Аналізом уроку й системним підходом

Системний аналіз

Поелементний аналіз

1. Характеризується обов'язковою на­явністю мети аналізу і її декомпозиції в програмі спостережень.

1. Характеризується частою відсутністю мети аналізу й нерідкою розбіжністю змісту програ­ми спостереження з метою.

2. Характеризується членуванням уроку на етапи або основні структуроутворюючі одиниці, «клітини» уроку — навчально-виховні моменти.

2. Характеризується членуванням уроку на елементи, сторони, ознаки на основі різних, найчастіше не пов'язаних між собою підстав. Найчастіше членування взагалі відсутнє, а ува­га суб'єкта аналізу сконцентрована на друго­рядних, часто випадкових ознаках і рисах уроку.

3. Виділені етапи або навчально - вихов­ні моменти оцінюються з точки зору реалізації навчально-виховних завдань із орієнтацією на внесок кожного з них у кінцевий результат.

3. Виділені риси, ознаки й характеристики або констатуються, або розглядаються й оцінюють­ся з точки зору їх відповідності вимогам тради­ційних методик.

4. Розгорнутий аналіз починається з оцінювання результату кожного етапу або навчально-виховного моменту й за­кінчується з'ясуванням факторів, що вплинули на їхню появу саме в такій кількості.

4. «Аналіз», по суті, закінчується оцінкою кожної частини уроку, кожної характеристики його з точки зору їх відповідності вимогам тра­диційних методик і програм.

5. Суб'єкт аналізу прагне визначити вплив реального результату етапу або навчально-виховного моменту на здійс­нення всіх наступних, на формування кінцевого результату уроку, уявляючи собі урок як єдиний цілісний процес.

5. Керівник сприймає урок як сумовану сис­тему, не бачачи зв'язку між її складовими, озна­ками, явищами.

5. Аналітик, аналізуючи урок, увесь час звіряє стан справ із трьома аспекта­ми триєдиної мети уроку.

6. Триєдина мета уроку не є орієнтиром, за яким аналітик звіряє формування кінцевого результату уроку. Вона за межами аналізу.

5. Виявивши вади, керівник шукає їх причини, щоб попередити у майбутньо­му появу цих недоліків.

7. Керівник, виявивши прогалини й вади в роботі вчителя і якості знань учнів, бачить своє завдання не в пошуку причин виявлених недоліків, а в їх негайному усуненні.

8. Увесь аналіз уроку здійснюється аналітиком з орієнтацією на кінцевий результат як основний критерій діяль­ності вчителя й учнів.

7. Реальний кінцевий результат найчастіше майже не береться до уваги в ході «аналізу» уроку.

9. Етапи й навчально-виховні моменти розглядаються у зв'язку з розвитком процесуальної системи «уроку» у ціло­му. Водночас робляться висновки про якість уроку на основі оцінювання особ­ливостей окремих етапів і навчально-виховних моментів.

9. Етапи й навчально-виховні моменти взагалі не виділяються й не розглядаються, а окремі елементи й сторони уроку, виділені випадково, а не за логікою його розвитку, не дають уявлен­ня про урок як цілісну систему. Проте, урок оцінюється на основі цих часткових характе­ристик, що не дає можливості встановити об'єктивну картину його ходу й розкрити при­чини отримання саме такого, а не іншого кін­цевого результату.

10. Висновки з аналізу уроку пов'язується з аналізом і випливають із нього, перебуваючи також в істотному й необхідному зв'язку з метою відвіду­вання й програмою спостереження.

10. Висновки як такі відсутні або являють со­бою твердження, що не знаходять підтверджен­ня в контексті «аналізу», а відповідно, нічим необґрунтовані.