3. Аналіз оповідання "Маленький грішник".

3.1. Стислий переказ оповідання.

3.2. Які проблеми порушуються у цьому творі?

3.3. Які художні засоби використовує М.Коцюбинський з метою змалювання убого життя Дмитрика і його мами?

3.4. Доведіть, що в оповідання "Маленький грішник" М.Коцюбинський виявив себе тонким і спостережливим художником, майстром психологічної характеристики.

3.5.Зачитайте уривок, який має важливе значення для розкриття характеру маленького героя.

3.6. Які художні засоби допомагають розкрити глибокі переживання Дмитрика? Наведіть приклади.

3.7.Розкрийте мажорність, оптимістичність кінцівки оповідання.

3.8.Назвіть особливість, яка об'єднує ці оповідання.

4. Огляд програмових творів.

Робота за оповіданням «Ялинка»

1. З яким настроєм ви прочитали про ялинку?

2. Поясніть, які образи чи образні вислови допомагають вам його відчути?

3. Як зустріла гостей ялинка? Усно опишіть її. Чи сподобалась вона вам?

4. Перечитайте перше речення другого абзацу («їм обом жаль стало молодого деревця»). Поясніть ці почуття.

5. Чи можете ви сказати, чому батькові довелося-таки зрубати деревце?

6. Опишіть (усно) переживання Василька біля ялинки. Чи співчуваєте ви йому?

7. Чи помітили ви батькове ставлення до сина? Яке воно?

8.3 яких слів відчуваєте ви авторське ставлення до учасників події: ялинки, батька і Василька? Поясніть його.

9. До якої думки підводить нас автор, зма­льовуючи цю подію в садку? Обґрунтуйте свої міркування.

Аналітико-синтетична бесіда про зміст і значення:

1. Сподобалося вам оповідання «Ялинка»? Чим саме? Зачитайте з твору рядки, які особливо вразили вас або викликали радість.

2. Твір складається з кількох частин. Які назвиви підібрали до них? Зачитайте.

Варіанти назв:

1. Святий вечір.

2. Лісова пригода.

3. Тривога.

4. Радість.

Цитатний план першої частини оповідання,

1. «В Якимовій хаті кипіла робота».

2. «В хату увійшов якийсь чоловік».

3. «В садку лежав глибокий сніг».

4. «Василько глянув на свіжий пеньок...».

5. «Василько почав лагодитись у дорогу».

Рекомендації щодо складання плану прочитаного твору або уривка з нього.

1. Перечитайте текст.

2. Визначте основні події в ньому.

3. Послідовно розташуйте їх.

4. Запишіть їх — це й буде план прочитаного.

Додаток 1

Розповідь про письменника Михайло Коцюбинський

(1864 - 1913)

«Рідкісної душевної краси й благородства був Михайло Коцюбинський. Чарівна людина і справленій поет. Читайте його прекрасні твори, у нього є чого повчитися», — писав М. Горький.

Народився Михайло Коцюбинський у місті Вінниці. Його батько. Михайло Матвійович, був людиною доброю, чесною, «з вічними фантазіями, які ніколи не здійснялися», не терпів підлабузництва і навіть конфліктував з начальством. Йому частенько доводилось міняти

Спочатку родина жила заможно. Коцюбинські мали свою хату (материн посаг), садок, город. Малого Михайлика доглядала сільська жінка Хима. Муся (так звали його в родинному колі) був первістком і улюбленцем сім'ї. У дитинстві його любили всі, навіть нерідні сестри, з якими він охоче грався і до яких ставився з приязню і добротою. В години дозвілля діти (їх було шестеро) під керівництвом матері любили ставити вистави, інсценізувати народні пісні. Так, в «Бондарівні» Михайлик завжди грав «людську совість» (у дитинстві він був кволим худеньким хлопчиком з блідим обличчям).

Коли сім'я переїхала в місто Бар, Михайлик пішов у школу. Вчився він добре, був серйозним не на свої роки, але в дитячих іграх і витівках був хорошим компаньйоном. Коцюбинські мешкали в будинку поблизу базару, і хлопчик часто бігав туди. Та не базар його приваблював, а пісні лірника Купріяна, які він записував в окремий зошит.

Михайло Коцюбинський народився в той лиховісний час, коли офіційною мовою на Україні була російська. Як стверджує дослідник творчості письменника академік Сергій Єфремов, у сім'ї Коцюбинських теж розмовляли по-російськи. Українську мову хлопчик чув лише від челяді. «Занедужавши на дев'ятому році на запалення в легенях, — писав пізніше М. Коцюбинський в автобіографії, — яв гарячці почав говорити по-українському, чим немало здивував батьків». Після цього випадку хлопчик сам почав складати українські пісні на взірець народних.

