- •Аналіз уроку – школа педагогічної майстерності.
- •Педагогічний аналіз уроку як спосіб управління навчально-виховним процесом
- •Аналізом уроку й системним підходом
- •Основні методичні недоліки, які повинен враховувати керівник школи, розробляючи стратегію підготовки до уроків
- •Механізм діяльності при здійсненні педагогічного аналізу
- •Методи, форми і прийомів навчання у сучасній школі
- •Класифікація методів навчання (по Бабанскому ю.К.)
- •Прийоми діяльності вчителя й учнів Прийоми, що відповідають пояснювально-ілюстративному методу навчання:
- •Методи, форми і прийоми навчання
- •Загальнонавчальні уміння і навички
- •Ефективності професійної діяльності вчителя
- •Самооцінка ефективності уроку і схема
- •Діагностична карта виявлення ускладнень аналізу компонентів уроку
- •Пам’ятка вчителю для здійснення самодіагностики навчальної діяльності
- •Пам’ятка вчителям зі стажем до 5 років для проведення самоаналізу уроку
- •I. Мета
- •III. Хід уроку
- •Пам’ятка вчителям, які мають кваліфікаційну категорію «спеціаліст» для проведення самоаналізу уроку
- •Пам’ятка здійснення поглибленого самоаналізу уроку на всіх етапах
- •Пам’ятка вчителям, які мають кваліфікацію «спеціаліст іі категорії» для проведення самоаналізу уроку
- •Пам’ятка вчителям, які мають кваліфікацію «спеціаліст і категорії» для проведення самоаналізу уроку
- •Пам’ятка вчителям, які мають вищу кваліфікаційну категорію для проведення самоаналізу уроку
- •Орієнтовна пам'ятка для проведення комплексного самоаналізу уроку
- •Методичні рекомендації вчителю щодо здійснення самоаналізу уроку
- •Порушення системного підходу до організації уроку
- •Порушення в структурі уроку
- •2. Урок застосування знань.
- •3. Урок засвоєння навичок та вмінь.
- •4. Урок узагальнення та систематизації знань.
- •5. Урок перевірки і корекції знань, умінь, навичок.
- •6. Комбінований урок.
- •Неврахування психофізіологічних особливостей учнів та логіки засвоєння знань
- •Невміння керувати відчуттями та сприйняттям учнів
- •Недостатня робота щодо мовлення та уяви на уроці
- •Недостатня робота щодо розвитку інтересів, почуттів, волі на уроці
- •Порушення закономірностей психічних процесів під час навчальної діяльності:
- •Низький рівень опрацювання навчального матеріалу
- •Неврахування ролі особистого прикладу вчителя
- •Вплив класного колективу
- •Недостатня сформованість умінь педагога
- •Показників оцінювання діяльності педагога
- •Пасивний рівень
- •Ситуативний рівень
- •Активний рівень
- •Параметри спостереження Створення пізнавальної атмосфери уроку:
- •Критерії оцінювання проведеного уроку
6. Комбінований урок.
Мета: перевірка засвоєних раніше знань, умінь, навичок; засвоєння і застосування знань; формування умінь та навичок;
неточність формулювання мети;
недостатнє забезпечення відтворення опорних знань і вмінь;
відсутність мотивації вивчення цієї теми;
низький рівень забезпечення засвоєння знань і вмінь;
недостатня робота над засвоєнням узагальнених умінь за нестандартних умов;
відсутність самостійної роботи та творчого застосування знань, навичок за нестандартних умов.
Неврахування психофізіологічних особливостей учнів та логіки засвоєння знань
— не приділяється достатня увага розвитку й тренуванню пам'яті, уваги; мисленню, типу темпераменту, сприйняттю, типу нервової системи, почуттів, сили волі;
— немає цілеспрямованого управління процесом формування вмінь та навичок: виконання стандартних дій за зразком з допомогою вчителя — виконання цих дій з частковою допомогою вчителя — виконання цих дій цілком самостійно — виконання нестандартних вправ, задач — творчі завдання;
неврахування психофізіологічних особливостей дітей, ефекту зниження їхньої працездатності (для учнів 3—8-х класів падіння працездатності — на 4-му уроці, на 5-му включаються компенсаторні властивості особистості, на 6-му уроці працездатність різко падає);
невміння своєчасно переключати види діяльності;
новий матеріал пояснюється лише один раз, тому цілісна картина сприйняття не складається;
урок не підпорядковується логіці засвоєння знань: сприйняття (реакція «охоплення» процесу вивчення, розпізнавання об'єкта, потім докладне вирізнення його серед інших), осмислення (забезпечення аналітико-синтетичної діяльності, вирізнення основного з метою визначення істотних ознак об'єкта, зв'язків між його частинами, чітке виділення основних ознак нових понять); недостатня робота учнів над осмисленням знань; відсутність установок на запам 'ятовування; відсутність факту реальності застосування знань; пояснення процесів та явищ на ґрунті вивченого; розв'язання задач від типових до творчих; відсутність узагальнення, тобто переходу від одиничного до загального; вирізнення суті об'єкта; засвоєння системи знань;
відсутність систематизації, тобто впорядкування вивченого в єдину систему, включення часткового в ціле;
розуміння вчителем, що цей зазначений вище, повний цикл має пройти кожен учень;
недостатність зворотньої інформації, яка не дає змоги перевірити зазначені вище процеси;
незнання закономірностей перебігу психічних процесів:
відчуттів;
сприйняття;
пам 'яті;
мислення.
(Невміння спрямувати всі ці процеси в роботу і проконтролювати їх.);
— незнання психологічних закономірностей перебігу уроку:
як пробуджувалась і підтримувалась увага, які засоби для цього використовувалися;
невміння врахувати довільну увагу; пробудити такі типи уваги, які переважають у цьому віці.
невміння врахувати специфіку уваги:
зосередженість;
розподілення;
стійкість;
переключення;
• неврахування специфіки уваги самого вчителя: обсягу, стійкості, ступеня концентрації, розподілення, переключення.
