- •Основи охорони праці
- •1. Що таке охорона праці!? Завдання охорони праці
- •2. Структура охорони праці
- •3. Основні принципи державної політики в галузі охорони праці
- •4. Законодавча база охорони праці
- •5. Види нормативно-правових актів з охорони праці
- •6. Відповідальність за порушення законодавства з охорони праці
- •7. Колективний договір: визначення, зміст, сторони, порядок укладання
- •8. Трудовий договір: визначення, види
- •9. Випробування під час прийому на роботу
- •10. Підстави для розірвання трудового договору
- •11. Обов'язки роботодавця та працівника під час підписання трудового договору
- •12. Навчання працівників, стажування та допуск до роботи
- •13. Права працівників на пільги і компенсації
- •14. Забезпечення працівників спецодягом, спецвзуттям та іншими зіз
- •15. Відшкодування шкоди у разі ушкодження здоров'я працівників
- •16. Управління охороною праці на підприємстві. Функції та права служби охорони праці
- •17. Вступний та первинний інструктаж з охорони праці: мета та випадки проведення
- •18. Повторний, позаплановий та цільовий інструктажі: мета та випадки проведення
- •19. Поняття про небезпечні та шкідливі виробничі фактори
- •20. Виробничі травми: визначення, класифікація
- •21. Поняття про професійне захворювання, аварію та нещасний випадок на виробництві
- •22. Класифікація нещасних випадків
- •23. Порядок розслідування нещасних випадків на виробництві
- •24. Мікроклімат: визначення, параметри, вплив на працівників
- •25. Нормування параметрів мікроклімату. Заходи з нормалізації параметрів мікроклімату
- •26. Шкідливі речовини: визначення та класифікація
- •27. Граничнодопустима концентрація шкідливих речовин в повітрі робочої зони, класи гдк, захист від впливу шкідливих речовин
- •28. Призначення та класифікація вентиляції
- •29. Освітлення: класифікація та вимоги
- •30. Процеси зорового сприйняття, від яких залежить втомлюваність очей
- •31. Вібрація: основні поняття та види
- •32. Вплив вібрації на організм людини. Засоби та заходи захисту
- •33. Поняття шуму. Вплив шуму на організм працівника
- •34. Заходи та засоби захисту від шуму
- •35. Санітарно-гігієнічні вимоги до розміщення підприємств
- •36. Сутність та види горіння
- •37. Пожежонебезпечні властивості матеріалів і речовин
- •38. Категорія приміщень за вибухо- та пожежонебезпечністю
- •39. Класифікація вибухо- та пожежонебезпечних зон відповідно до пуе
- •40. Класи пожеж. Вогнегасильни речовини
- •41. Засоби пожежогасіння
- •42. Вимоги до шляхів евакуації, плану евакуації
- •43. Види вогнегасників та вимоги до них. Порядок приведення в дію
- •44. Пожежна сигналізація
- •45. Дія струму на організм людини
- •46. Види уражень електричним струмом
- •47. Вплив індивідуальних особливостей людини на характер ураження струмом
- •48. Що таке електричний удар? Наслідки електричного удару
- •49. Вплив частоти, роду струму та тривалості дії струму на наслідки ураження. Шлях струму через тіло людини. Допустимі значення струму
- •50. Класифікація приміщень за небезпекою ураження струмом
- •51. Послідовність надання першої допомоги
- •52. Перша допомога при ураженні електричним струмом
- •53. Звільнення потерпілого від дії електричного струму
- •54. Правила проведення штучного дихання та непрямого масажу серця
53. Звільнення потерпілого від дії електричного струму
При ураженні електричним струмом необхідно, перш за все, негайно звільнити потерпілого від дії струму, оскільки від тривалості такої дії суттєво залежить важкість електротравми. Необхідно пам'ятати, що діяти треба швидко, але в той же час обережно, щоб самому не потрапити під напругу. Найбезпечніший спосіб звільнення потерпілого від дії електричного струму - це вимкнення електроустановки, до якої доторкається потерпілий, за допомогою найближчого вимикача, рубильника чи іншого апарата для знеструмлення (рис. 3.32, а).