Після школи Михайло продовжив навчання в Шаргородському духовному училищі. «Се­ред тих авторів, яких я ковтав десятками, найбільше враження зробили на мене Марко Вов­чок, а потому Шевченко», — згадував письменник. Зпоміж інших гладких сільських попови­чів Михайло відрізнявся не лише зовнішнім виглядом, начитаністю, а й відразою до брехні, доносів, які були поширені серед бурсаків. На вечорах він декламував Шевченка, у вільний час захоплювався малюванням (малював тушшю портрети Добролюбова, Бєлінського, Черни-шевського). Одного разу вчитель російської мови, прочитавши твір Михайлика, тоді учня четвертого класу, схвильовано вигукнув в учительській: «Будемо мати свого літератора!» На канікулах хлопець багато читає, відчуває нестримний потяг до пера. Та й взагалі вплив книги на письменника важко оцінити, адже все в житті він досяг завдяки самоосвіті.

Після закінчення училища Коцюбинський готується екстерном скласти екзамен у гімназію, мріє вступити в університет. Та не судилося, родинне горе (мати осліпла, батько втратив роботу) лягло на плечі юнака. Михайло став основним годувальником у сім'ї. Від дає приватні уроки, але заробітки настільки мізерні, що іноді вдома навіть чаєм не могли почастувати гостей. За зв'язки з організацією «Народна воля» Коцюбинський притягався до судової відповідальності, за письменником був встановлений негласний нагляд, який не знімався до самої його смерті. У 1891 році Михайло Михайлович склав іспит на народного вчителя і став учителювати по селах. Його завжди можна було побачити там, де збиралися люди: біля криниці, біля ставка, у полі. Він був приємним співрозмовником, добрим порадником. Потім понад п'ять років письменник працював у філоксерній комісії, яка вела боротьбу з виноградними шкідниками у Бессарабії та в Криму. Нові враження послужили матеріалом для майбутніх творів. Робота в філоксерній комісії позначилися на його здоров'ї, і М. Коцюбинському доводилося лікуватися за межами України, зокрема в Італії, на острові Капрі. Тут він познайомився з відомим російським письменником Максимом Горьким. Часто бував у селі Криворівня на Прикарпатті, де зустрічався з І. Франком, Лесею Українкою, В. Стефаником, В. Гнатюком.

Відомо, що М. Коцюбинський був закоханий у квіти. Його щира любов до України допомагала відчувати запах чебрецю навіть там, де його не було. Одного разу під час чергової поїздки під білою стіною рибальської хати письменник побачив блідо-рожеві мальви. Обличчя його засяяло усмішкою, і, скинувши перед квітами капелюха, Михайло Михайлович сказав: «Здоровенькі були! Як вам живеться на чужині?» А на одній вечірці його назвали соняхом, на що він відповів: «Дійсно, я сонях. Люблю сонячне повітря і, як сонях, тягнуся до сонця!» «Сонцелюб», «сонцепоклонник» — так називали письменника.

У творчому доробку Коцюбинського є ряд творів, адресованих дітям. Як згадує його дочка Ірина, окремі з них він писав для власних дітей. Віршовані твори, прозові казочки, оповідання письменник надсилав у журнал «Дзвінок», з яким співробітничав.

Останні роки життя Коцюбинський провів у Чернігові, де й помер. Похований він на Болдиній горі — улюбленому місці його прогулянок.

Практичне заняття

Тема. Михайло Коцюбинський. Літературно-художній аналіз творів-мініатюр

для найменших.

Мета: проаналізувати казки М.Коцюбинського;

з’ясувати художні особливості та програмовий зміст їх.

Студенти повинні знати: розділ програми "Нова українська дитяча література"; загальнодидактичні та спеціальні (методичні) вимоги до занять літератури (читання); етапи оволодівання знаннями, психолого-педагогічні особливості дітей певних вікових категорій.

Студенти повинні вміти: формулювати тему і мету занять із дитячої літератури; добирати наочні посібники; підбирати дидактичний матеріал з даної проблематики; використовувати прийоми і методи результативного характеру (відповідно до психологічних особливостей учнів).

Обладнання: підручники, посібники; наочні засоби (ілюстрації до творів), мультимедійна презентація; світлини життя М.Коцюбинського.

Міждисциплінарні зв’язки: педагогіка – "Організація педагогічного процесу", "Система дидактичних принципів", "Методи навчання"; психологія – "Вікова психологія", "Сприймання", "Мислення", "Пам’ять"; українська мова – "Стильова диференціація сучасної літературної мови"; літературознавство – "Історія української літератури ХIХ ст."; теорія літератури; філософія.

Література

1. Веселка. Антологія української літератури для дітей: У 3 т. - Т.І. - К., І984.- С.423-43І.

2. Білецький Д., Гурвич Ф. та ін. Дитяча література. Посібник для студентів і учнів педучилищ. – К.: Радянська школа, 1987. – С. 136.

