- •Основи охорони праці
- •1. Що таке охорона праці!? Завдання охорони праці
- •2. Структура охорони праці
- •3. Основні принципи державної політики в галузі охорони праці
- •4. Законодавча база охорони праці
- •5. Види нормативно-правових актів з охорони праці
- •6. Відповідальність за порушення законодавства з охорони праці
- •7. Колективний договір: визначення, зміст, сторони, порядок укладання
- •8. Трудовий договір: визначення, види
- •9. Випробування під час прийому на роботу
- •10. Підстави для розірвання трудового договору
- •11. Обов'язки роботодавця та працівника під час підписання трудового договору
- •12. Навчання працівників, стажування та допуск до роботи
- •13. Права працівників на пільги і компенсації
- •14. Забезпечення працівників спецодягом, спецвзуттям та іншими зіз
- •15. Відшкодування шкоди у разі ушкодження здоров'я працівників
- •16. Управління охороною праці на підприємстві. Функції та права служби охорони праці
- •17. Вступний та первинний інструктаж з охорони праці: мета та випадки проведення
- •18. Повторний, позаплановий та цільовий інструктажі: мета та випадки проведення
- •19. Поняття про небезпечні та шкідливі виробничі фактори
- •20. Виробничі травми: визначення, класифікація
- •21. Поняття про професійне захворювання, аварію та нещасний випадок на виробництві
- •22. Класифікація нещасних випадків
- •23. Порядок розслідування нещасних випадків на виробництві
- •24. Мікроклімат: визначення, параметри, вплив на працівників
- •25. Нормування параметрів мікроклімату. Заходи з нормалізації параметрів мікроклімату
- •26. Шкідливі речовини: визначення та класифікація
- •27. Граничнодопустима концентрація шкідливих речовин в повітрі робочої зони, класи гдк, захист від впливу шкідливих речовин
- •28. Призначення та класифікація вентиляції
- •29. Освітлення: класифікація та вимоги
- •30. Процеси зорового сприйняття, від яких залежить втомлюваність очей
- •31. Вібрація: основні поняття та види
- •32. Вплив вібрації на організм людини. Засоби та заходи захисту
- •33. Поняття шуму. Вплив шуму на організм працівника
- •34. Заходи та засоби захисту від шуму
- •35. Санітарно-гігієнічні вимоги до розміщення підприємств
- •36. Сутність та види горіння
- •37. Пожежонебезпечні властивості матеріалів і речовин
- •38. Категорія приміщень за вибухо- та пожежонебезпечністю
- •39. Класифікація вибухо- та пожежонебезпечних зон відповідно до пуе
- •40. Класи пожеж. Вогнегасильни речовини
- •41. Засоби пожежогасіння
- •42. Вимоги до шляхів евакуації, плану евакуації
- •43. Види вогнегасників та вимоги до них. Порядок приведення в дію
- •44. Пожежна сигналізація
- •45. Дія струму на організм людини
- •46. Види уражень електричним струмом
- •47. Вплив індивідуальних особливостей людини на характер ураження струмом
- •48. Що таке електричний удар? Наслідки електричного удару
- •49. Вплив частоти, роду струму та тривалості дії струму на наслідки ураження. Шлях струму через тіло людини. Допустимі значення струму
- •50. Класифікація приміщень за небезпекою ураження струмом
- •51. Послідовність надання першої допомоги
- •52. Перша допомога при ураженні електричним струмом
- •53. Звільнення потерпілого від дії електричного струму
- •54. Правила проведення штучного дихання та непрямого масажу серця
32. Вплив вібрації на організм людини. Засоби та заходи захисту
Організму людини вібрація передається в момент контакту з вібруючим об'єктом: при дії на кінцівки виникає локальна вібрація, а на все тіло - спільна. Локальна вібрація вражає нервово-м'язові тканини і опорно-руховий апарат і призводить до спазмів периферичних судин. При тривалих і інтенсивних вібраціях в деяких випадках розвивається професійна патологія (до неї частіше призводить локальна вібрація): периферична, церебральна або церебрально-периферична вібраційна хвороба. В останньому випадку спостерігаються зміни серцевої діяльності, загальне збудження або, навпаки, гальмування, стомлення, поява болю, відчуття трясіння внутрішніх органів, нудота. У цих випадках вібрації впливають і на кістково-суглобовий апарат, м'язи, периферійний кровообіг, зір, слух. Місцеві вібрації викликають спазми судин, які розвиваються з кінцевих фаланг пальців, поширюючись на всю долоню, передпліччя, і охоплюють судини серця.
За організаційними ознаками методи віброзахисту бувають колективні та індивідуальні. Колективні методи передбачають такі заходи:
послаблення енергії вібрації в джерелі її виникнення;
послаблення параметрів вібрації на шляху її розповсюдження від джерела збудження;
організаційно-технічні;
санітарно-гігієнічні та лікувально-профілактичні.
Організаційно-технічні заходи передбачають:
заміну операцій, що вимагають використання вібромашин дистанційним або автоматичним управлінням;
своєчасні планово-попереджувальні ремонти;
змащування та зрівноваження деталей машин, що рухаються.
Якщо визначеними методами зменшити шкідливу дію вібрації неможливо тоді змінюють параметри вібрації на шляху її поширення.
Чинне місце в системі захисту працюючих займає:
вібропоглинання;
вібродемпфування;
віброізоляція;
віброгасіння.
Вібропоглинання та вібродемпфування вібруючих конструкцій здійснюється за рахунок збільшення втрат енергії в коливальних системах. В якості вібродемпфування використовують матеріали, що мають велике внутрішнє тертя (магнітні сплави, пластмаси, мастики, пінопласти, гума, пластикати і ін.).
Віброізоляція – це єдиний засіб зменшення вібрації, що передається на руки від ручного механізованого інструмента.
Пружні елементи віброізоляторів і амортизаторів можуть бути гумово-металевими, гумовими, пружинними, або прокладками з ребристої та дірчастої гуми і т. ін. Їх параметри визначаються розрахунками.
Для зменшення вібрації, що передається на робочі місця використовують спеціальні амортизуючи сидіння з пасивною пружинною ізоляцією з гумовим або іншим віброгасним покриттям.
Кардинальним заходом віброгасіння загальної вібрації від потужних машин та агрегатів є розрахунок віброізоляцій них систем та фундаментів.
Віброгасіння досягають шляхом збільшення маси агрегату чи підвищення його жорсткості.
Важливим профілактичним заходом є правильна організація режиму праці осіб вібронебезпечних професій. Сумарний час контакту з вібруючим обладнанням має не перевищувати 2/3 тривалості робочого дня, а тривалість безперервної дії вібрації не повинна перевищувати 15-20хв.
З лікувально-профілактичною метою рекомендується надавати дві регламентовані перерви для виробничої гімнастики й гідропроцедур.
Засоби індивідуального захисту від вібрації застосовуються у випадку, коли розглянуті вище технічні засоби не дозволяють знизити рівень вібрації до норми. Для захисту рук використовуються рукавиці, вкладиші, прокладки. Для захисту ніг — спеціальне взуття, підметки, наколінники. Для захисту тіла — нагрудники, пояси, спеціальні костюми.
