Тема 9. Злиття

1.Типи злиттів та їхні мотиви.

Основними формами, в яких можуть здійснюватися злиття є:

1)Горизонтальна інтеграція. Якщо дві компанії, наприклад А та В, які виробляють ту саму продукцію, утворюють нову компанію С, кажуть про горизонтальне злиття. У разі ж коли компанія А стає власником капіталу компанії В, так що компанія В припиняє своє існування, а компанія А продовжує діяльність, має місце поглинання.

2)Диверсифікація, яка має місце тоді, коли об’єднуються компанії, які виробляють різнорідну продукцію. Диверсифікація може бути кількох видів:

• шляхом розширення продукту всередині споріднених продуктів.

• диверсифікація шляхом розширення ринку у тому сенсі, що ті самі продукти будуть продаватися в різних регіонах, або країнах.

• конгломеративна диверсифікація, тобто диверсифікація щодо продуктів, які раніше не відносилися до сфери інтересів компанії.

3)Вертикальна інтеграція, яка відбувається у разі, коли об’єднуються компанії, які виробляють продукцію, що знаходиться на різних стадіях виробництва, починаючи із сировини і закінчуючи фінальними продуктами. Вертикальна інтеграція може бути оберненою, якщо поглинається компанія, яка виробляє продукцію, що знаходиться на ранніх стадіях виробничого процесу, або ж спрямованою вперед, коли компанія, що поглинається іншою компанією, знаходиться ближче до ринку кінцевої продукції.

Виділяють такі мотиви горизонтальної інтеграції:

1. збільшення ринкової частки задля посилення ринкової влади

2. економія від масштабів виробництва.

3. мотив продавців, коли поглинання ініціюється компаніями, які поглинаються, як у разі продажу компанії особами, які отримали її у спадщину, проте не бажають займатися бізнесом

4. економія на сплаті податків, коли компанія, яка поглинає іншу компанію, покриває її збитки своїми прибутками, не сплачуючи з них податку

5. мотив менеджерів, у разі коли їхні доходи більшою мірою залежать від розміру компанії, ніж отримуваних ними прибутків.

Основними мотивами диверсифікації є:

1. економія на широті асортименту.

2. уникнення статусу домінуючого становища на ринку, коли зацікавлені у розширенні фірми не бажають привертати до своєї діяльності увагу антимонопольних органів, а тому намагаються збільшувати продажі на неспоріднених ринках.

3. диверсифікація через провал. Якщо виробник одного виду продукції виявить, що перспективи зростання на даному ринку є мінімальними, то одним із способів розв’язання цієї проблеми може бути переключення діяльності на інші ринки.

4. наявність у фірм надлишкових обсягів ресурсів і наприклад такого як управлінський досвід. Якщо такий досвід, що його має у надлишку фірма не є специфічним для однієї галузі, то проведення диверсифікації може бути цілком раціональною стратегією.

5. розподіл ризику, коли диверсифікація розглядається як засіб мінімізації негативних наслідків провалу на будь-якому окремо взятому ринку.

Основні мотиви вертикального злиття:

1. асиметрія інформації, як у разі коли фірма, яка володіє інформацією про зростання попиту на її продукцію купує за відносно низькою ціною компанію постачальника комплектуючих виробів, яка подібною інформацією не володіє.

2. підняття вхідних бар’єрів, коли діяльність у галузі потужних вертикально-інтегрованих компаній може відлякувати нові фірми, щодо вступу у цю галузь.

3. привласнення позитивних зовнішніх ефектів. Реклама, розташованого на невеличкому острові готелю, може створювати позитивний зовнішній ефект для власників паромної компанії, що здійснює перевезення на цей острів. У цьому разі задля інтерналізації (ситуація, коли позитивний зовнішній ефект стає внутрішнім) зовнішнього ефекту, власникам готелю доцільно придбати паромну компанію.

4. зменшення податкових платежів, як у разі, коли транснаціональні корпорації, маніпулюючи трансфертними цінами (ціни продажу для розташованих в інших країнах філій компанії), можуть показувати більші прибутки в країнах з нижчим рівнем їх оподаткування.