винного працівника дисциплінарного стягнення: догана, звільнення з роботи. Дисциплінарне стягнення застосовується роботодавцем безпосередньо після виявлення провини, але не пізніше одного місяця з цього дня, не враховуючи звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шістьох місяців з дня вчинення провини. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.
Адміністративна відповідальність накладається на посадових осіб, винних у порушеннях законодавства про охорону праці у вигляді грошового штрафу. Максимальний розмір штрафу не може перевищувати 5 % місячного фонду заробітної плати юридичної чи фізичної особи, яка відповідно до законодавства використовує найману працю.
Матеріальна відповідальність передбачає відповідальність як працівника, так і роботодавця. Матеріальна відповідальність встановлюється лише за пряму дійсну шкоду і за умови, що така шкода заподіяна підприємству певними протиправними діями (бездіяльністю) працівника. Ця відповідальність, як правило, обмежується певною частиною заробітку працівника і не повинна перевищувати повного розміру заподіяної шкоди. Матеріальна відповідальність може бути накладена незалежно від притягнення працівника до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності. Роботодавець несе матеріальну відповідальність за заподіяну шкоду працівникові незалежно від наявності вини, якщо не доведе, що шкода заподіяна внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Кримінальна відповідальність настає, якщо порушення вимог законів та інших нормативно-правових актів з охорони праці спричинило небезпеку для життя або здоров'я громадян. Суб'єктом кримінальної відповідальності з питань охорони праці може бути будь-яка службова особа підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, а також громадянин - власник підприємства чи уповноважена ним особа. Кримінальна відповідальність визначається в судовому порядку.
7. Колективний договір: визначення, зміст, сторони, порядок укладання
Колективний договір - угода, яка укладається між власником або уповноваженим органом (особою) і одним або кількома профспілковими чи іншими уповноваженими на представництво трудовим колективом органами, а у разі відсутності таких органів — представниками трудящих, обраними та уповноваженими трудовим колективом, з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин і узгодження інтересів працівників, власників та уповноважених ними органів.
У колективному договорі встановлюються взаємні зобов'язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин, зокрема:
- зміни в організації виробництва і праці;
- забезпечення продуктивної зайнятості;
- нормування і оплати праці, встановлення форм, системи, розмірів заробітної плати та інших видів трудових виплат (доплат, надбавок, премій тощо);
- встановлення гарантій, компенсацій, пільг;
- участі трудового колективу у формуванні, розподілі і використанні прибутку підприємства, установи, організації (якщо це передбачено статутом);
- режиму роботи, тривалості робочого часу і відпочинку;
- умов і охорони праці;
- забезпечення житлово-побутового, культурного, медичного обслуговування, організації оздоровлення і відпочинку працівників;
- гарантій діяльності профспілкової чи інших представницьких організацій трудящих.
Укладенню колективного договору передують колективні переговори. Проект колективного договору обговорюється у трудовому колективі та виноситься на розгляд загальних зборів (конференцій) трудового колективу. Після схвалення проекту колективного договору загальними зборами (конференцією) трудового колективу він підписується уповноваженими представниками сторін. Після схвалення та підписання документа зобов'язання стають обов'язковою для виконання нормою, що діє в межах підприємства (галузі).
Колективний договір вступає в силу з дня його підписання або з дня, вказаного в ньому. Після закінчення строку дії колективного договору він продовжує діяти до тих пір, доки сторони не ухвалять нового або переглянуть діючий. При зміні власника колективний договір продовжує діяти, але новий власник повинен укласти новий не пізніше, ніж через рік.
