- •1 Мета і задачі курсового проекту
- •2 Об'єм і зміст курсового проекту
- •3 Вказівки з оформлення і захисту курсового проекту
- •4 Методи розрахунку основних технологічних параметрів р-n-переходів
- •4.1 Особливості розрахунку технологічних параметрів дифузійних p-n-переходів
- •4.2 Методика розрахунку конструктивних розмірів
- •5 Завдання до курсового проекту
- •Перелік рекомендованої літератури
4 Методи розрахунку основних технологічних параметрів р-n-переходів
Завдання до курсового проекту даються у двох напрямах:
отримання випрямляючих р-n-переходів дифузійним методом;
технологія виготовлення напівпровідникових приладів в інтегрованому виконанні.
4.1 Особливості розрахунку технологічних параметрів дифузійних p-n-переходів
Необхідно розрахувати поверхневу концентрацію С0, побудувати розподіл домішки Сх, визначити глибину залягання р-n-переходу х і градієнт концентрації домішки в p-n-переході аj.
4.1.1 Поверхнева концентрація дифузанта визначається як концентрація атомів домішки в нескінченно тонкому поверхневому шарі. У проекті потрібно вибрати поверхневу концентрацію, враховуючи розчинність домішки у даному кристалі.
Концентрація вихідної домішки Св вибирається на 3-4 порядки менше, ніж С0.
4.1.2 Розподіл концентрації домішки вздовж дифузійного шару. Знаючи С0 і спосіб проведення дифузії, можна розрахувати криву розподілу густини домішкових атомів при дифузії. Якщо дифузія йде з невиснаженого джерела, розподіл описується функцією доповнення до інтегралу похибок:
.
(4.4)
Якщо дифузія іде з джерела з кінцевим вмістом домішки, розподіл описується кривою Гауса:
.
(4.5)
Для побудови цих функцій в курсовому проекті необхідно використати дані, наведені в літературі.
Оскільки значення СХ змінюється на 35 порядків, криві розподілу в лінійному масштабі не можна побудувати, тому і побудову ведуть в напівлогарифмічному масштабі. У проекті треба побудувати розподіл концентрації аж до базової області, де СХ≈СВ..
4.1.3 Глибина залягання р-n-переходу визначається за відомими режимами дифузії з кривої розподілу, оскільки р-n-перехід залягає на глибині х=хі, де СХ=0. З прийнятною точністю для обох випадків розподілу домішки
.
(4.6)
Обчислене значення потрібно порівняти зі значенням, отриманим з графічної побудови. У проекті необхідно підібрати такий режим дифузії (температуру і час), щоб глибина залягання переходу забезпечувала необхідну товщину базової області W. Разом з тим студенти можуть вибрати дифузійний елемент і спосіб дифузії, використовуючи дані значень коефіцієнтів дифузії і розчинності.
4.1.3 Градієнт концентрації домішки у р-n-переході визначають або графічно з кривої розподілу, або диференціюванням розподілу за координатою:
для erfc – розподілу:
,
(4.7)
для розподілу Гауса:
.
(4.8)
У проекті треба визначити градієнт концентрації обома способами. Для заданого способу створення р-n-переходу необхідно скласти опис технологічного процесу виготовлення розрахованого р-n-переходу.
4.1.5 ВАХ для тонкого n-p переходу отримаємо при наступних припущеннях:
носії заряду (дірки й електрони) рекомбінують тільки один з одним;
в усіх точках кристала, які не лежать усередині переходу, об’ємний заряд дорівнює нулю;
перехід працює в області малих сигналів, тобто концентрація неосновних носіїв заряду мала порівняно з концентрацією основних носіїв;
генерацією і рекомбінацією усередині області об’ємного заряду нехтуємо, вважаючи цю область достатньо вузькою, а час прольоту в ній – достатньо малим;
розглядається одномірний випадок розповсюдження носіїв заряду тільки вздовж осі х;
розглядається стаціонарна задача, тобто
.
Відомо, що густина діркового і електронного струмів відповідно дорівнює:
,
(4.9)
.
.10)
Густина загального струму через перехід дорівнює сумі складових струмів:
.
(4.11)
Якщо до переходу
прикладена зворотна напруга, яка значно
перевищує
,
то струм переходу досягає “насичення”,
тобто в значному діапазоні не залежить
від напруги. Струм, що протікає у цьому
випадку через перехід, називається
струмом насичення. Тому формулу
(4.11) можна переписати у вигляді:
,
(4.12)
де густина струму насичення:
.
(4.13)
Побудувати ВАХ р-n-переходу.
4.1.6 Топологія дифузійного приладу розраховується за початковими даними для розрахунку параметрів приладу: d - діаметр кристала; RT - тепловий опір корпусу; Ткорп - температура корпусу.
Максимальну температуру переходу прийняти Т=86 0С для Ge; Т=40 0C для Si.
Початкові дані для розрахунку дифузійних напівпровідникових приладів наведені у табл. 4.1.
Конструкцію корпусу для напівпровідникових приладів необхідно підібрати в залежності від розмірів кристала і розсіюваної потужності.
Таблиця 4.1 – Початкові дані для розрахунку
Парамет-ри |
Варіант |
|||||||||||||||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
|||||||||||
d мм |
1 |
1,1 |
1,2 |
1,3 |
1,5 |
1,6 |
1,9 |
2 |
2,1 |
2,2 |
||||||||||
RT м2К/Вт |
80 |
75 |
70 |
65 |
60 |
55 |
50 |
45 |
60 |
75 |
||||||||||
Ткорп 0С |
20 |
25 |
28 |
30 |
32 |
40 |
45 |
28 |
39 |
40 |
||||||||||
Парамет-ри |
Варіант |
|||||||||||||||||||
11 |
12 |
13 |
14 |
15 |
16 |
17 |
18 |
19 |
20 |
|||||||||||
d мм |
2,4 |
2,6 |
2,7 |
2,9 |
3 |
1 |
1,4 |
1,3 |
1,7 |
1,9 |
||||||||||
RT,м2К/Вт |
80 |
85 |
75 |
65 |
70 |
50 |
45 |
45 |
60 |
65 |
||||||||||
Ткорп 0С |
39 |
29 |
30 |
25 |
35 |
20 |
22 |
27 |
30 |
32 |
||||||||||
Парамет-ри |
Варіант |
|||||||||||||||||||
21 |
22 |
23 |
24 |
25 |
26 |
27 |
28 |
29 |
30 |
31 |
||||||||||
d мм |
2 |
2,1 |
2,2 |
3 |
2,7 |
1,1 |
1,8 |
1,5 |
1,1 |
1 |
1,7 |
|||||||||
RT, м2К/Вт |
45 |
35 |
45 |
55 |
50 |
35 |
40 |
45 |
45 |
50 |
52 |
|||||||||
Ткорп 0С |
35 |
40 |
35 |
37 |
39 |
40 |
42 |
43 |
28 |
29 |
35 |
|||||||||
