- •Основи охорони праці
- •1. Що таке охорона праці!? Завдання охорони праці
- •2. Структура охорони праці
- •3. Основні принципи державної політики в галузі охорони праці
- •4. Законодавча база охорони праці
- •5. Види нормативно-правових актів з охорони праці
- •6. Відповідальність за порушення законодавства з охорони праці
- •7. Колективний договір: визначення, зміст, сторони, порядок укладання
- •8. Трудовий договір: визначення, види
- •9. Випробування під час прийому на роботу
- •10. Підстави для розірвання трудового договору
- •11. Обов'язки роботодавця та працівника під час підписання трудового договору
- •12. Навчання працівників, стажування та допуск до роботи
- •13. Права працівників на пільги і компенсації
- •14. Забезпечення працівників спецодягом, спецвзуттям та іншими зіз
- •15. Відшкодування шкоди у разі ушкодження здоров'я працівників
- •16. Управління охороною праці на підприємстві. Функції та права служби охорони праці
- •17. Вступний та первинний інструктаж з охорони праці: мета та випадки проведення
- •18. Повторний, позаплановий та цільовий інструктажі: мета та випадки проведення
- •19. Поняття про небезпечні та шкідливі виробничі фактори
- •20. Виробничі травми: визначення, класифікація
- •21. Поняття про професійне захворювання, аварію та нещасний випадок на виробництві
- •22. Класифікація нещасних випадків
- •23. Порядок розслідування нещасних випадків на виробництві
- •24. Мікроклімат: визначення, параметри, вплив на працівників
- •25. Нормування параметрів мікроклімату. Заходи з нормалізації параметрів мікроклімату
- •26. Шкідливі речовини: визначення та класифікація
- •27. Граничнодопустима концентрація шкідливих речовин в повітрі робочої зони, класи гдк, захист від впливу шкідливих речовин
- •28. Призначення та класифікація вентиляції
- •29. Освітлення: класифікація та вимоги
- •30. Процеси зорового сприйняття, від яких залежить втомлюваність очей
- •31. Вібрація: основні поняття та види
- •32. Вплив вібрації на організм людини. Засоби та заходи захисту
- •33. Поняття шуму. Вплив шуму на організм працівника
- •34. Заходи та засоби захисту від шуму
- •35. Санітарно-гігієнічні вимоги до розміщення підприємств
- •36. Сутність та види горіння
- •37. Пожежонебезпечні властивості матеріалів і речовин
- •38. Категорія приміщень за вибухо- та пожежонебезпечністю
- •39. Класифікація вибухо- та пожежонебезпечних зон відповідно до пуе
- •40. Класи пожеж. Вогнегасильни речовини
- •41. Засоби пожежогасіння
- •42. Вимоги до шляхів евакуації, плану евакуації
- •43. Види вогнегасників та вимоги до них. Порядок приведення в дію
- •44. Пожежна сигналізація
- •45. Дія струму на організм людини
- •46. Види уражень електричним струмом
- •47. Вплив індивідуальних особливостей людини на характер ураження струмом
- •48. Що таке електричний удар? Наслідки електричного удару
- •49. Вплив частоти, роду струму та тривалості дії струму на наслідки ураження. Шлях струму через тіло людини. Допустимі значення струму
- •50. Класифікація приміщень за небезпекою ураження струмом
- •51. Послідовність надання першої допомоги
- •52. Перша допомога при ураженні електричним струмом
- •53. Звільнення потерпілого від дії електричного струму
- •54. Правила проведення штучного дихання та непрямого масажу серця
47. Вплив індивідуальних особливостей людини на характер ураження струмом
Індивідуальні особливості людини значною мірою впливають на наслідки ураження електричним струмом. Струм, ледь відчутний для одних людей, може бути невідпускаючим для інших. Для жінок порогові значення струму є приблизно в півтора рази нижчими, ніж для чоловіків. Ступінь впливу струму істотно залежить від стану нервової системи та всього організму в цілому. Так, у стані нервового збудження, депресії, сп'яніння, захворювання (особливо при захворюваннях шкіри, серцево-судинної та центральної нервової систем) люди значно чутливіші до дії на них струму. Важливе значення має також уважність та психічна готовність людини до можливої небезпеки ураження струмом. У переважній більшості випадків несподіваний електричний удар призводить до важчих наслідків, ніж при усвідомленні людиною існуючої небезпеки ураження.
48. Що таке електричний удар? Наслідки електричного удару
Дивись відповідь № 46.
49. Вплив частоти, роду струму та тривалості дії струму на наслідки ураження. Шлях струму через тіло людини. Допустимі значення струму
Величина струму, що проходить крізь тіло людини, безпосередньо і найбільше впливає на тяжкість ураження електричним струмом. За характером дії на організм виділяють: - відчутний струм — викликає при проходженні через організм відчутні подразнення; - невідпускаючий струм — викликає при проходженні через організм непереборні судомні скорочення м'язів руки, в якій затиснуто провідник; - фібриляційний струм — при проходженні через організм викликає фібриляцію серця. Відповідно до наведеного вище: - пороговий відчутний струм (найменше значення відчутного струму) для змінного струму частотою 50 Гц коливається в межах 0,6-1,5 мА і 5-7 мА - для постійного струму; - пороговий невідпускаючий струм (найменше значення не-відпускаючого струму) коливається в межах 10-15 мА для змінного струму і 50-80 мА - для постійного; - пороговий фібриляційний струм (найменше значення фібри-ляційного струму) знаходиться в межах 100 мА для змінного струму і 300 мА для постійного.
Гранично допустимий струм, що проходить крізь тіло людини при нормальному (неаварійному) режимі роботи електроустановки, не повинен перевищувати 0,3 мА для змінного струму і 1 мА для постійного.
Величина напруги, під яку потрапляє людина, впливає на тяжкість ураження електричним струмом в тій мірі, що зі збільшенням прикладеної до тіла напруги зменшується опір тіла людини. Останнє призводить до збільшення струму в мережі замикання через тіло людини і, як наслідок, до збільшення тяжкості ураження. Гранично допустима напруга на людині при нормальному (неаварійному) режимі роботи електроустановки не повинна перевищувати 2-3 В для змінного струму і 8 В для постійного.
Тривалість дії струму. Чим тривалішою буде дія струму, тим більшою стає імовірність важкого або смертельного ураження.
Рід і частота струму також впливають на ступінь ураження. Найбільш небезпечним є змінний струм частотою від 20 до 1000 Гц. Змінний струм небезпечніший постійного, але це характерно тільки для напруг до 250 -300 В; при великій напрузі стає небезпечніше постійний струм. З підвищенням частоти змінного струму, що проходить через тіло людини, повний опір тіла зменшується, а проходить струм збільшується. Однак зменшення опору можливо лише в межах частот від 0 до 50-60 Гц. Подальше ж підвищення частоти струму супроводжується зниженням небезпеки ураження, яка повністю зникає при частоті 450-500 кГц. Але ці струми можуть викликати опіки як при виникненні електричної дуги, так і при проходженні їх безпосередньо через тіло людини. Зниження небезпеки ураження струмом з підвищенням частоти практично помітно при частоті 1000-2000 Гц.
Особливо небезпечним є ураження людей у тому випадку, коли людина торкається до струмоведучих частин верхньою половиною тіла, де на шляху протікання струму лежать життєво важливі органи – серце, легені, головний мозок.
В електропатології шлях струму через тіло людини носить назву "петля струму", якою відбувається ураження. Найчастіше струм проходить такими шляхами: рука – рука; руки – ноги; нога – нога; голова – ноги; голова – руки.
