6. Комбінований урок.

Мета: перевірка засвоєних раніше знань, умінь, навичок; за­своєння і застосування знань; формування умінь та навичок;

• неточність формулювання мети;

• недостатнє забезпечення відтворення опорних знань і вмінь;

• відсутність мотивації вивчення цієї теми;

• низький рівень забезпечення засвоєння знань і вмінь;

• недостатня робота над засвоєнням узагальнених умінь за не­стандартних умов;

• відсутність самостійної роботи та творчого застосування знань, навичок за нестандартних умов.

Неврахування психофізіологічних особливостей учнів та логіки засвоєння знань

— не приділяється достатня увага розвитку й тренуванню па­м'яті, уваги; мисленню, типу темпераменту, сприйняттю, типу не­рвової системи, почуттів, сили волі;

— немає цілеспрямованого управління процесом формування вмінь та навичок: виконання стандартних дій за зразком з допомогою вчи­теля — виконання цих дій з частковою допомогою вчителя — вико­нання цих дій цілком самостійно — виконання нестандартних вправ, задач — творчі завдання;

• неврахування психофізіологічних особливостей дітей, ефекту зниження їхньої працездатності (для учнів 3—8-х класів падіння пра­цездатності — на 4-му уроці, на 5-му включаються компенсаторні властивості особистості, на 6-му уроці працездатність різко падає);

• невміння своєчасно переключати види діяльності;

• новий матеріал пояснюється лише один раз, тому цілісна кар­тина сприйняття не складається;

• урок не підпорядковується логіці засвоєння знань: сприйнят­тя (реакція «охоплення» процесу вивчення, розпізнавання об'єкта, потім докладне вирізнення його серед інших), осмислення (забезпе­чення аналітико-синтетичної діяльності, вирізнення основного з ме­тою визначення істотних ознак об'єкта, зв'язків між його частина­ми, чітке виділення основних ознак нових понять); недостатня робо­та учнів над осмисленням знань; відсутність установок на запам 'ятовування; відсутність факту реальності застосування знань; пояс­нення процесів та явищ на ґрунті вивченого; розв'язання задач від типових до творчих; відсутність узагальнення, тобто переходу від одиничного до загального; вирізнення суті об'єкта; засвоєння систе­ми знань;

• відсутність систематизації, тобто впорядкування вивченого в єдину систему, включення часткового в ціле;

• розуміння вчителем, що цей зазначений вище, повний цикл має пройти кожен учень;

• недостатність зворотньої інформації, яка не дає змоги пере­вірити зазначені вище процеси;

• незнання закономірностей перебігу психічних процесів:

• відчуттів;

• сприйняття;

• пам 'яті;

• мислення.

(Невміння спрямувати всі ці процеси в роботу і проконтролюва­ти їх.);

— незнання психологічних закономірностей перебігу уроку:

• як пробуджувалась і підтримувалась увага, які засоби для цьо­го використовувалися;

• невміння врахувати довільну увагу; пробудити такі типи ува­ги, які переважають у цьому віці.

• невміння врахувати специфіку уваги:

• зосередженість;

• розподілення;

• стійкість;

• переключення;

• неврахування специфіки уваги самого вчителя: обсягу, стійкості, ступеня концентрації, розподілення, переключення.