Вплив класного колективу

• низький інтелектуальний потенціал;

• низький рівень вихованості учнів класу;

— домінування спотворених ціннісних орієнтирів;

• відсутність взаємоповаги, взаємовідповідальності, мотивації навчально-виховної діяльності;

• низький рівень навченості.

Наведемо ще групу причин, пов'язаних із особливостями учнів, які призводять до недостатнього рівня якості знань:

• послаблення здоров'я, наявність захворювання;

• відставання вікової перебудови нейродинамічних процесів на цьому віковому етапі;

• наявність «слабких місць» у розумовій діяльності, в резуль­таті якої учень втрачає основний зміст матеріалу, що вивчається; несформованість мислительних операцій;

— слабкість словесно-логічного (образного) способу мислення;

— складність для учня сформувати зв'язки між знанням і вмінням;

• невміння працювати у колективі, випадання зі сфери міжособистісних стосунків класу, зі сфери колективного творчого процесу;

• наявність «ментального бар'єру» у ставленні до нової інформації;

• недорозвиненість психологічних характеристик: особливості пам'яті, структури мотивів, емоційної сфери, духовних запитів (малий обсяг пам'яті, невміння тримати увагу; спалахи невмотивованої агресії; гіпертрофована рухова активність; відсутність звички до напруженої розумової праці; потреба у постійній повазі до себе з боку вчителів та колективу; базова потреба — бути в центрі уваги).

Недостатня сформованість умінь педагога

Слабкі вміння планувати й організовувати:

• відсутня зосередженість на знаходженні принципу (основної ідеї) розв'язання;

• недостатність умінь контролювати навчальні дії;

• недостатнє володіння знаннями про суть умінь та навичок уваги для формування вмінь діяти в нестандартній ситуації;

• бажання підвищити науковий рівень викладання лише до за­учування школярами формул, правил та висновків із них;

• систематичне неврахування в меті уроку формування вмінь навчально-пізнавальної діяльності;

• недостатня увага вчителів до оцінювання результатів оволо­діння учнями загальними та предметними вміннями та навичками;

• неволодіння учителем системою уроків із теми, розділу, курсу навчального предмета;

• невміння визначити рівні розвитку вмінь навчатися та мотиви навчання;

• оцінювання результатів уроку здійснюється лише за повно­тою відтворення учнями тексту книги чи пояснення вчителя;

• однотипні, формальні плани уроків без короткого «сценарію» послідовності дій, планування етапів перебігу думок, логіки пошу­ку розв'язання, характеристики динаміки стану учнів;

• однобічне захоплення певним видом діяльності (наприклад, постійно — лише проблемне навчання чи використання ТЗН — галь­мує розвиток умінь!);

• неволодіння методами діагностики рівня розвитку навчаль­них умінь, сформованих на окремому уроці у системі уроків;

• невміння вчителя розрізняти репродуктивні, частково-пошу­кові, дослідницькі дії учнів, визначати рівень сформованості вмінь навчатися.

Ці недоліки в роботі вчителя призводять до недостатньої сфор­мованості вмінь навчатися:

• учні не вміють виділяти основне, складати план тексту;

• механічно запам'ятовують, але не осмислюють навчальний ма­теріал;

• у них переважають репродуктивні вміння (на відміну від рівня, коли репродуктивні вміння «працюють» разом із елементами про­дуктивними або переважають продуктивні вміння);

• не володіють методами засвоєння навчального матеріалу (не засвоїли алгоритмів розумових дій);

• не оволоділи системою роботи з формування вмінь навчати­ся, не зростає роль продуктивної пізнавальної діяльності з уроку в урок.

8. Вміння реалізувати провідні ідеї щодо свого предмета.

9. Результати навчально-виховної діяльності.

10. Професійно-соціальний і психологічний статуси педагога (авторитет, особисті якості).

Орієнтовні рівні визначення