Лекція 6. Граматика.

Практична граматика Теоретична граматика

Лінгвоцентрична граматика Антропоцентрична граматика

ГРАМАТИКА

Морфологія і синтаксис

Граматична категорія

Формальні засоби вираження граматичного значення

Типи граматичних категорій

Морфологія Синтаксис

Морфеміка Синтаксис фрази

Дериваційна морфологія Синтаксис речення

Система частин мови Семантичний синтаксис

Типологія мов

Морфологічні типи мов

Флективні мови

Аглютинативні мови

Кореневі мови

Синтаксичні типи мов

Аналітичні мови

Синтетичні мови

Інкорпоруючі мови

ГРАМАТИКА – це 1) наука про засоби і способи зміни слова та про засоби і способи побудови речення і словосполучення; 2) граматичний устрій мови.

• ПРАКТИЧНА ГРАМАТИКА – це правила, як користуватися мовою. ТЕОРЕТИЧНА ГРАМАТИКА – це відомості про граматичний устрій мови та його одиниці, що існують у вигляді теорій та концепцій.

• ІСТОРИЧНА ГРАМАТИКА – це вивчення граматичного устрою мови у діахронії.

• ЛІНГВОЦЕНТРИЧНІ ГРАМАТИКИ – це граматики, які мають справу лише з одиницями мови. МОВЛЕННЄВІ (КОМУНІКАТИВНІ, АНТРОПОЦЕНТРИЧНІ) ГРАМАТИКИ – це граматики, які виходять за межі мови у ситуацію спілкування.

• МОРФОЛОГІЯ – це розділ граматики про засоби і способи зміни слова.

• СИНТАКСИС – це розділ граматики про засоби і способи побудови словосполучення (малий синтаксис) і речення (великий синтаксис).

ГРАМАТИЧНА КАТЕГОРІЯ – це існуюча в мові єдність певного граматичного значення та формальних засобів і способів його вираження. Реалізується лише в опозиції. Провідна сторона граматичної категорії – це граматичне значення.

Способи вираження граматичного значення:

• ФЛЕКСІЯ ВНУТРІШНЯ – це зміна звуків всередині кореня або основи при вираженні граматичного значення. Наприклад: англ.: граматичне значення множини foot – feet, нім.: граматичне значення минулого часу stehen – stand.

• ФЛЕКСІЯ ЗОВНІШНЯ – це закінчення. Наприклад: укр.: граматичне значення відмінку іменника: хата – хати – хаті – хату – хатою – (на) хаті, рос.: граматичне значення особи і числа дієслова: читаю – читаешь – читает, англ.: граматичне значення аспектуальності дієслова: to work – worked – working, нім.: граматичне значення множини іменника: das Merkmal – die Merkmale.

• СУПЛЕТИВІЗМ – це утворення граматичних форм одного слова від якісно різних коренів. Наприклад: укр.: граматичне значення ступенів порівняння прислівників: погано – гірше, найгірше, рос.: граматичне значення минулого часу дієслова: иду – шел, граматичне значення множини іменника: человек – люди, англ.: граматичне значення ступенів порівняння прикметників good – better – the best, нім.: граматичне значення відмінку особових займенників wir – uns, ich – mir.

• РЕДУПЛІКАЦІЯ – це повторення основ для вираження граматичного значення (наприклад, множини). Властива для китайської, японської, корейської мов.

• АГЛЮТИНАЦІЯ – це нарощування афіксів, кожен з яких має своє граматичне значення. Властива для тюркських мов.

• СЛУЖБОВІ СЛОВА – це слова, які виражають граматичні значення – або морфологічні (наприклад: артиклі у англ.: an apple, нім.: der Stuhl, французькій мовах) або синтаксичні (наприклад, сполучники: укр.: або, якби, рос.: a, но, англ.: but, нім.: und).

• ПРИЙМЕННИКИ – це службові слова, які передують іменнику або слову, котре заміняє іменник. Вони відіграють таку саму роль, як і флексії у складі відмінкової форми. Наприклад: укр.: навколо хати, рос.: в школе, англ.: the book of a student, нім.: mit Begeisterung.

• ПІСЛЯЙМЕННИКИ – це службові слова, які вживаються після іменника і виражають його відношення до інших слів. В індоєвропейських мовах післяйменники зустрічаються дуже рідко, властиві тюркським, угро-фінським, монгольській, японській мовам.

• ПОРЯДОК СЛІВ – це спосіб вираження граматичного значення, за якого граматичні значення підмета, присудка, додатка та обставини виражені перш за все місцем слова у висловлюванні. Наприклад: англ.: The boys play football, нім.: Heute ist mein Freund nach Kiew abgefahren.

• ПРОСОДІЯ – це вираження граматичного значення завдяки НАГОЛОСУ (наприклад: називний відмінок множини і родовий відмінок однини іменника укр.: села – села, рос.: руки – руки,) і ІНТОНАЦІЇ (наприклад: у мовах Південно-Східної Азії інтонація виражає не лише синтаксичні, а й морфологічні категорії). У мовах Європи інтонація є засобом вираження різних типів речень та висловлювань. Наприклад: укр.: Він – вчитель. Він – вчитель? рос.: Идет дождь. Идет дождь! англ.: He is familiar with the town. He is familiar with the town?

ГРАМЕМА – це різні формальні засоби, які виражають одне граматичне значення. Наприклад: укр.: вищий ступінь порівняння прислівників виражений зовнішньою флексією -ш(е), -іш(е) (тихше, тихіше) і суплетивізмом (добре – краще), рос.: родовий відмінок іменника виражений закінченнями -а (стола), -ы (стены), -и (руки), англ.: множина іменника виражена зовнішньою флексією (cats), внутрішньою флексією (teeth), нульовою морфемою (sheep), нім.: вищий ступінь порівняння прикметників утворюється за допомогою зовнішньої флексії -er (offener) і суплетивізму (gut – besser).

ПОВНА ГРАМАТИЧНА КАТЕГОРІЯ має місце, коли набір словоформ представлений повністю. Наприклад: більшість іменників мають форми всіх відмінків однини і множини укр.: стіл – стола, столу, столом, (на) столі, столи, і т.д., рос.: брат – брата, брату, братом, (на) брате, братья и т.д., нім.: der Tag, des Tages, dem Tag, den Tag, die Tage, der Tage, den Tagen, die Tage, англ.: дієслово to write має всі можливі видо-часові форми write/writes – is/am/are writing – have/has written – have/has been writing – wrote etc.,

НЕПОВНА ГРАМАТИЧНА КАТЕГОРІЯ має місце, коли набір словоформ представлений не повністю. Наприклад: укр. дієслова доконаного виду мають лише форми минулого (зробив) та майбутнього (зроблю) часів і не мають форми теперішнього часу, рос. дієслово победить має форми лише теперішнього (побеждаю) і минулого (победил) часів, і не має форми майбутнього часу, англ.: модальне дієслово can має лише дві часові форми – форму теперішнього часу can і форму минулого часу could.

НАДМІРНА ГРАМАТИЧНА КАТЕГОРІЯ має місце, коли існують варіанти однієї словоформи. Наприклад: укр.: у місцевому відмінку однини прикметники чоловічого роду – (на) гарному/гарнім, (на) літньому/літнім, рос.: у твірному відмінку однини іменників і займенників – (горжусь) тобой/тобою, сестрой/сестрою.