Рис. 3.32. Способи звільнення потерпілого від дії електричного струму: а - знеструмлення установки за допомогою вимикача (рубильника); б - відкидання проводу сухою палицею; в - перерубування проводів сокирою; г - відтягнення потерпілого від електромережі
Якщо вимкнути установку досить швидко немає змоги, то необхідно звільнити потерпілого від струмовідних частин, до яких він доторкається.
Для звільнення потерпілого від струмовідних частин або проводу напругою до 1000 В необхідно скористатись палицею, дошкою або будь-яким іншим сухим предметом, що не проводить електричний струм (див. рис. 3.32, б). При цьому бажано ізолювати себе від землі (стати на суху дошку, неструмопровідну підстилку). Можна також перерубати проводи сокирою з сухим дерев'яним топорищем (див. рис. 3.32, в) або перекусити їх інструментом з ізолювальними рукоятками (кусачками, пасатижами тощо). Перерубувати чи перекусувати проводи необхідно пофазно, тобто кожен провід окремо, та на різній висоті.
Для звільнення потерпілого від струмовідних частин можна також відтягнути його за одяг (якщо він сухий і відстає від тіла), наприклад, за поли халата чи піджака (див. рис. 3.32, г). При цьому необхідно уникати доторкання до навколишніх металевих предметів та відкритих частин тіла. Для ізоляції рук, особливо коли необхідно доторкнутися до тіла потерпілого, рятівник повинен надягнути діелектричні рукавички або обмотати руку сухим одягом (наприклад, шаликом або сухою тканиною). Відтягувати потерпілого від струмопровідних ділянок рекомендується однією рукою.
Якщо електричний струм проходить у землю через потерпілого і він судомно стискає у руці один струмопровідний елемент (наприклад, провід), то простіше припинити дію струму, відокремивши потерпілого від землі (підсунувши під нього суху дошку або відтягнувши ноги від землі мотузкою, чи за сухі штани). При цьому необхідно пам'ятати про власну безпеку.
Для звільнення потерпілого від струмовідних частин та проводів, що знаходяться під напругою понад 1000 В, необхідно надягнути діелектричні рукавички та боти і діяти ізолювальною штангою або кліщами, що розраховані на відповідну напругу. При цьому необхідно пам'ятати про небезпеку крокової напруги, якщо провід лежить на землі.
54. Правила проведення штучного дихання та непрямого масажу серця
При раптовому припиненні серцевої діяльності, ознаками якого є відсутність пульсу, серцебиття і реакції зіниць на світло (зіниці широко розкриті), негайно розпочинають непрямий масаж серця: потерпілого кладуть на спину на тверду, жорстку поверхню. Стають з лівого боку від нього і кладуть свої долоні одна на одну на ділянку нижньої третини грудної клітки потерпілого. Енергійними ритмічними поштовхами (не менше 60 разів за 1 хв) натискують на груди, після кожного поштовху відпускаючи руки, щоб дати можливість випростатися грудній клітці. Передня стінка грудної клітки повинна зміщуватися на глибину 4-6 см.
Непрямий масаж серця виконується в поєднанні зі штучним диханням. У цьому випадку допомогу потерпілому надають двоє або троє. Перший робить непрямий масаж, другий- штучне дихання способом «з рота в рот», а третій стоїть справа від потерпілого, підтримує його голову і має бути готовим замінити будь-кого з тих, хто надає допомогу, щоб штучне дихання і непрямий масаж серця здійснювалися безперервно. Під час вдування повітря натискати на грудну клітку не можна, це потрібно робити поперемінно: 5 натискань на грудну клітку (на видиху), потім одне вдування повітря в легені (вдих).
Якщо першу допомогу надає одна людина, то найдоцільніше після двох глибоких вдувань повітря в рот чи в ніс потерпілого робити 15 натискувань на грудну клітку, потім знову два глибоких вдування і 15 натискувань і т. д.
Для визначення пульсу на сонній артерії через кожні 2 хв. на 2-3 с припиняють масаж серця. Поява пульсу в момент перерви свідчить про відновлення діяльності серця. Після цього штучну вентиляцію потрібно продовжувати до появи самостійного дихання. Про поліпшення стану потерпілого свідчать звуження зіниць, зменшення синявості шкіри та слизових оболонок, підвищення артеріального тиску до 60-90 мм. рт. ст.
