- •Лекція 2. Порівняльно-історичне мовознавство. Мовні класифікації.
- •Генеалогічна класифікація мов
- •1.Індоєвропейська сім’я
- •Слов’янська група:
- •Германська група:
- •2. Афроазійська (семіто-хамітська) сім’я:
- •3. Угро-фінська сім’я:
- •Одномовна ситуація – це існування лише однієї мови у країні. Наприклад: ісландська мова в Ісландії.
- •Лекція 4. Лексикологія
- •1. Формування лексики мови
- •2. Розшарування лексики мови
- •Вивчення груп слів
- •Синоніми – це слова однієї частини мови, схожі за денотативним або сигніфікативним значенням.
- •Лекція 6. Граматика.
- •Способи вираження граматичного значення:
- •Типи граматичних категорій:
- •Типологія мов
- •Типологічна класифікація за синтаксичною ознакою спирається на способи й засоби зв’язку слів у реченні та словосполученні.
- •Питання до екзамену.
Лекція 4. Лексикологія
Лексема
Вивчення словникового Вивчення груп слів Вивчення окремих слів
складу мови
Формування лексики мови Фразеологія Етимологія
Р
озшарування
лексики мови
СЕМАНТИКА
Пряме і непряме значення
Полісемія
Омонімія
Синонімія
Антонімія
ЛЕКСИКОЛОГІЯ – це розділ мовознавства про словниковий склад мови і закономірності його розвитку.
ЛЕКСЕМА – це найменша словесна одиниця, здатна у звучанні виражати самостійне значення та самостійно функціонувати; це слово в усій сукупності його лексичних значень.
ВІДМІННОСТІ ЛЕКСЕМИ ВІД СЛОВОФОРМИ:
Поняття “лексема” співвідноситься лише з повнозначними словами. Це – їх вихідна, форма. Поняття “слово” співвідноситься і з службовими словами. Це – сукупність усіх словоформ.
ВИВЧЕННЯ СЛОВНИКОВОГО СКЛАДУ МОВИ
1. Формування лексики мови
ОСНОВНІ ШЛЯХИ ЗБАГАЧЕННЯ ЛЕКСИКИ – морфологічне словотворення, семантичне словотворення, запозичення.
МОРФОЛОГІЧНЕ СЛОВОТВОРЕННЯ – це утворення нових слів за наявними у мові словотворними моделями.
ОСНОВНІ СПОСОБИ МОРФОЛОГІЧНОГО СЛОВОТВОРЕННЯ:
СУФІКСАЦІЯ – це утворення слова за допомогою суфікса. Наприклад: укр.: осінь – осінній, рос.: учить – учитель, англ.: dark – darkness, нім.: frei – Freiheit.
ПРЕФІКСАЦІЯ – це утворення слова за допомогою префікса. Наприклад: укр.: дід – прадід, рос.: текст – подтекст, англ.: necessary – unnecessary, нім.: stehen – aufstehen,
СУФІКСАЛЬНО-ПРЕФІКСАЛЬНИЙ СПОСІБ – це утворення слова за домопогою суфікса і префікса одночасно. Наприклад: укр.: вікно – підвіконня, рос.: снег – подснежник,
ЗВОРОТНЕ СЛОВОТВОРЕННЯ – це утворення слова шляхом відкидання афікса. Наприклад: укр.: синій – синь, рос.: тишина – тишь, англ.: beggar – to beg,
ОСНОВОСКЛАДАННЯ – це утворення слова шляхом поєднання основ (або коренів). Наприклад: укр.: лісостеп, рос.: кресло-качалка, англ.: bookshelf, нім.: die Hochshule.
АБРЕВІАЦІЯ – це утворення слова шляхом його скорочення або поєднанням декількох скорочених слів. Наприклад: укр.: універмаг (універсальний магазин), рос.: мультфильм (мультипликационный фильм), англ.: lab (laboratory).
СЕМАНТИЧНІ СПОСОБИ СЛОВОТВОРЕННЯ – це не стільки утворення нових лексем, скільки утворення нових значень уже існуючих слів.
ВИДИ СЕМАНТИЧНОГО СЛОВОТВОРЕННЯ:
РОЗШИРЕННЯ ЗНАЧЕННЯ СЛОВА – це збільшення кількості предметів та явищ, що називаються, у результаті чого виникає нове значення слова. Наприклад: у давньоруських текстах дієслово “полонити” мало значення “взяти у полон”. У цьому значенні воно вживається і зараз. Однак у церковних текстах це дієслово отримало переносне значення “спокусити”. Зараз дієслово “полонити” у значенні “зачаровувати” вживається частіше, ніж у початковому значенні “брати у полон”.
ЗВУЖЕННЯ ЗНАЧЕННЯ СЛОВА – це зменшення кількості предметів і явищ, що називаються, у результаті чого виникає нове значення слова. Наприклад: у давньоруській мові слово “пиво” означало будь-яке пиття. Поряд із цим значенням слово набуває значення “напій із ячмінного цукру”. Саме з цим значенням воно збереглося у сучасній українській мові.
КОНВЕРСІЯ ЯК СЕМАНТИКО-МОРФОЛОГО-СИНТАКСИЧНИЙ СПОСІБ – це зміна словом своєї частиномовної належності, у результаті чого слово змінює своє семантичне значення, морфологічну парадигму та синтаксичні функції. Наприклад: укр.: прикметник “молодий” (парубок) – іменник “молодий” (наречений), рос.: прилагательное “мороженое” (мясо) – существительное “мороженое” (вид десерта), англ.: noun “box” (коробка) – verb “to box” (складати у коробку), нім.: Verb “leben” (жити) – Substantiv “das Leben” (життя).
ЗАПОЗИЧЕННЯ – це поповнення словникового складу мови за рахунок переходу слів з іншої мови.
ВИДИ ЗАПОЗИЧЕНЬ:
ВЛАСНЕ ЗАПОЗИЧЕННЯ – це слова, які адаптуються у мові-реципієнті. Є НЕОБХІДНІ запозичення, які несуть нові знання, а тому не перекладаються (наприклад: укр.: портфель, бокс, рос.: пудра, футбол, англ.: school, sky), і МОДНІ, які мають аналоги у рідній мові (наприклад: укр.: вікторія – перемога, аплодисменти – оплески, рос.: сервис – обслуживание, дефект – недостаток, англ.: female – woman, to commence – to begin, нім.: der Isolator – der Nichtleiter).
КАЛЬКИ – це слово або вираз, побудований за зразком слова чи виразу іншої мови, це – поморфемний переклад чужого слова-моделі. Наприклад: англ.: sky-scraper – рос.: небоскреб, нім. der Wolkenkratzer – укр. хмарочос..
ВАРВАРИЗМИ – це запозичення, які існують у тому вигляді, в якому вони були запозичені. Наприклад: alter ego; au-revoir; rendez-vous; hara-kiri.