3. Кіліченко Л.М. Дитяча література. – К.: Вища школа, 1988. – С. 25, 34.

4. Коцюбинський Михайло. Вибрані твори: У 2 т. - Т.І. – К., І950.

5. Коцюбинський Михайло. Твори: У 7 т. – Т.І. – К.,1973.

6. Українська дитяча література. Хрестоматія: У 2 ч.: Навч. Посібник / Упоряд.: І.А.Луценко, А.М.Подолинний, Б.Й.Чайковський. – К.:Вища шк.,1992.-Ч.І. - С.293 - 300.

Теоретична частина

1. Зв'язок творчості М. Коцюбинського з педагогічною діяльністю.

2. Жанрова різноманітність творів письменника.

Практична частина.

1. Літературно-художній аналіз творів-мініатюр («П'ять казочок»).

1.1. Особливості сюжету казок.

1.2. Що поєднує казки "Про двох цапків" та "Дві кізочки"? Яке їх виховне значення?

1.3. У чому секрет популярності казки "Десять робітників" серед дітей?

1.4. Як побудована казка "Івасик і Тарасик"? Виховне значення казки.

1.5. Яку проблему порушує М.Коцюбинський у казці "Чого ж вони зраділи?" До чого спонукає дітей ця казка?

2. Визначити програмовий зміст казок.

3. Укласти систему запитань морально-оцінного характеру.

4. Назвіть художні засоби виразності, які використав письменник у казці «Хо»

Літературний конкурс за творчістю Михайла Коцюбинського

Конкурс 1. Швидше... Швидше...

Кожна команда повинна за 2 хвилини дати правильні відповіді на якомога більшу кількість запитань.

Запитання:

1. Назвіть дитячі оповідання М. Коцюбинського.

2. 3 якого твору Коцюбинського маленький Дмитрик?

3. Як називається збірка казок Івана Франка?

4. В яку пору року відбувається дія в опо­віданні «Харитя»?

5. Місце поховання Михайла Коцюбинського.

6. Яку назву має збірка казок М. Коцюбинського?

7. Жанр «Маленького грішника».

8. Справжнє прізвище Лесі Українки.

9. Місце народження М. Коцюбинського.

10. Який вірш надрукував М. Коцюбинський у ж. «Дзвінок»?

Конкурс 2. З якого твору рядки?

1. «…їм обом жаль стало молодого деревця. Струнке, зелене, веселе, воно маяло гілочками, наче раділо гостям... Яким підійшов ближче, замахнувся сокирою і вдарив по стовбурові» («Ялинка»).

2. «Ліс ще дрімає в передранішній тиші... Непорушно стоять дерева, загорнені в сутінь, рясно вкриті краплистою росою. Тихо навкруги, мертво...» («Хо»).

3. «Не журіться, мамо! Не плачте! Адже ж Бог добрий, мамо! Бог допоможе вам одужати, поможе нам хліб зібрати... Правда, мамо?..» («Харитя»).

4. «На Дмитрикові була стара руда материна юпка з клаптиками вати, що висіли крізь дірки з пошарпаної одежини, довгі рукава теліпались нижче рук, заважали йому, Русяву головку прикривав старенький картузик з одірваним козирком. Але, незважаючи на свої непишні шати, Дмитрик весело дививсь на світ божий здоровими сивими очима, весело підстрибував по людних вулицях» («Маленький грішник»).

5. «Лiс ще дрiмає в передранiшнiй тишi... Непорушне стоять дерева, загорненi в сутiнь, рясно вкритi краплистою росою. Тихо навкруги, мертво... Лиш де-не-де прокинеться пташка, непевним голосом обiзветься зi свого затишку. Лiс ще дрiмає...» («Хо»).

6. «Мабуть, всi ви, дiточки, бачили годинник; можете дiзнатись, глянувши на нього чи то вдень, чи вночi, котра година, можете почислити кожду хвилинку. А було колись так, що люди не знали, як рахувати час.» («Нюренберзьке яйце»)

Конкурс 3. Капітанський

Капітанам команд потрібно написати й зачитати вислови (3 – 4 речення) про М. Коцюбинського або про один з його творів.

Конкурс 4. Золотослов

Представникам кожної команди потрібно продемонструвати вміння читати напам'ять уривки з творів М. Коцюбинського.

Конкурс 5. Запитання на вибір

Командам потрібно дати відповіді на три запитання. Номери запитань вибирають капітани.

1. Де пройшли дитячі роки М. Коцюбинського?

2. Скільки мов знав письменник?

3. Як називалися літературні зібрання на квар­тирі М. Коцюбинського в Чернігові?

4. Який університет носить ім'я М. Коцю­бинського?

5. В якому оповіданні маленький герой плакав за зрубаним деревцем?